Справа № 1-451/10                                                                       Головуючий у 1  інстанції Сівчук А.Є.

Провадження № 11/0390/127/11                                                                             Доповідач Матат О.В.

Категорія: ст.286 ч.1 КК України                                                    

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

м. Луцьк                                                                                      29 березня 2011 р.

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області в складі:

                    головуючого-судді Матата О.В.,

                    суддів Хлапук Л.І., Борсука П.П.,

                    з участю прокурора Старчука В.М.,

                    засудженого ОСОБА_1 та його захисника-адвоката                                                   ОСОБА_2,          

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Луцького міськрайонного суду від 28 грудня 2010 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

          Зазначеним вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Луцька Волинської області,  жителя АДРЕСА_1, громадянина України, раніше не судимого, - визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 286 ч.1 КК України та призначено йому покарання у виді арешту на строк 3 (три) місяці з позбавленням права керувати транспортними засобами на  1 (один) рік.

          Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 залишено попередній –підписку про невиїзд.

          Строк відбуття покарання рахувати з моменту приведення даного вироку до виконання.

          Вироком вирішено долю речових доказів і судових витрат.

          ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що 21 травня 2009 року, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, він приблизно о 7.30 год., в світлу пору доби, у м. Луцьку, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухаючись по вул. Ківерцівській в напрямку м. Ківерці, наближаючись до перехрестя вулиць Ківерцівської - Стуса, проявив безпечність та неуважність, неправильно оцінив дорожню обстановку, порушив правила дорожнього руху, а саме з'їхавши з шляхопроводу по смузі зустрічного руху, відволікся, перевищив максимальну дозволену швидкість в населеному пункті, та на смузі зустрічного руху здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, який внаслідок зіткнення транспортних засобів отримав, за ознакою довготривалого розладу здоров'я, середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження у вигляді перелому основної фаланги 3-го пальця лівої кисті без зміщення та інші тілесні ушкодження.

          В прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та наслідками, що настали, стало грубе порушення водієм ОСОБА_1 вимог: п. 2.3 д, 2.9 а, 2.4, 12.4, 11.3 Правил дорожнього руху України.

          Не оспорюючи фактичні обставини справи, формулювання обвинувачення і кваліфікацію його дій, засуджений ОСОБА_1 в апеляції просить змінити вирок в частині призначеного йому покарання і, з врахуванням доповнень до апеляції та уточнення при апеляційному розгляді справи, просить замість призначеного йому основного і додаткового покарання призначити йому покарання у виді штрафу.

Вислухавши доповідача, який виклав суть вироку і доводи апеляції,  засудженого та його захисника, які підтримали апеляцію з врахуванням уточнення, прокурора, який заперечував проти її задоволення, перевіривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку про необхідність задовольнити апеляцію частково.   

          При призначенні ОСОБА_1 додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами суд правильно врахував, що при керуванні автомобілем ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння. Така обставина давала суду обгрунтовану підставу для застосування щодо нього додаткового покарання. Тому, в цій частині правильність оскарженого вироку сумніву не викликає і в цій частині вирок залишається без зміни, а апеляція –без задоволення.

При призначенні ОСОБА_1 основного покарання і врахуванні його щирого каяття, сприяння розкриттю злочину та інших обставин суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання підсудного неможливе без ізоляції від суспільства. В обгрунтування такого висновку у вироку суд зазначив, що ОСОБА_1 є інвалідом другої групи, ніде не працює, не займається суспільно-корисною працею, веде паразитичний спосіб життя.               В чому саме полягає паразитичний спосіб життя інваліда ОСОБА_1, суд не зазначив, проте саме з урахуванням свого такого висновку і при можливості призначення винному іншого виду покарання призначив йому покарання у виді арешту.

З  висновком суду у цій частині колегія суддів не погоджується і задовольняє у цій частині апеляцію засудженого. З вироку виключається вказівка про те, що ОСОБА_1 веде паразитичний спосіб життя і йому  призначене за вироком суду основне покарання у виді  арешту замінюється на штраф.

          Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів Апеляційного суду Волинської області

                                               У Х В А Л И Л А:

          Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково. Вирок Луцького міськрайонного суду від 28 грудня 2010 року щодо нього змінити. Виключити з вироку посилання на те, що ОСОБА_1 веде паразитичний спосіб життя та призначене йому основне покарання у виді арешту на строк 3 /три/ місяці замінити на штраф у розмірі 4000 /чотири тисячі/ гривень. В решті вирок залишити без зміни.

                    Головуючий:

                    Судді: