ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ____________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.11                                                                                 Справа № 29/40/2011

          За позовом:                              Дочірньої компанії "Газ України"

Національної акціонерної компанії

«Нафтогаз України»,

м. Київ;

до відповідача:                                        Луганського міського комунального

підприємства «Теплокомуненерго",

                                                            м. Луганськ;

 

про                                                             стягнення 10 958 566 грн. 82 коп.

Суддя                                                   Якушенко Р.Є.;

секретар судового засідання:          Скрипник М.С.;

в присутності представників

сторін:

від позивача:                                         Бережной Р.В., головний юрисконсульт

юридичного відділу Донецької філії,

довіреність від 11.01.2011 № 6/10;

від відповідача:                                         Бєлкіна О.М., юрисконсульт, довіреність

№ 6-д від 20.01.2011.

          Відповідно до статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду справи не заявлено вимоги про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Обставини справи: Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі –ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", позивач у справі) звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» (далі –ЛМКП «Теплокомуненерго», відповідача у справі) основного боргу за договором № 06/09-987 БО-20 від 23.09.2009 на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання у сумі 7 950 197 грн. 03 коп., пені у сумі              713 935 грн. 35 коп. за період з 27.08.2010 по 25.02.2010, інфляційних нарахувань у розмірі 1 779 846 грн. 24 коп. за період з листопада 2009 року по січень 2011 року та 3% річних у розмірі 514 588 грн. 20 коп. за період з 11.11.2009 по 25.02.2011.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на невиконання відповідачем умов укладеного сторонами у справі договору  на постачання природного газу щодо оплати спожитого природного газу.

Луганське міське комунальне підприємство "Теплокомуненерго" (далі –ЛМКП «Теплокомуненерго») відповідач у справі, подав відзив на позов від 18.04.2011 № 15/42-4-1137, в якому визнав суму основного боргу та подав клопотання від 18.04.2011 № 15/42-4-1138 про зменшення пені, посилаючись на норми частини 1 статті 233 Господарського кодексу України (далі – ГК України), частину 3 статті 551 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) та вважає наявність заборгованості за теплопостачання установ, що фінансуються з державного бюджету важливою обставиною, що повинна бути врахована судом, оскільки не виділення державою відповідного фінансування не залежить від відповідача.   

При з'ясуванні фактичних обставин справи, дослідженням наданих позивачем доказів, заслухавши присутніх у судовому засіданні представників сторін у справі, суд

В С Т А Н О В И В:

23.09.2009 між позивачем та відповідачем був укладений договір                № 06/09-987 БО-20 на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб’єктів господарювання (далі за текстом –договір), у відповідності з умовами пункту 1.1 якого Постачальник (позивач у справі) зобов’язався передати у власність Покупцю (відповідачу у справі) природний газ, за наявності його обсягів, а Покупець зобов'язався прийняти від Постачальника та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у              статті 2 договору (а.с.14-20).

Кількість газу визначені пунктом 2.1 цього договору.

Пунктом 4.4 договору сторони встановили, що приймання –передача газу, поставленого Постачальником Покупцеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання –передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його ціна та вартість. Акти приймання –передачі газу складаються за встановленою формою на підставі технічних актів приймання –передачі газу між газотранспортним підприємством та споживачами, з урахуванням планового обсягу поставки, наданого Постачальником.

Не пізніше 5 числі місяця, наступного за місяцем поставки, Покупець зобов'язується надати Постачальнику для підпису два примірники акта приймання – передачі газу, підписані та скріплені печаткою Покупця та погоджені газотранспортним підприємством, копію технічних актів приймання - передачі та реєстр обсягів реалізації газу.

Згідно пункту 5.1 договору вартість до сплати за 1000,0 кубічних метрів природного газу складає 2619,19 грн. з ПДВ.

Пунктом 6.1 договору сторони визначили, що оплата за газ згідно пункту 5.1 проводиться грошовими коштами у такому порядку:

- перша оплата у розмірі 34 % від вартості запланованих місячних обсягів газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця;

- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 % від вартості  запланованих місячних обсягів газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця.

Остаточний розрахунок за фактично спожитий газ та послуги з його транспортування здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.

21.12.2009 між сторонами до договору № 06/09-987 БО-20 від 23.09.2009 укладено додаткову угоду № 1 (а.с.21), згідно якої сторони домовились доповнити пункт 2.1 договору підпунктом 2.1.1 в наступній редакції: "Постачальник передає Покупцю в період з 01.01.2010 по 30.04.2010 газ в обсязі до 22275 тис.м.куб., в тому числі: січень 2010 року –6800 тис.м.куб.;  лютий 2010 року –7200 тис.м.куб.; березень 2010 року –6000 тис.м.куб.; квітень 2010 року –2275 тис.м.куб.", а також продовжити строк дії договору до 30.04.2010.

