Справа № 2-а-125/11

ПОСТАНОВА

іменем України

"26" січня 2011 р.  

Суддя Літинського районного суду Вінницької області  Желіховський В.М. розглянувши  в залі суду в смт. Літині  справу за  позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Літинському  районі Вінницької  області  про визнання  протиправною бездіяльність суб"єкта  владних  повноважень; про  зобов"язання  виплатити  щомісячну  соціальну  допомогу  дитині  війни,-

                                                                      ВСТАНОВИВ:

     Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом. В позові зазначила, що є дитиною війни. Їй відповідно до ст.6 ЗУ "Про соціальний  захист війни" повинна  виплачуватись  щомісячна  грошова  допомога у вигляді  надбавки  до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії  за віком. Нарахування і виплату 30% надбавки  проводить управління Пенсійного фонду України у Літинському  районі,  однак  дана надбавка   всупереч  встановленого Закону  їй  протиправно не виплачувалася і  не виплачується, а  тому позивач у  позові  вимагає  позов  задовільнити, зобов"язавши  відповідача сплатити її суму 4317,60 грн. недоплаченого  підвищення  до пенсії за віком за період з 01.01.2007 року  по 31.10.2010 року та  виплачувати  її в  подальшому.

          25.01.2011 року відповідач до суду направив  своє заперечення-пояснення на дану  позовну заяву, в якому заперечив проти позову ОСОБА_1 та вважає його безпідставним та необгрунтованим з наступних міркувань:

          Позивач  належить до категорії "Діти війни". Вимоги позивача  стосуються  недоплаченої  щомісячної  соціальної  державної  допомоги  до пенсії з 01.01.2007 року  по 31.10.2010 року.

          При цьому відповідач зазначає, що у відповідності до ч.2 ст.99 КАС України, для звернення  до суду  за  захистом  прав, свобод  та  інтересів  особи  встановлюється  шестимісячний  термін, який, якщо  не  встановлено  інше, обчислюється  з дня  коли, особа  дізналась  або  повинна  була  дізнатися  про  порушення  своїх  прав, свобод  чи  інтересів. Позивач  невмотивовано  посилається  на те, що до  правовідносин,  пов"язаних з  нарахуванням  та  виплатою  пенсії  строк  позовної  давності  не  застосовується. Дійсно, відповідно до ч.2 ст.87 ЗУ "Про пенсійне  забезпечення" суми  пенсії,  не  одержані  своєчасно  з вини  органу,  що  призначає  або  виплачує  пенсію,  виплачується  за  минулий  час  без  обмеження  будь-яким  строком. Стаття 2  даного Закону визначаються  види  державних  пенсій, а ст.21  визначаються  види  надбавок  до пенсії  за віком,  до числа  яких  не  відноситься  підвищення  до  пенсії як дитині  війни. Аналогічно  не  застосовуються і ч.2 ст.46 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Отже, в даному випадку застосування норм Закону "Про пенсійне забезпечення" та Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до правовідносин, не передбачених цим Законами, є незаконним та необгрунтованим.

          Крім того відповідно до ст.4 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" Кабінет Міністрів України розробляє і включає до загальнодержавних програм відповідні положення щодо соціального захисту дітей війни і здійснює контроль за їх виконанням. Положення про соціальний

захист дітей війни повинні бути відображені в програмах діяльності Кабінету Мінстрів України, які схвалюються Верховною Радою України.

          Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органів самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

          Крім цього ухвалою про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Пенсійного фонду України щодо офіційного тлумачення терміна \словосполучення "мінімальна пенсія за віком", що міститься у статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", тлумачення терміна \словосполучення "мінімальний розмір пенсії за віком", використаного в ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", статті 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 19 травня 2009 року №27-у2009 у справі №2-25\2009 Конституційний Суд України установив, що у частині 3 ст.28 Закону №1058-ІУ "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" закладено однозначну вимогу щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого абзацом 1 ч. 1 цієї статті -, виключно  для  визначення  розміру пенсій,  призначених  згідно з цим  Законом.

          В статті 7 Закону 2195-ІУ  "Про  соціальний  захист  дітей  війни"  зазначено,  що  фінансове  забезпечення  державних  соціальних  гарантій,  передбачених  цим Законом, здійснюється  тільки  за рахунок  коштів  Державного  бюджету України.

          Непоширення  мінімального  розміру  пенсії  за  віком,  встановленого  у  абзаці 1 ч.1 ст.28 Закону  №1058-ІУ,  на правовідносини,  що  виникають  на  підставі  інших  законів, крім  цього Закону, дає  підстави  стверджувати  про  наявність  прогалини у  законодавчому  регулюванні  виплати  дітям  війни,  передбачених у ст.6 Закону №2195-ІУ. Ця  прогалина  полягає у  відсутності  механізму  нарахування  мінімальної  пенсії  за віком, на 30%  якої  мають  підвищуватися  дітям  війни  пенсії або  щомісячне  довічне  грошове  утримання  чи  державна  соціальна  допомога,  що  виплачується  замість  пенсії. Заповнення  прогалин  має  здійснюватись  законодавцем, а  тому  вирішення  цього питання  не належить  до повноважень  Конституційного Суду України.

          Внаслідок цього порядок обчислення пенсій та підвищень, передбачених Законом України "Про соціальний захист дітей війни" здійснюється відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", єдиного нормативно-правового акту, який регулює дане питання.

          Вимога позивачки  про зобов"язання управління ПФУ у Літинському районі здійснити перерахунок підвищення пенсії, як дитині війни, з урахуванням її підвищення за 30% мінімальної пенсії за віком є необґрунтованою, оскільки на сьогоднішній день позивачу виплачується соціальна допомога у розмірі 49,80 грн., виходячи з розмірів зазначених п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 року.          

          Відповідач зазначає, що позовні вимоги не можуть бути задоволені з огляду на те, що позивач неправильно застосовує чинне законодавство, керуючись ст.28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", зазначаючи, що мінімальна пенсія встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

          При цьому, ст.28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" дійсно визначає, що розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абз.1 ч.1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно із цим Законом, та не може бути застосований для розрахунку підвищення до пенсії.

          Отже, керуючись ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне   пенсійне   страхування"   позивач  дійшов   невірного   висновку,   та помилково  застосував  дану  статтю.

          З урахуванням  наведеного, управління Пенсійного фонду України у Літинському районі Вінницької  області  вважає, що діє  правомірно та в межах  чинного законодавства,  про що свідчить пенсійна  справа,  а  отже  будь-яких  прав, свобод  та  інтересів  позивача  не порушено.

          На підставі вищевикладеного просить  відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1

        Дослідивши  докази  в  справі,  вважаю,  що  позов  слід  задовольнити частково  з таких  підстав.

        Під час  розгляду справи доведено, що  позивач  відноситься  до  соціальної  групи  "дитина  війни"  та  відповідно  до  ЗУ  " Про  соціальний  захист  дітей  війни"  має право  на   одержання   щомісячної   надбавки  до  пенсії  в  розмірі 30%  мінімальної   пенсії  за  віком  з  моменту  набрання  чинності  вказаним  Законом   і  до  дня  припинення  права  на  її отримання. Вказана  надбавка   відповідачем   позивачеві   у  межах   шестимісячного строку  позовної  давності   і  на  час  вирішення справи   в  суді  не  виплачувалася   і  виплачується  не  в  повному  обсязі, тобто  49,80  грн.  хоч  за  Законом  обмежена  бути  не  може.

      Відповідно до  ст.6 ЗУ  " Про   соціальний  захист  дітей  війни",  відповідно до  якої  діти  війни  мають  право  на  отримання  надбавки  до  пенсії  у  розмірі 30%  мінімальної  пенсії   за  віком,   яка  не  може   бути   обмежена  чи  скасована  відповідно до ч.2 ст. 3  вказаного Закону.

     Відповідно до ч.1 ст. 28 ЗУ  " Про загальнообов"язкове   державне  пенсійне  страхування  мінімальний   розмір пенсії   за  віком   за  наявності  у  чоловіків   25  років, для жінок 20 років  страхового стажу  встановлюється  у  розмірі  прожиткового мінімуму   для  осіб,  які  втратили  працездатність.

     Рішенням  Конституційного Суду України  від  22.05.08 р.  №10-рп/2008  положення  п.41  розділу 2 ЗУ " Про  державний  бюджет  на  2008 рік  та  про  внесення   змін до деяких   законодавчих  актів  України"    щодо  визначення  (зменшення)  розміру  щомісячної  доплати  до  пенсії,  передбаченої Законом , визнано  неконституційними.

    Згідно  ч.2 та ч.3 ст.  22   Конституції України    конституційні  права  гарантуються  та  не  можуть  бути  скасовані,  а  держава  повинна  утримуватися  від   прийняття  будь-яких  актів,  які б   скасовували  чи  звужували  зміст  та  обсяг  існуючих  прав  та  свобод  громадян.

     Відповідно до  п.19 Постанови  Пленуму  Верховного Суду  України №8  від  12.06.2007 р.

" Про  незалежність  судової  влади"   не  підлягають  застосування  судами  закони та  інші  нормативно- правові  акти, які  скасовують   конституційні  права  і  свободи  людини  та громадянина,  а також  нові  закони,  які  звужують  зміст  та  обсяг  встановлених Конституцією  України  і  чинними  законами  прав  і  свобод.

      Приймаючи  до  уваги, що  позивачу, як  дитині  війни,  передбачено  довічну   щомісячну законну  надбавку  до  пенсії  в  розмірі  30%  мінімальної  пенсії  за  віком,  яка  обмежена  або  скасована  бути  не  може,  відповідачем   вона   виплачується не  в  повному  обсязі,  тобто 49,80 грн.,  а  не  30 %  мінімальної  пенсії  за  віком,  то    суд  визнає, що   бездіяльність  відповідача  є  протиправною в  частині  не нарахування  та  невиплати  надбавки до  пенсії  в  повному  обсязі,  що   є  підставою   щодо  зобов"язання   відповідача  перерахувати  та  виплатити  позивачеві  пенсію  з  підвищенням   її  на   30%   мінімальної  пенсії  за   віком   з  розміру,  встановленого ч. 1  ст. 28 ЗУ " Про  загальнообов"язкове державне  пенсійне  страхування",  за  шість  місяців  до  дня  звернення  до  суд,  тобто  з 18.07.10 р.  по  18.01.2011  р.  з  урахуванням   проведених   виплат ,  та  щомісячно  здійснювати  нарахування  і  виплату  їй  надбавки  до  пенсії,  передбаченої ст.6   ЗУ  " про  соціальний захист  дітей  війни"  з  розміру,  встановленого ч.1 ст. 28 З " Про загальнообов"язкове  державне  пенсійне  страхування"- 30%  мінімальної  пенсії  за  віком,  починаючи з дня  звернення  до  суду  і  по  день  припинення  такого  права.

      Заперечення  відповідача  про  відповідність   його дій  і  бездіяльності  законові, з  огляду на    проведення  виплати надбавки  на  підставі  Постанови КМ  України  №530  від 28.05.08 р.   у  розмірі  49,80 грн.  спростовуються   вказаними   вище  висновками,   вимогами   ч.2 ст. 3 Конституції  України   про  відповідальність  держави  перед  людиною  за  порушення  її прав, у  тому   числі   через  виконання  судом,  передбачених ч.1 ст.2 КАС  України  завдань, та ч.4 ст. 9 КАС  України  щодо  обов"язку  суду  застосувати  правовий  акт  вищої  юридичної  сили.

      Враховуючи те, що  позивач  пропустив  шестимісячний  строк  звернення  до  суду  в  частині  позовних вимог, які  стосуються   надбавки  до  пенсії   в  період  до  18.07.2010  р.  то  позовні  вимоги,   що  в  часі перевищують  шестимісячний  строк  звернення  до  суду,   слід  залишити  без  розгляду  на  підставі ст. 155  КАС  України,  так як  позивач  строк  на  звернення  до  суду  пропустив  без  поважних  причин, так як   мав  можливість  знати  про  порушене право,   перебуваючи постійно за  місцем  свого проживання   та  отримуючи  систематично  пенсію.   

      Керуючись    ст. 183-2 КАС  України,-

              П О С Т А Н О В И В :

       Позов     задовільнити   частково.

     Визнати  бездіяльність    Управління  Пенсійного фонду  України  у  Літинському  районі  протиправною  в  частині  ненарахування  і  невиплати  ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 надбавки  до  пенсії  розміром 30%   мінімальної  пенсії   за  віком,  передбаченої  ст. 6 ЗУ "  Про  соціальний  захист  дітей  війни"  з  розміру,  встановленого  ч.1  ст. 28 ЗУ  "Про загальнообов"язкове  державне  пенсійне   страхування".

           Зобов"язати  Управління  Пенсійного   фонду  України  у Літинському  районі    перерахувати   та  виплатити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1  пенсію  з  підвищенням  її на  30%  мінімальної  пенсії  за  віком  з  розміру,  встановленого  ч.1 ст. 28  ЗУ " Про   загальнообов"язкове  державне  пенсійне  страхування"  за  шість  місяців  до  дня  звернення  до  суду,  а  саме   з  18.07.2010  р.  по   18.01.2011 р.н.  з  урахуванням  проведених  виплат.

         Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Літинському районі смт. Літині з дня набрання рішенням суду законної сили, здійснювати нарахування та виплати підвищення пенсії, як дитині війни ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 з урахуванням її підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком із встановленого розміру мінімальної пенсії за віком.

         Постанова може бути оскаржена до  Вінницького  апеляційного   адміністративного  суду  через Літинський районний суд протягом 10 днів з дня   її  отримання.  

Суддя:                                                  Желіховський В. М.,