Апеляційний суд Запорізької області

Справа № 22- 4472 /2006 р.                           Головуючий у 1-й

інстанції:   Щербань Л.С. Суддя-доповідач: Глазкова О.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"08" серпня 2006р.                                                               м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:                   Стрелець Л.Г.

Суддів:                            Ломейко В.О.

Глазкової О.Г.

При секретарі:                    Череватій О.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Оріхівського районного суду запорізької області від 01 червня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА :

У вересня 2005 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди.

У позові зазначає, що 16 листопада 2004 року ОСОБА_2 у приміщенні лікарняної амбулаторії в с. Мирне Оріхівського району Запорізької області вчинив хуліганські дії у відношенні до неї, за що був притягнутий до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 296 КК України.

17 серпня 2005 року постановою Оріхівського районного суду Запорізької області кримінальна справа відносно ОСОБА_2 припинена у зв'язку з застосуванням Закону України "Про амністію" від 31 травня 2005 року.

ОСОБА_1 в позовній заяві вказує, що відповідач своїми хуліганськими діями заблокував роботу цілої лікарні, не дав їй можливість прийняти пацієнтів, від чого постраждала її ділова репутація. Своїми діями відповідач, на думку позивачки, спричинив розлад її здоров'я, був порушений її життєвий устрій, до теперішнього часу вона змушена витрачати багато часу на поновлення своєї душевної рівноваги, на відновлення свого нормального стану та устрою. Просить стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 8000 грн., та 500 грн. за надання юридичної послуги.

Рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 01 червня 2006 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди та юридичних послуг відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить рішення скасувати та постановити нове рішення про задоволення її позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ст.. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. ,

Відповідно п. З Постанови Пленуму Верховного суду від 31.03.1995 року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного суду України від 25.05.2001 року № 5 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Моральна шкода може полягати зокрема: у принижені честі, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

При вирішенні питання про відшкодування моральної (немайнової) шкоди певно бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В підтвердження своїх позовних вимог позивачка посилається на постанову Оріхівського районного суду Запорізької області від 17 серпня, якою кримінальна справа відносно ОСОБА_2 припинена у зв'язку з застосуванням Закону України "Про амністію" від 31.05.2005 року.

Проте позивачка не надала жодних доказів, яким чином відповідач заблокував роботу цілої лікарні, яким чином не дав їй можливість прийняти пацієнтів та порушив графік прийому і яким чином постраждала її ділова репутація.

Також позивачка посилається на те, що хуліганськими діями відповідач спричинив розгляд її здоров'я. В підтвердження цього факту посилається на санітарно-курортну книжку. Але не надала суду доказів, що саме через неправомірні дії відповідача у неї виникла потреба у лікуванні. Також не доведено, з яких міркувань вона виходила, визначаючи розмір моральної шкоди - 8000 грн..

Таким чином, доводи апелянта суперечать обставинам справи.

Постановляючи судове рішення, суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи, встановив дійсні правовідносини сторін, правильно застосував норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини.

Оскільки судове рішення відповідає вимогам закону, встановленим обставинам та наданим доказам, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 307 ч.1.п.1 , 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 01 червня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення , проте може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.