Судове рішення #14679470

Апеляційний суд Кіровоградської області

Справа №  11-235/11        Головуючий у суді І-ї інстанції  Шевцова

Категорія - 4        Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Драний О. П.   

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

19 квітня 2011 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

          

                головуючого судді     Драного О.П.,

                                     суддів      Ремеза П.М., Гончара В.М.,

            за участю прокурора      Фомічової І.В.,

              захисника-адвоката      ОСОБА_2,

                          засудженого      ОСОБА_3                                                      

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь при розгляді справи судом першої інстанції, засудженого ОСОБА_3 та у його інтересах захисника-адвоката ОСОБА_2 на вирок Знам’янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 грудня  2010 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Прокопьєвськ Рудничного району Кемеровської області РСФСР, громадянин України, з середньо-технічною освітою, не одружений, не працюючий, військовозобов’язаний, проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 раніше не судимий

засуджений за ст.121 ч.2 КК України до позбавлення волі строком на 7 років.

          Вироком суду постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_4 3 000 гривень у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Згідно з вироком суду ОСОБА_3 визнаний винним та засуджений за те, що він 02.11.2009 року близько 10 год., перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, зайшов у двір домоволодіння, належного ОСОБА_5, за адресою: АДРЕСА_3 де зайшовши до приміщення літньої кухні, на дивані побачив ОСОБА_5 та ОСОБА_6, у результаті чого, на ґрунті раптово виниклих ревнощів та з умислом на завдання ОСОБА_5 умисного тяжкого тілесного ушкодження, діючи навмисно та цілеспрямовано, під час спільного розпиття алкогольних напоїв кулаками рук та взутими у черевики ногами наніс ОСОБА_5 удари в область голови, тулуба, грудної клітини, в результаті чого заподіяв не менше 24 травматичних впливів та згідно з висновком судово-медичної експертизи №156 від 11.01.2010 року спричинив тілесні ушкодження у виді тупої сочетаної травми голови, грудної клітини, кінцівок: забійні рани, синці, садна в області голови, крововиливи під м’які мозкові оболонки головного мозку (4 забійні рани, 5 саден і синці в області голови); переломи 5-8 ребер справа по лопаточній лінії, розриви правої легені з розвитком правобічного гемопневмоторакса, садна, синці грудної клітини (12 саден та синців в області грудної клітини); садна, синці кінцівок, 2 колоті непроникаючі рани лівої  надлопаточної області і правого плечового суглоба, скальпіровану рану правого лучезап’ястного суглоба, з яких тілесні ушкодження в область голови та грудної клітини по тяжкості відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень як небезпечних для життя в момент заподіяння, а синці, чадна, скальпірована рана правого лучезап’ясного суглоба, рани у надлопатковій області спини зліва і на правому плечовому суглобі відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров’я. Довівши свій умисел до кінця, ОСОБА_3 з місця скоєння злочину зник, а ОСОБА_5 від сукупності отриманих тілесних ушкоджень помер на місці.

В апеляціях:

- засуджений ОСОБА_3 та у його інтересах захисник –адвокат ОСОБА_2 просять вирок районного суду скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий судовий розгляд, мотивуючи тим, що досудове слідство по справі проведено однобічно, не повною мірою досліджено обставини, які можуть вказувати на невинуватість ОСОБА_3, а саме не вилучено, не досліджено та не приєднано до матеріалів справи ніж, яким потерпілий ОСОБА_5 погрожував ОСОБА_3, не повною мірою досліджено речові докази, що вилучалися з місця злочину, а також слідством порушено таємницю слідства, оскільки ОСОБА_7, яка була понятою при відтворенні обстановки та обставин події із свідком ОСОБА_6, у подальшому визнано свідком по справі. Крім того, судом не взято до уваги покази свідка ОСОБА_6 про її наміри на вбивство ОСОБА_3, що на її одязі виявлено сліди крові, які можуть походити від крові потерпілого, а тому усі обставини по справі є сумнівними та не можуть бути покладені в основу вироку. Крім того, у описовій частині вироку судом зазначено, що після скоєння злочину ОСОБА_5 з місця події зник;

- прокурор, який брав участь при розгляді справи судом першої інстанції, просить вирок стосовно ОСОБА_3 скасувати у зв’язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого та постановити новий вирок, яким визнати ОСОБА_3 винним за ч. 1 ст. 115 КК України та призначити йому покарання у виді 11 років позбавлення волі. Вважає, що районний суд необґрунтовано кваліфікував дії засудженого за ч. 2 ст. 121 КК України, оскільки ОСОБА_3 наніс потерпілому ряд ударів у область життєво важливих органів, що свідчить про його прямий умисел саме на навмисне вбивство ОСОБА_5

          Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав доводи апеляції у повному обсязі та просив її задовольнити, засудженого ОСОБА_3 та у його інтересах захисника-адвоката ОСОБА_2, які підтримали свої апеляції та просили їх задовольнити, вивчивши матеріали справи та зваживши доводи апеляцій, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляції не підлягають задоволенню з таких підстав.

