АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-1052/11 Головуючий у 1 інстанції: Панкєєв О.В.
Суддя-доповідач: Онищенко Е.А.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 квітня 2011 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Онищенка Е.А.,
суддів: Подліянової Г.С.,
Маловічко С.В.,
при секретарі Петровій О.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, та приєднаної апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 12 липня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, який діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_8, ОСОБА_9, яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_10, треті особи на стороні неповнолітніх дітей: орган опіки та піклування Хортицької районної адміністрації про визнання права власності на предмет іпотеки,
В С Т А Н О В И Л А:
У вересні 2009 року ОСОБА_4 звернувся до суду з вищезазначеним позовом.
В позові зазначав, що він уклав з відповідачем ОСОБА_7 договір позики, згідно якого передав ОСОБА_7 кошти в сумі 25 000 доларів США, та на забезпечення виконання його уклав з відповідачами договір іпотеки на квартиру АДРЕСА_1. ОСОБА_7 зобов'язався сплачувати за договором позики відповідно до встановленого графіку щомісячно по 1881,8 доларів з 20.02.2009 року по 20.04.2010 року. ОСОБА_7 повернув кошти частково за період з 20.02.2009 року по 20.08.2009 року здійснив 7 платежів по 1881,8 доларів, а після 20.08.2009 року перестав повертати борг. Оскільки відповідач не виконує свої зобов'язання щодо повернення коштів вимагає визнати за ним право власності на предмет іпотеки квартиру АДРЕСА_1.
В процесі розгляду справи з'ясувалося, що один з співвласників квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_12 помер, у зв'язки з чим до участі у справі було притягнуто його спадкоємців неповнолітньої ОСОБА_8, від імені якого діє ОСОБА_7, та малолітньої ОСОБА_10, від імені якої діє ОСОБА_9 та третьою особою на стороні неповнолітніх дітей - орган опіки та піклування Хортицької райдміністрації.
Посилаючись на вищевикладене просив визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1.
Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 12 липня 2010 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, та ОСОБА_4, який приєднався до апеляційної скарги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_4 суд першої інстанції дійшов до висновку, що обраний судовий спосіб захисту своїх інтересів та порушених прав позивача не відповідає вимогам ст.ст. 33,36,37,39 Закону України «Про іпотеку»і виходив з того, що визнання та реєстрація права власності іпотекодержателя на нерухому майно, що є предметом іпотеки, на підставі рішення суду, Законом України «Про іпотеку»не передбачено, і тому у випадку , якщо іпотекодержателя не реалізував спосіб позасудового врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема шляхом укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачав би передачу іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки у рахунок виконання основного зобов’язання ( ст. 37 Закону ), то він має право звернутися до суду з метою звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до ст. 39 Закону, якою передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду.
Проте з такими висновками погодитись не можна.
Так відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про іпотеку»іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателю на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
Разом із тим ч. 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку»передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі: 1) рішення суду, 2) виконавчого напису нотаріуса або 3) згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (тобто шляхом позасудового врегулювання). При цьому правовою підставою для передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або застереження в іпотечному договорі.
Отже, наведеними вище нормами законодавства, насамперед статтями 36,37 Закону не виключається можливість звернення стягнення в такий спосіб і набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки за рішенням суду. У цих нормах задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття ним права власності на предмет іпотеки ототожнюється передусім із способом звернення стягнення, який, разом з іншими, може застосовуватися, якщо це передбачено договором.
Тому в разі встановлення такого способу звернення стягнення у договорі іпотекодержатель на підставі ч. 2 ст. 16 ЦК України має право вимагати застосування його судом.
Крім того, було б нелогічно, що сторони за законом можуть це питання врегулювати в позасудовому порядку, але позбавлені цього права в судовому порядку за рішенням суду. Це суперечило б і статтям 55, 124 Конституції України.
В ході судового розгляду встановлено і не заперечується сторонами, що 11.02.2009 року позивач ОСОБА_4 уклав з відповідачем ОСОБА_7 договір позики, згідно якого ОСОБА_7 отримав кошти в сумі 25 000 доларів США.
В тож же день 11 лютого 2009 року у забезпечення зобов’язання було укладено, нотаріально посвідчений договір іпотеки на квартиру АДРЕСА_1. Майновими поручителя виступили власники вищезазначеної квартири , відповідачі у справі ОСОБА_5,ОСОБА_6,ОСОБА_12, ОСОБА_7
Договір забезпечує вимогу іпотекодержателя , що випливає з Договору позики грошей від 11.02.2009 року між іпотекодержателем та гр. ОСОБА_7.
У п. 17 частині 2 Іпотечного Договору ,сторони зробили застереження , яким передбачили, що уразі невиконання Іпотекодержателем своїх зобов’язань, забезпечених іпотекою, цей договір забезпечує право Іпотекодержателя отримувати у власність предмет іпотеки і підлягає реєстрації права власності на нерухоме майно.
Встановлено і не заперечується сторонами що ОСОБА_7 повернув кошти частково за період з 20.02.2009 року по 20.08.2009 року здійснив 7 платежів по 1881,8 доларів, а після 20.08.2009 року перестав повертати борг.
В ході апеляційного розгляду відповідач ОСОБА_7 дав пояснення, що виконувати зобов’язання перестав у зв’язку з фінансовою кризою.
З огляду наведеного та зробленого сторонами застереження про перехід права власності на предмет іпотеки, судова колегія вважає, що позов іпотекодержателя ОСОБА_4 обґрунтованим і вважає за можливим на підставі ст.ст.16,33,36,37 Закону України «Про Іпотеку»визнати за ним право власності на предмет іпотеки, АДРЕСА_1.
Доводи відповідачів стосовно того, що власниками майна є неповнолітні діти і це є перешкодою у задоволенні вимог іпотекодержателя є безпідставними, оскільки вони стали власниками за спадщиною заставленого майна, після смерті одного із померлого іпотекодавця ОСОБА_12, померлого 13.10.2010 року, після пред’явлення вимог кредитора.
Судова колегія приходить до висновку, що вказані порушення призвели до неправильного вирішення справи, тому суд апеляційної інстанції на підставі ст. 309 ЦПК України рішення районного суду скасовує та ухвалює нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 316, 317 ЦПК України,
ВИРІШИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 12 липня 2010 року по цій справі скасувати, та ухвалити нове рішення наступного змісту.
Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, який діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_8, ОСОБА_9, яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_10, треті особи на стороні неповнолітніх дітей: орган опіки та піклування Хортицької районної адміністрації про визнання права власності на предмет іпотеки –задовольнити.
Визнати за ОСОБА_4 право власності на квартиру АДРЕСА_1
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: