Справа №  2-1801/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          13.04.2011 року Подільський районний суд  міста Києва

          в складі:

головуючого – судді Декаленко В.С.

при секретарі – Хіміч А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом  Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що 18.02.2008 року Відкрите акціонерне товариство Комерційний банк «Надра» та ОСОБА_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 уклали кредитний договір № 55/П/23/2008-980, згідно з умовами якого банк надав відповідачу кредит на споживчі цілі у національній валюті України на загальну суму 30000,00 грн. із розрахунку 2,70 % на місяць строком з 18.02.2008 року по18.02.2011 року. Нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється за фактичну кількість днів у періоді на залишок заборгованості.

Зазначають, що кредит було отримано відповідачем 18.02.2008 року, що підтверджується відповідним Меморіальним ордером.

Посилаються на те, що відповідно до умов кредитного договору, викладених в п. 2.3.1, 2.3.2 відповідач зобов'язався повертати кредит та сплачувати нараховані відсотки щомісячно, до 15 числа поточного місяця, при цьому щомісячний платіж повинен складати суму не меншу, ніж зазначена в п. 2.3.1 кредитного договору.

Зазначають, що відповідачем станом на 05.11.2010 року порушені пункти 2.3.1, 2.3.2 кредитного договору щодо повернення кредиту та сплаті відсотків за користування коштами.

Звертають увагу на те, що відповідно до п. 3.2.3 кредитного договору банк має право вимагати від відповідача дострокового виконання зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків та інших платежів, передбачених кредитним договором, якщо відповідач не вніс черговий платіж у термін, визначений п. 2.3.2 кредитного договору.

Відповідно до п. 4.1 кредитного договору у разі прострочення відповідачем строку сплати мінімально необхідного платежу по погашенню кредиту, визначеного у п. 2.3.2 кредитного договору, а також у випадку прострочення строку виконання зобов'язань відповідача щодо повернення кредиту, сплати всіх нарахованих відсотків, комісій та можливих штрафних санкцій у строк, визначений у п. 3.3.5 цього Договору, відповідач сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 4.2 кредитного Договору, у разі прострочення відповідачем строку сплати мінімально необхідного платежу по погашенню кредиту, визначеного у п. 2.3.2 кредитного договору більш ніж на два дні, відповідач сплачує банку фіксований штраф у розмірі 30 грн. 00 коп.

Зазначають, що станом на 05.11.2010 року за відповідачем наявна заборгованість по кредитному договору в сумі 49670, 65грн., в тому числі:

непогашений кредит – 25346, 41 грн.;

несплачені відсотки – 17487, 94 грн.;

несплачена пеня за прострочення строків виконання зобов'язань – 6476, 30 грн.

несплачений штраф за прострочення строків сплати мінімально необхідного платежу – 360, 00 грн.;

Посилаються на те, що у зв'язку з виникненням заборгованості по оплаті передбачених кредитним договором платежів вони неодноразово повідомляли відповідача про факт виникнення заборгованості та її розмір. Однак на даний час кредитна заборгованість відповідачем не погашена.

Відповідач уникає зустрічей і не здійснює ніяких дій для погашення заборгованості. У зв’язку з чим звертаються з даним позовом до суду.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, про день час та місце слухання справи повідомлені вчасно та належним чином, згідно прохальної частини позовної заяви, просять розглянути позовну заяву без їх участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні заперечує проти вимог, обґрунтувавши поясненнями просить суд відмовити в задоволенні позову.

Суд вважає можливим слухати справу у відсутність представника позивача  відповідно до вимог ст.ст. 158, 169 ЦПК України.

Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, 18.02.2008 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 55/П/23/2008-980 (а.с.8-9).

Відповідно до п. 1. Кредитного договору, банк надав позичальнику у тимчасове користування на умовах повернення, строковості та платності грошові кошти у сумі 30 000, 00 грн. з кінцевим терміном повернення кредиту до 18 лютого 2011 року та сплатою відсотків в розмірі 2,7 % (а.с.8).

Згідно п. 3.3 Договору, позичальник зобов’язався зокрема, суворо дотримуватися положень цього договору, сплачувати необхідні платежі у розмірах та порядку визначених п.п. 2.3.1., 2.3.2 цього Договору, у випадку порушення виконання зобов’язань, передбачених цим Договором сплатити банку штрафні санкції

Як вбачається з наданого суду Меморіального ордеру № 288 від 18.02.2008 року (а.с.14), відповідачем дійсно було отримано кредитні кошти в розмірі 30 000, 00 грн., що  підтверджує пояснення позивача про належне виконання Банком своїх зобов’язань за Кредитним договором.

Згідно посилань позивача в своєму позові, відповідач порушив свої зобов’язання щодо щомісячного повернення частини кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитом, а також плати за обслуговування Кредиту, які передбачені умовами Кредитного договору, у зв’язку з чим утворилася заборгованість яка станом на 05.11.2010 року становила 49670, 65 грн.

Крім того факт невиконання відповідачем своїх зобов’язань за договором не заперечується останнім в судовому засіданні та об’єктивно підтверджується наданими суду Розрахунками заборгованості (а.с.10, 11).

Стаття 1054 ЦК України визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Судом встановлено, що позичальником грошові кошти (кредит) були отриманні в повному обсязі, однак ним свої зобов’язання за Договором, які стосуються повернення кредиту та процентів за його користування, не виконуються, чим порушуються права позивача.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зі змісту статті 611 ЦК України вбачається, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов’язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

          Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

          Згідно ст. 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання.

Відповідно до пункту 4 Кредитного договору, у разі прострочення позичальником строку сплати мінімально необхідного платежу по погашенню Кредиту, визначеного у п. 2.3.2. цього договору, а також у випадку прострочення строку виконання зобов’язання позичальником щодо повернення кредиту, сплати всіх нарахованих відсотків та можливих штрафних санкцій у строк, визначений у п. 3.3.5. цього Договору, позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення.

Крім того відповідно до п. 4.2. Договору, у разі прострочення відповідачем строку сплати мінімально необхідного платежу по погашенню кредиту, визначеного у п. 2.3.2 кредитного договору більш ніж на два дні, відповідач сплачує банку фіксований штраф у розмірі 30 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як  за  зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін  та  інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.ст. 10, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.  Сторони та інші особи,  які беруть участь у справі,  мають рівні  права  щодо  подання  доказів,  їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.  Кожна сторона повинна довести ті обставини,  на  які  вона посилається  як  на  підставу  своїх  вимог  або заперечень,  крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за Кредитним договором знайшли своє доведення в судовому засіданні, ґрунтуються на вимогах Закону, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідачем же в порушення вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України, не надано жодного належного доказу в спростування позовних вимог позивача.          

Крім того в силу ст. 88 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача  судовий збір в розмірі 496,71 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 грн.

На підставі вищевикладеного, ст.ст. 16, 525, 526, 541, 542, 543, 610, 611, 612, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 79, 88, 208, 209, 213-215, 217- 218, 223 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»:

-          заборгованість за кредитним договором в розмірі 49 670 грн. 65 коп.;

-          судовий збір в розмірі 496 грн. 71 коп.;

-          витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи,  які брали  участь  у справі,  але  не  були  присутні  у  судовому  засіданні  під  час проголошення судового рішення,  можуть  подати  апеляційну  скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

          СУДДЯ                                                                                     Декаленко  В.  С.