Судове рішення #14683605

        

Справа № 1-421/2011

В И Р О К  

іменем України

"23" березня 2011 р.

Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді                              Хіміча В. М.,

при секретарі                                        Біляр Л. В.,

з участю прокурорів                              Іпатова О. А., Косяченко Т. М.,

потерпілох та цивільного позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Балтійськ, Калінінградської області, Російської Федерації, громадянина України, українця, освіта середня, військовозобов’язаного, холостого, працюючого завідуючим складом «Екосервіс Україна», м. Київ, просп. Московський, 21-А, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Суд визнав доказаним, що ОСОБА_2 03.11.2010 року, приблизно о 19 год. 20 хв. біля будинку № 15 по просп. Возз’єднання в м. Києві, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, реалізуючи свої злочинні наміри на відкрите викрадення чужого майна та скориставшись тим, що його дії будуть несподіваними для потерпілої, шляхом ривка викрав з рук ОСОБА_1 її сумочку, вартістю 1 300 грн., в якій знаходились гроші в сумі 1 300 грн., шкіряний гаманець чорного кольору вартістю 600 грн., мобільний телефон «Самсунг Е-900», вартістю 800 грн. (який в ході досудового слідства було вилучено з ломбарду «Данко»), в якому знаходилась сім-картка оператора мобільного зв’язку МТС, вартістю 25 грн., на рахунку знаходились гроші в сумі 140 грн., спортивна форма (рожева футболка, чорні штани), вартістю 800 грн., кросівки «Адідас», вартістю 800 грн., шкіряна косметичка чорного кольору, вартістю 50 грн., паспорт, виданий на ім’я ОСОБА_1, банківська картка «Першого інвестиційного банку», абонемент фітнес-клубу, пропуск на роботу, ключі в кількості 4 шт., косметичка (помада, пудра, косметичний олівець), які матеріальної цінності не представляють, після чого з викраденим зник та розпорядився на власний розсуд, завдавши потерпілій матеріальної шкоди на суму 5 015 грн.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 винним себе за ч. 1 ст. 186 КК України визнав повністю, дав покази про обставини скоєння злочину, викладені в установочній частині вироку, щиро кається в скоєному.

Крім повного визнання своєї вини у вчиненому злочині, ОСОБА_2 просить суд не допитувати потерпілу, не оголошувати матеріали справи, так як повністю погоджується з досудовим розслідуванням справи.

Покази підсудного ОСОБА_2 під час досудового слідства і в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин злочину, добровільності та істинності його позиції.

За таких обставин, відповідно до вимог ч. 3 ст. 299 КПК України, суд прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які підсудним не оспорюються, зміст даної статті підсудному ОСОБА_2 роз’яснено.

Наведене свідчить про повну доведеність вини підсудного у вчиненні злочину за обставин, встановлених судом.

Дії підсудного слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 186 КК України, так як він своїми умисними діями вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж).

При визначенні міри покарання підсудному ОСОБА_2 суд, у відповідності зі ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини вчиненого злочину, дані про особу підсудного, який характеризується позитивно, офіційно працює, раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався.

Пом’якшуючою покарання підсудного обставиною суд визнає щире каяття в скоєному та активне сприяння в розкритті злочину.

Обтяжуючою покарання підсудного обставиною суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

ОСОБА_2 слід обрати міру покарання у виді позбавлення волі. В той же час суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, у зв’язку з чим можливо звільнити його від відбування покарання, застосувавши ст. 75 КК України. При цьому, на підсудного слід покласти обов’язки, визначені пп. 2-4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Речовий доказ –мобільний телефон «Самсунг Е900»чорного кольору, imei НОМЕР_1 підлягає залишенню в користуванні потерпілої.

Цивільний позов ОСОБА_1 на суму 5 015 грн. підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 323-324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Підсудного ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від призначеного покарання, якщо він протягом 2 (двох) років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

Згідно ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з’являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Речовий доказ –мобільний телефон «Самсунг Е900»чорного кольору, imei НОМЕР_1 залишити в користуванні потерпілої.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5 015 грн. матеріальної шкоди.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередню –підписку про невиїзд із постійного місця проживання.

Вирок може бути оскаржено протягом 15 діб з моменту оголошення до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва.


С У Д Д Я:







Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація