АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-4551                                                                            Головуючий у 1-й

інстанції: Пінчук Н.В. Суддя-доповідач: Бондар В.О.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2006 року                                                                                                м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:   Бондара В.О.

Суддів:                Денисенко Т.С.

Коваленко А.І.

При секретарі: Бабенко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Гуляйпільського районного суду Запорізької області від Об червня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИЛА:

23 березя 2006 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 прро розірвання шлюбу.

В позові зазначав, що перебуває з ОСОБА_1 в зареєстрованому шлюбі з 20 листопада 1999 року, від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_3. В теперішній час шлюбні відносини між ними припинені, в сім'ї склалися такі взаємовідносини, що їх подальше спільне життя стало неможливим.

Посилаючись на зазначені обставини, просив розірвати шлюб між ним і ОСОБА_1, зареєстрований у відділі РАГС Гуляйпільського району Запорізької області 20 листопада 1999 року, актовий запис НОМЕР_1.

Рішенням Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 06 червня 2006 року позовні вимоги задоволені.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, справу направити на новий розгляд в іншому складі суду та притягнути суддю за зловживання до відповідальності по ч. З ст. 364 та ч. 2 ст. 375 КК України.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до ч. З ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті ПО цього Кодексу.

Задовольняючи позов ОСОБА_2 місцевий суд, враховуючи, що двохмісячний   . строк, який ухвалою   суду   від   06   квітня   2006   року надавався   на   примирення   за клопотанням   позивача, до  примирення  не  привів  та  заслухавши  пояснення  сторін, виходив з того, що сім'я фактично розпалась, примирення між сторонами не можливо, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їх інтересам.

Як вбачається з протоколу судового засідання (а. с. 13) відповідачка пояснювала суду, що їх сім'я розпалась по тій причині, що у неї є інший чоловік і вона має намір проживати з ним, тому просить розірвати шлюб між нею та позивачем. Також пояснювала, що син проживає разом з батьком, окремо від неї і якщо вони не вирішать питання з ким буде проживати син, то вона буде ставити питання про визначення його місця проживання.

За таких обставин, місцевий суд, відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України та на підставі спільного волевиявлення сторін, дійшов обгрунтованого висновку про те, що шлюб підлягає розірванню.

Доводи апеляційної скарги, щодо вирішення судом місця проживання дитини безпідставні, оскільки такі позовні вимоги не були предметом розгляду по цій справі.

З позовної заяви видно, що місце проживання дитини не входило до позовних вимог і у суді першої інстанції не розглядалося, отже вони, відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України, виходять за межі перевірки законності і обгрунтованості рішення суду в апеляційному порядку.

Зазначення у резолютивній частині рішення, що сторони мають неповнолітнього сина, який проживає з позивачем є констатацією факту, а не вирішенням питання про визначення місця проживання дитини. При виникненні цього питання сторони можуть звернутися до суду.

Колегія суддів не встановила порушень закону та фальсифікації при розгляді справи.

Рішення суду постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 307, 308,313, 315,317 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 06 червня 2006 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.