09.04.2010 між сторонами до договору № 06/09-987 БО-20 від 23.09.2009 укладено додаткову угоду № 2 (а.с.22), згідно якої сторони домовились доповнити пункт 2.1 договору підпунктом 2.1.2 в наступній редакції: "Постачальник передає Покупцю в період з 01.05.2010 по 30.09.2010 газ в обсязі до 510,000 тис.м.куб., в тому числі: травень 2010 року –250,000 тис.м.куб.; червень 2010 року –60,000 тис.м.куб.; липень 2010 року –60,000 тис.м.куб.; серпень 2010 року –60,000 тис.м.куб.; вересень 2010 року –80,000 тис.м.куб.", а також продовжити строк дії договору до 30.09.2010.

30.04.2010 між сторонами до договору № 06/09-987 БО-20 від 23.09.2009 укладено додаткову угоду № 3 (а.с.23), згідно якої сторони домовились з 01.05.2010 викласти в наступній редакції пункт 5.1 договору: «Вартість до сплати за 1000,0 кубічних метрів природного газу складає 2619,19 грн. з ПДВ».

05.08.2010 між сторонами до договору № 06/09-987 БО-20 від 23.09.2009 укладено додаткову угоду № 4 (а.с.24), згідно якої сторони домовились з 01.08.2010 викласти в наступній редакції пункт 5.1 договору: «Вартість до сплати за 1000,0 кубічних метрів природного газу складає 2957,93 грн. з ПДВ».

Пунктом 7 договору сторони визначили відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання договору.

На виконання умов договору позивачем був поставлений відповідачеві природний газ, що підтверджується наявними у матеріалах справи підписаними повноважними представниками сторін актами приймання - передачі природного газу:

- від 31.10.2009 - у жовтні 2009 року поставлено газу у розмірі                  443,588 тис.м.куб. на суму 1161842 грн. 15 коп. (а.с.25);

- від 30.11.2009 - у листопаді 2009 року поставлено газу у розмірі 3501,359 тис.м.куб. на суму 9170731 грн. 49 коп. (а.с.26);

- від 31.12.2009 - у грудні 2009 року поставлено газу у розмірі              4497,590 тис.м.куб. на суму 11780051 грн. 75 коп. (а.с.27);

- від 31.01.2010 –у січні 2010 року поставлено газу у розмірі              5140,074 тис.м.куб. на суму 13462840 грн. 70 коп. (а.с.28);

- від 28.02.2010 - у лютому 2010 року поставлено газу у розмірі               5236,277 тис.м.куб. на суму 13714814 грн. 82 коп. (а.с.29);

- від 31.03.2010 - у березні 2010 року поставлено газу у розмірі              4082,997 тис.м.куб. на суму 10694153 грн. 08 коп. (а.с.30);

- від 30.04.2010 - у квітні 2010 року поставлено газу у розмірі              1013,434 тис.м.куб. на суму 2654378 грн. 23 коп. (а.с.31);

- від 31.05.2010 - у травні 2010 року поставлено газу у розмірі              46,233 тис.м.куб. на суму 121093 грн. 10 коп. (а.с.32);

- від 30.06.2010 - у червні 2010 року поставлено газу у розмірі              18,128 тис.м.куб. на суму 47480 грн. 71 коп. (а.с.33);

- від 31.07.2010 - у липні 2010 року поставлено газу у розмірі              8,425 тис.м.куб. на суму 22066 грн. 69 коп. (а.с.34);

- від 31.08.2010 - у серпні 2010 року поставлено газу у розмірі              20,510 тис.м.куб. на суму 60667 грн. 10 коп. (а.с.35);

- від 30.09.2010 - у вересні 2010 року поставлено газу у розмірі              21,799 тис.м.куб. на суму 64479 грн. 88 коп. (а.с.36).

Всього в обсязі 24030,414 тис.м.куб. на загальну суму 62 954 599 грн. 70 коп.

Поставлений газ відповідачем був оплачений частково, залишок боргу за матеріалами позивача складає  7950197 грн. 03 коп.

27.12.2010 позивач направив відповідачу повідомлення - вимогу                   № 31/43-14307 від 27.12.2010 (а.с.37), в якому вимагав перерахувати відповідача суму заборгованості за поставлений природний газ у сумі 7950197 грн.03 коп.

Відповідач відповіді на вимогу позивача не надав, заборгованість не сплатив.

Не виконання відповідачем зобов'язань по розрахунку за отриманий природний газ і стало підставою для звернення позивача за захистом свого порушеного права та законного інтересу з викладеними вище позовними вимогами.

Відповідач у справі позовні вимоги не спростував.

Оцінивши обставини справи, надані сторонами докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.

Правовідносини між сторонами за позовом виникли із договору                    № 06/09-987 БО-20 від 23.09.2009 на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання, який за своєю правою природою є договором поставки, різновидом договору купівлі-продажу у сфері господарської діяльності і до них застосовуються як загальні положення про зобов’язання так і положення про купівлю-продаж, поставку, що містяться в главах 54 Цивільного кодексу України та 19, 30 Господарського кодексу України.    

Відповідно до частини 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Вказані норми статті 712 ЦК України кореспондуються з положеннями статті 265 ГК України.

Статтями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

У відповідності з правилами статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному  розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Матеріалами справи доведено, що позивач виконав свої зобов’язання за договором № 06/09-987 БО-20 від 23.09.2009, поставив відповідачу природний газ в обсязі 24030,414 тис.м.куб., що підтверджується актами приймання –передачі природного газу за період з 01.10.2009 по 30.09.2010 (а.с.25-36).

Претензій по поставці газу у відповідача немає.   

Проте, відповідач порушив порядок та умови проведення розрахунків за отриманий природний газ, визначені пунктом 6 договору, повністю не розрахувався з позивачем за спожитий природний газ, заборгованість складає 7950197 грн. 03 коп., що підтверджено матеріалами справи та відповідачем.

Отже, позовні вимоги позивача, що складають суму боргу                        7950197 грн. 03 коп., відповідають чинному законодавству та умовам договору № 06/09-987 БО-20 від 23.09.2009, є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України - якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Позивачем на підставі пунктів 7.2, 7.10 договору та приписів                  статті 231 ГК України та нараховано та заявлено до стягнення пеню за період прострочення з 27.08.2010 по 25.02.2011 включно у сумі 713935 грн. 35 коп.

Відповідач заперечень щодо розрахунку суми пені не подав.

Перевіркою розрахунку пені порушень діючого законодавства судом не встановлено, а тому пеня у сумі 713935 грн. 35 коп. заявлена обґрунтовано та підлягає до стягнення з відповідача.

Відповідач подав клопотання про зменшення суми пені на 22,97 % від загальної суми, яка пропорційна частці заборгованості підприємств перед позивачем, що фінансуються з державного бюджету.

Позивач проти заявленого клопотання у судовому засіданні заперечував.

Розглянувши клопотання відповідача суд залишає його без задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 233 ГК України, у  разі  якщо  належні  до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора,  суд  має  право  зменшити розмір  санкцій.  При  цьому повинно бути взято до уваги:  ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Зазначена норма кореспондується з положеннями                            частини 3 статті 551 ЦК України.

Пунктом 3 частини 1 статті 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає   стягненню  зі сторони, що порушила зобов'язання.

Суд враховує також роз'яснення Вищого господарського суду України від 29.04.1994 № 02-5/293, у пункті 2.4 яких містяться такі вказівки, що вирішуючи питання про зменшення  розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня   виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання,  невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного  усунення  винною  стороною порушення та його наслідків.

Відповідач не подав доказів наявності обставин зазначених у клопотанні, а саме –не виділення державою відповідного фінансування.

Подана відповідачем таблиця –розрахунків споживачів за  теплопостачання не містить відомостей про обсяги виділеного державою фінансування, що позбавляє можливості надати оцінку вказаним обставинам.

Крім того, відповідач не подав доказів наявності обставин, що мають істотне значення для зменшення розміру пені.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.  Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних  від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем на підставі вказаної норми заявлено до стягнення інфляційні нарахування за період з листопада 2009 року по січень 2011 року у сумі 1779846 грн. 24 коп. та 3% річних у сумі 514588 грн. 20 коп. за період прострочення розрахунку за спожитий природний газ з 11.11.2009 по 25.02.2011.

Судом перевірено розрахунки здійснені позивачем, порушень законодавства та помилок не встановлено.

Отже, інфляційні нарахування у сумі 1779846 грн. 24 коп. та 3% річних у сумі 514588 грн. 20 коп. підлягають до стягнення з відповідача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог та задоволення позову у повному обсязі.  

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати (державне мито та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу) покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

 1.  Позов задовольнити повністю.    

 2. Стягнути з Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго», вул. Куракіна, буд.23А, м. Луганськ, 91005, ідентифікаційний код 24047779 на користь Дочірньої компанії  «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»вул. Шолуденка, 1,            м. Київ, 04116, ідентифікаційний код 31301827 борг за поставлений природний газ у сумі  7950197 грн. 03 коп., пеню у розмірі                          713935 грн. 35 коп., інфляційні нарахування у сумі 1779846 грн. 24 коп., 3% річних у сумі 514588 грн. 20 коп., витрати зі сплати державного мита у сумі                  25500 грн. 00 коп., витрати на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення –22.04.2011.

Суддя                                                                                Р.Є. Якушенко