Як встановлено матеріалами справи, досудове і судове слідство по ній проведені з дотриманням вимог ст.22 КПК України. Викладені у вироку висновки про винність ОСОБА_3 у вчиненні злочину, за який його засуджено, незважаючи на те, що він не визнав вини,  відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені дослідженими у судовому засіданні та викладеними у вироку доказами, яким суд дав всебічну та об’єктивну оцінку, а саме:

-          показами свідка ОСОБА_6 про те, що 02.11.2009 року вона прийшла у гості до ОСОБА_5 Коли вони лежали на ліжку, у будинок увірвався ОСОБА_3 та почав її бити, а ОСОБА_5 її захищав. Коли заспокоїлись, пішли на кухню, де вживали алкогольні напої та обговорювали те, що сталося. При цьому ОСОБА_3 ударив ОСОБА_5 по обличчю, а ОСОБА_5 у відповідь замахнувся на нього ножем, однак ОСОБА_3 вдалося цей ніж відібрати. Після чого він бив його руками, ногами по голові та по тілу. Скільки ударів наніс не пам’ятає. Потім вони з ОСОБА_3 пішли, при цьому ОСОБА_5 був живий;

-          аналогічними показами свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які були потятими під час проведення відтворення обстановки і обставин події з ОСОБА_6, яка чітко показувала, яким чином ОСОБА_3 наносив ОСОБА_5 тілесні ушкодження. Крім того, ОСОБА_7 пояснила, що першою виявила ОСОБА_5, який лежав у себе вдома на підлозі у калюжі крові, викликала швидку допомогу і лікарі повідомили, що потерпілий мертвий;

-          висновком судово-медичної експертизи №156 від 11.01.2010 року, згідно з яким на тілі ОСОБА_5 виявлено тілесні ушкодження у виді тупої, сочетаної травми голови, грудної клітини, кінцівок: забійні рани, синці, садна в області голови, крововиливи під м’які мозкові оболонки головного мозку –4 забійні рани, 5 саден і синці в області голови; переломи 5-8 ребер справа по лопаточній лінії, розриви правої легені з розвитком правобічного гемопневмоторакса, садна, синці грудної клітини –12 саден та синців в області грудної клітини; садна, синці кінцівок, дві колоті непроникаючі рани лівої  надлопаточної області і правого плечового суглоба, скальпірована рана правого лучезап’ясного суглоба, з яких тілесні ушкодження в області голови та грудної клітини, по тяжкості відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень як небезпечних для життя в момент заподіяння.  Смерть ОСОБА_5 знаходиться у прямому причинному зв’язку з отриманими тілесними ушкодженнями і виникла внаслідок тупої сочетаної травми голови та грудної клітини: субарахноїдальний крововилив головного мозку, переломи ребер справа, розриви правої легені з розвитком правобічного гемопневмоторакса (т. 1 а.с. 195-198);

-          протоколом огляду місця події від 03.11.2009 року, у ході якого оглянуто домоволодіння потерпілого ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_3 у ході якого вилучено футболку, шорти, фрагменти тканини з простирадла, пляшку, два фрагменти тканини з наволочки, сухі листя, 18 недопалків цигарок, молоток, 6 слідів папілярних узорів (т. 1 а.с.3-17), які було оглянуто (т. 1 а.с. 268-269) та долучено до кримінальної справи у якості речових доказів (т. 1 а.с. 270-271);

-          протоколом огляду місця події від 03.11.2009 року, у ході якого оглянуто квартиру, де мешкав ОСОБА_3, за адресою: АДРЕСА_1. У ході огляду з квартири вилучено чоловічі туфлі, 17 недопалків цигарок, сім змивів речовини червоного кольору, сорочку, фрагменти шпалер, фрагмент тканини з наволочки, жіноче пальто, два сліди папілярних узорів (т. 1 а.с. 30-40), які було оглянуто (т. 1 а.с. 268-269) та долучено до кримінальної справи у якості речових доказів (т. 1 а.с. 270-271);

-          протоколом відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_6, під час якого вона розповіла про обставини, за яких ОСОБА_3 02.11.2009 року наносив потерпілому ОСОБА_5 тілесні ушкодження (т. 1 а.с. 111);

-          висновком судово-медичної експертизи №869 від 16.12.2009 року, згідно з яким на футболці, шортах, фрагменті тканини з простирадла, пляшці з-під вина, двох фрагментах тканини з наволочки, вилучених 03.11.2009 року з домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 знайдена кров людини, яка може походити від потерпілого ОСОБА_5 (т. 1 а.с. 136-139);

-          висновком судово-медичної експертизи №868 від 16.12.2009 року, згідно з яким на сорочці та жіночому пальто, вилучених 03.11.2009 року з квартири засудженого ОСОБА_3, знайдена кров людини, яка може походити від потерпілого ОСОБА_5 ( т. 1 а.с. 144-148);

-          висновком експерта №307 від 04.12.2009 року, згідно з яким на чоловічих черевиках, вилучених 03.11.2009 року у квартирі ОСОБА_3, знайдена кров людини, яка може походити від потерпілого ОСОБА_5 (т. 1 а.с. 163-165);

-          висновком експерта №315 від 04.12.2009 року, згідно з яким у змивах рук ОСОБА_3 знайдено кров, яка може походити від потерпілого ОСОБА_5 ( т. 1 а.с. 256-258);

-          висновком експерта №224 від 25.12.2009 року, згідно з яким враховуючи форму, характер та механізм виникнення ран на представлених ділянках шкіри та волосистої частини голови потерпілого могло утворитися від травмуючої дії представлених для експертизи черевик ОСОБА_3, у області носової частини –не виключається (т. 1 а.с. 181-190);

-          висновком додаткової судово-медичної експертизи №156 від 11.01.2010 року, згідно з яким тілесні ушкодження, виявлені на тілі ОСОБА_5, могли виникнути за обставин, вказаних ОСОБА_6 під час проведення відтворення обстав ноки і обставин події за її участю (т. 1 а.с. 221-223). Такий самий висновок надав експерт щодо відтворення обстановки та обставин події, проведеного за участю ОСОБА_3

 

Отже, дії засудженого ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за ст.121 ч.2 КК України як скоєння умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя потерпілого в момент заподіяння.

Доводи апеляцій засудженого та у його інтересах захисника ОСОБА_2 про недоведеність матеріалами справи вини ОСОБА_3 у вчиненні зазначеного злочину є безпідставними, оскільки повністю спростовуються його первинними показами під час досудового слідства про обставини нанесення ОСОБА_5 тілесних ушкоджень (т. 1 а.с. 82-83), а також послідовними та незмінними протягом досудового та судового слідства показами безпосереднього свідка злочину ОСОБА_6 щодо обставин побиття ОСОБА_5 ОСОБА_3, висновками судово-медичних експертиз по справі.

Посилання на те, що органами досудового слідства не знайдено ніж, за допомогою якого ОСОБА_5 було нанесено тілесні ушкодження, не можна вважати підставою скасування вироку суду першої інстанції, оскільки до нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ніж ніякого відношення не має.

Крім того, слід вважати голослівними доводи апеляції засудженого про те, що у описовій частині вироку суду зазначено, що потерпілий ОСОБА_5 з місця скоєння злочину зник. Дану вказівку суду слід вважати помилковою, оскільки ОСОБА_5 помер на місці скоєння злочину.   

Не можна погодитись з доводами апеляції прокурора, про те, що районним судом неправильно перекваліфіковано дії ОСОБА_3 з ч. 1 ст. 115 на ч. 2 ст. 121 КК України, оскільки ні у ході досудового слідства, ні у судовому засіданні будь-яких даних про те, що у ОСОБА_3 умисел був направлений на позбавлення життя потерпілого не добуто, а достовірно встановлено, що після заподіяння останньому тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння і від яких у подальшому настала його смерть,  засуджений з місця скоєння злочину зник, при цьому ОСОБА_5 залишався живим. Про те, що у засудженого був відсутній умисел на умисне вбивство потерпілого об’єктивно підтверджують фактичні обставини справи, згідно з якими після заподіяння тяжких тілесних ушкоджень і маючи можливості продовжувати їх нанесення потерпілому, засуджений з  місяця пригоди втік, при цьому були відсутні будь-які обставини, які б перешкоджали   ОСОБА_3 продовжити нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_5

Призначаючи міру покарання засудженому, суд першої інстанції врахував  ступінь тяжкості вчиненого злочину, що відноситься до особливо тяжких злочинів, особу винного, який за місцем проживання характеризується негативно, раніше не судимий; обставин, які пом’якшують покарання засудженого, судом не встановлено, обставину, яка обтяжує покарання засудженого –вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння, і з урахуванням всіх обставин справи  відповідно до  вимог ст.65 КК України обґрунтовано призначив покарання засудженому в межах санкції ст.121 ч.2 КК України, яке є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляцій, а вирок суду вважає законним та обґрунтованим.

Керуючись ст.ст.362, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

          

           Апеляції прокурора, який брав участь при розгляді справи судом першої інстанції, засудженого ОСОБА_3 та у його інтересах захисника-адвоката     ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Знам’янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 грудня 2010 року щодо ОСОБА_3   –без зміни.

  

СУДДІ  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація