Справа № 2-а-1338/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

          "11" квітня 2011 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді -                      Катющенко В.П.

розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Дніпровському районі м. Києва про визнання дій неправомірними та зобов’язання провести перерахунок пенсії у відповідності до ст. 40, 42 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», -

                                                              В С Т А Н О В И В:

          Позивач, ОСОБА_1, звернулася 03 березня 2011 року до Дніпровського районного суду м. Києва з адміністративним позовом, в якому просить визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва щодо протизаконного застосування у 2010 році при перерахунку пенсії за ч.4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»показника середньої заробітної плати за 2007 календарний рік та зобов’язання провести перерахунок пенсії у суворій відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 40, ч.4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2009 рік (1650 гривень 43 копійки) з 01 грудня 2010 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вона є пенсіонером та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва. Перебуваючи на пенсії, вона продовжувала працювати. Відпрацювавши передбачений Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»термін, вона 29 листопада 2010 року звернулася до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва з заявою про здійснення перерахунку пенсії за віком відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»по стажу та заробітній платі. Відповідачем було здійснено розрахунок з урахуванням його індивідуального коефіцієнту  заробітної плати, страхового стажу та середньої заробітної плати за 2007 рік –1197 гривень 91 копійка замість показника за 2009 рік –1650 гривень 43 копійки. В результаті перерахунку пенсія виявилася суттєво меншою за розміром, а причиною цього стало те, що фахівці зазначеного УПФУ вчинили всупереч чинній редакції ст. 40 та ст. 42 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а саме - без визначених Законом України підстав застосували при перерахунку пенсії показник середньої заробітної плати за 2007 рік (1197,91 грн.), що спричинило значне зниження розрахункового розміру пенсії. У відповідь на її вимоги від 25 лютого 2011 року, з приводу перерахунку розміру пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2009 рік та роз’яснення дій  УПФУ, 28 лютого 2011 року отримала лист –відмову у здійсненні перерахунку з посиланням на п.11 Постанови КМУ від 28 травня 2008 року №530.  

          22 березня 2011 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва відкрито скорочене провадження в адміністративній справі.

23 березня 2011 року відповідачем, Управлінням Пенсійного Фонду України в Дніпровському районі м. Києва, отримана копія ухвали суду від 22 березня 2011 року, копія адміністративної позовної заяви ОСОБА_1  та копії доданих до неї  документів.

07 квітня 2011 року до Дніпровського районного суду м. Києва, надійшли заперечення Управління Пенсійного Фонду України в Дніпровському районі м. Києва, відповідно до яких відповідач просить відмовити у позові обґрунтовуючи заперечення тим, що норми статей 40, 42 закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»після прийняття рішення Конституційним Судом України 22 травня 2008 року втратили чинність, а рішення про відновлення дії попередньої редакції зазначених норм не приймалося. Тому, на даний час немає законодавчого врегулювання показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу при здійсненні перерахунку пенсій, а тому слід застосовувати показник середньої заробітної плати за 2007 рік у відповідності до підпункту 3 пункту 11 постанови КМУ від 28 травня 2008 року за №530.

Розглянувши  подані позивачем документи і матеріали, подані відповідачем заперечення на позов, з’ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, а також повідомлені відповідачем обставини, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку скороченого провадження.

Судом встановлено, що позивач, ОСОБА_1, є пенсіонером та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва, отримує пенсію за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням.

           Відповідно до Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року № 8-2, управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, безпосередньо призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії та інші виплати відповідно до чинного законодавства. Отже, УПФ України у Дніпровському  районі м. Києва є належним відповідачем у даній справі.

          Звернувшись у 2010 році до Управління пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва з заявою, щодо здійснення їй перерахунку, позивачу був здійснений перерахунок пенсії за ч.4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2007 календарний рік, відповідно до підпункту 3 пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 .

