АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-4610 Головуючий у 1 інстанції: Баранов В.І.
2006р. Суддя-доповідач: Боєва В.В.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 серпня 2006 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Бєлки В.Ю.,
Суддів : Боєвої В.В.,
Кримської О.М. При секретарі: Винник І.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 09 червня 2006 року по справі за позовом комунального підприємства «Житломасив» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з дольової участі та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Житломасив» про захист прав споживачів,
ВСТАНОВИЛА:
В лютому 2005 року КП «Житломасив» звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1, яка проживає в квартирі АДРЕСА_1, заборгованості з витрат по обслуговуванню будинку та прибудинкової території (тобто, заборгованості з дольової участі). Посилаючись на те, що КП «Житломасив» є балансоутримувачем будинк, а відповідач не сплачує кошти за обслуговування будинку і з 01.02.2004 р. по 01.01.2005 р. по цій квартирі виникла заборгованість у сумі 231, 62 грн., позивач просив стягнути з ОСОБА_1 вказану суму.
У травні 2005 р. ОСОБА_1 звернулась до суду із зустрічним позовом про захист прав споживачів, в якому зазначила, що раніше оплачувала за послуги КП «Житломасив», проте, на її вимогу відповідач не надав належної інформації про надані послуги та їх вартість, тому вона перестала сплачувати такі кошти. ОСОБА_1, посилалючись на те, що КП «Житломасив» не уклав з нею договір на обслуговування, тому вона не повинна оплачувати послуги цього підприємства., наполягала на тому, щоб суд зобов*язав КП «Житломасив» укласти з нею письмовий договір на надання послуг.
Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 09 червня 2006 року позов комунального підприємства «Житломасив» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з дольової участі задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства «Житломасив» заборгованість з дольової участі в розмірі 213 грн. 62 коп. та стягнуто з відповідачки у доход держави судовий збір в розмірі 51 грн.
В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати судове рішення та постановити нове рішення, стягнувши з неї на користь КП «Житломасив» реальну суму витрат, тобто, значно меншу, зобов*язати КП «Житломасив» укласти з нею договір про надання житлдово-комунальних послуг та стягнути з КП «Житломасив» на її користь судові витрати.
Дослідивши обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, а судове рішення підлягає зміні з наступних підстав.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з*ясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи.
Так, суд першої інстанції правильно встановив, що відповідно до ст.. 11 ЦК України цивільні права та обов*язки можуть виникати як з договорів та інших право чинів, так і з безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Слід зазначити, що частина 1 статті 11 цього Кодексу передбачає також, що цивільні права і обов*язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов*язки.
Задовольняючи позовні вимоги КП «Житломасив», суд першої вірно встановив, що такі права і обов*язки фактично існували між сторонами, оскільки ОСОБА_1 раніше оплачувала на рахунок КП «Житломасив» кошти за надання послуг по обслуговуванню будинку та прибудинкової території, фактично визнавала наявність правовідносин, які склалися між нею та КП «Житломасив». До того ж, ці правовідносини врегульовані п. 17 «Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій», затверджених Постановою КМУ від 08.10.1992 р. за № 572 на підтвердження того, що власники квартир багатоповерхових будинків зобов*язані вносити на відповідний рахунок власника (балансоутримувача) будинку плату за обслуговування і ремонт будинку.
Посилання ОСОБА_1 на те, що вона не згодна з тарифами, а відповідач не бажав укласти з нею договір на обслуговування із зазначенням конкретних сум та тарифів щодо наданих послуг, не є такими, що спростовують або припиняють правовідносини, які склалися між мешканцем будинку - ОСОБА_1 та балансоутримувачем - КП «Житломасив», тому сума заборгованості за послуги, надані комунальним підприємством, підлягає стягненню з відповідача.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відмови ОСОБА_1 у задоволенні її позову в частині стягнення з неї на користь КП «Житломасив» меншої суми заборгованості та стягнення з КП «Житломасив» на її користь судових витрат.
Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні її позовної вимоги стосовно зобов*язання КП «Житломасив» укласти з нею договір на обслуговування із зазначенням конкретних сум та тарифів щодо наданих послуг, суд посилався на те, що є тільки типовий договір найму житлового приміщення або участі у затратах на обслуговування будинку та при будинкової території, а інший договір укласти неможливо.
Проте, статтею 6 ЦК України передбачено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов*язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Тому в цій частині судове рішення підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення позовної вимоги ОСОБА_1 щодо зобов*язання КП «Житломасив» укласти з нею відповідний договір про надання житлово-комунальних послуг.
Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не спростовують висновків суду першої інстанції, рішення суду першої інстанції є обґрунтованим і в іншій частині судове рішення слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 314,317 ЦПК України, колегія суддів,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 09 червня 2006 року по цій справі в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 стосовно вимог щодо укладення договору надання житлово-комунальних послуг скасувати.
В цій частині ухвалити нове рішення наступного змісту: Зустрічний позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Зобов*язати комунальне підприємство «Житломасив» укласти з ОСОБА_1 договір надання житлово-комунальних послуг.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено протягом двох місяців в касаційному порядку шляхом подачі касаціної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.