З листа УПФУ у Дніпровському районі м. Києва вбачається, що при здійсненні перерахунку пенсії зазначений орган посилається на те, що після прийняття рішення Конституційним судом України 22 травня 2008 року, згідно із яким деякі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»№ 107-ІV від 28 грудня 2007 року, в тому числі підпункт 10 підпункту 35 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України, визнано неконституційними, а рішення про відновлення дії попередньої редакції зазначених норм не приймалося. Тому, на даний час відповідач вважає, що не має законодавчого врегулювання показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу при здійсненні перерахунку пенсії, а тому слід застосовувати показник середньої заробітної плати за 2007 рік.

Така позиція відповідача, на думку суду, є такою, що суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки дія підпункту 35 підпункту 10 б) розділу ІІ закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»та в постанові КМУ від 28 травня 2008 року № 530, втратила чинність з 01 січня 2009 року відповідно до абзацу 7 ч.2 розділу ІІІ «Прикінцевих положень»зазначеного Закону, де, зокрема вказано, що Розділ ІІ діє до 31 грудня 2008 року.

Відповідно до ч.1 , 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 01 липня 2000 року – за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп=Зс х (Ск : К), де:

Зп –заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс –середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по України, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.

          Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади у галузях статистики, економіки, праці та соціальної політики і фінансів.

          Згідно з ч.4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»у разі якщо застраховано особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за період страхового стажу, зазначені в частині першій ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає включенню згідно із абзацом третім частини першої статті 40 цього Закону.

          Підпунктом 10 пункту 35 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів»Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України»встановлено, що у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв в роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), якою була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує перерахунку пенсії.

          22 травня 2008 року Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України»визнано неконституційними, в тому числі і підпункт 10 пункту 35 розділу ІІ вищезазначеного Закону.

          Крім того, згідно абзацу 7 пункту 2 розділу ІІІ  «Прикінцеві положення»Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України…»розділ ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»діє по 31 грудня 2008 року».

          Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Згідно ч.2 ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність, тобто відповідні норми зазначеного Закону втратили чинність з 22 травня 2008 року.

          Рішення Конституційного Суду України мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Положення Законів України, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України відповідного рішення. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими для виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.

          З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оскільки положення абзаців 3 частини 1 статті 40, абзац 4 частини 2 статті 40 та частину 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»в редакції Закону України від 28 грудня 2007 року визнано неконституційними згідно рішення Конституційного Суду України з 22 травня 2008 року, то відповідачеві слід було застосовувати редакцію Закону України «Про загальнообов’язкове держане пенсійне страхування», в якій вона діяла до вказаних змін.

          Як зазначається у рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Кечко проти України»про незворотність дії у часі законів та інших нормативно-правових актів, крім випадків, коли вони пом'якшують, або скасовують відповідальність особи, реалізація особою права на отримання бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно - правових актах національного законодавства не може бути поставлена в залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, судами не повинні прийматися до уваги, у випадках, коли з набуттям чинності певним законом, його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше. До спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права.

          Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач ОСОБА_1 має право на перерахунок пенсії з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2009 рік (1650 гривень 43 копійки) на підставі ст. ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та за оптимізацією без урахування змін, які вносилися тільки на 2008 рік Законом України «Про державний бюджет України та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»та не є чинними з 01 грудня 2010 року, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

          На підстав викладеного та керуючись ч. 2 ст. 19, ст. 152 Конституції України, рішенням Європейського Суду з прав людини у справі «Качко проти України»від 08 листопада 2005 року. Рішенням Конституційного Суду України № 1-28/2008 від 22 травня 2008 року, ст. ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28 грудня 2007 року, ст. ст. 8, 9, ч.2 ст. 99, ч.1 ст. 100, 159-163, 1832  Кодексу Адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

                 Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Дніпровському районі м. Києва про визнання дій неправомірними та зобов’язання провести перерахунок пенсії у відповідності до ст. 40, 42 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»- задовольнити.

          Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва щодо застосування у 2010 році при перерахунку пенсії ОСОБА_1 за ч.4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»показника середньої заробітної плати за 2007 календарний рік –неправомірними.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком відповідно до ст. ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»- із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії (2009 рік –1650 гривень 43 копійки), з 01 грудня 2010 року.

           Постанова суду може бути оскаржена сторонами до Київського апеляційного адміністративного суду через Дніпровський районний суд м. Києва у 10-ти денний термін з дня отримання копії постанови.

                 Суддя: