ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" грудня 2007 р.

Справа  № 5/335-07-8311

За позовом: Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго", в особі Котовських електричних мереж, Одеська область, м. Котовськ.  

     

          до відповідача: Виробничого управління житлово –комунального господарства, Одеська область, м. Березівка.   

про стягнення 4 946, 86 грн.

Суддя  Могил С. К.

Представники:

від позивача: Мазур В. Л., за довіреністю

від відповідача: Басов В. К., за довіреністю

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 28.11.2007 року до 12.12.2007 року у відповідності з ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.    

 

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство “ЕК Одесаобленерго” в особі Котовських електричних мереж звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Виробничого управління житлово –комунального господарства заборгованості за актом про порушення ПКЕЕ в сумі 3 794, 76 грн., індексу інфляції –419, 43 грн., 3%  річних у сумі 112, 29 грн. та пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань у розмірі 620, 38 грн.

Відповідачем до суду було подано відзив на позов відповідно до якого відповідач позовні вимоги позивача не визнав у повному обсязі, в зв’язку з чим просив суд у задоволенні позову відмовити. Проте, в процесі розгляду справи, відповідач частину заборгованості сплатив, в обґрунтування чого до суду були подані копії платіжних доручень.

З урахуванням відзиву на позов та проведеної оплати відповідачем, позивач заявою від 19.12.2007 року №21/1307 уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача на свою користь 419, 43 грн. індексу інфляції, 112, 29 грн. 3% річних та 620, 38 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань.

В процесі розгляду справи з боку позивача та відповідача до суду були подані додаткові документи, які у судових засіданнях судом були розглянуті та залучені до матеріалів справи у якості документальних доказів.

Розглянув матеріали справи, суд встановив:

Між Відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" та Виробничим управлінням житлово –комунального господарства 29.04.2005 року разом з додатками було укладено договір №0120 про постачання електричної енергії. Умовами укладеного договору, позивача було зобов’язано відпускати відповідачу електричну енергію у відповідності з встановленими даним договором умовами та величинами споживання електричної енергії, а відповідача сплачувати за фактично використану електричну енергію у строки які передбачено договором та виконувати інші зобов’язання передбачені договором.

У відповідності з пунктом 9.4 укладеного договору, договір набрав чинності з дня його підписання та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не надійде заява від однієї із сторін про відмову від цього договору або його перегляд. У матеріалах справи відсутні будь-які заяви або листи однієї з сторін по договору про відмову від договору або припинення його дії, таким чином станом на дату подання позову договір є дійсним і обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до своїх остаточних вимог позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь 419, 43 грн. індексу інфляції, 112, 29 грн. 3% річних та 620, 38 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань.

В обґрунтування своїх вимог, позивачем до суду було подано договір про постачання електроенергії з додатками, акт про порушення ПКЕЕ, відповідний рахунок за спожиту недовраховану електроенергію, обґрунтовані розрахунки суми основного боргу, пені, індексу інфляції та трьох відсотків річних.   

Відповідач у своєму відзиві на позов позовні вимоги позивача не визнав у повному обсязі посилаючись на відсутність будь-яких боргових зобов’язань перед позивачем, оскільки заборгованість яка є предметом розгляду у справі погашена ним у повному обсязі. В підтвердження своїх заперечень відповідачем до суду було подано копію відповідного платіжного доручення. Щодо стягнення індексу інфляції, 3% річних та пені то відповідач зазначив про необґрунтованість проведених розрахунків позивачем, а таким чином і відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині. З урахуванням наведених у відзиві та у судових засіданнях доводів відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити.   

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що остаточні позовні вимоги ВАТ „ЕК Одесаобленерго” підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, між сторонами по справі разом з додатками було укладено договір №0120 від 29.04.2005 року про постачання електричної енергії предметом якого є умови та порядок постачання електроенергії позивачем та її оплата відповідачем. У відповідності з п. 2.2.3 укладеного договору відповідача було зобов’язано оплачувати позивачу вартість електроенергії згідно з умовами додатків до договору „Порядок розрахунків” та „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”.

Крім того, відповідно до п. 4.2.3 договору відповідача зобов’язано сплачувати позивачу вартість електроенергії розраховану виходячи з приєднаної потужності струмоприймачів та кількості їх використання (згідно з методикою, затвердженою НКРЕ) у разі самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених методичними рекомендаціями НКРЕ. Пунктом 4.2.4 встановлено, що відповідач несе відповідальність за збереження пломб Постачальника, встановлених на дверях ТП, РП та інших електропристроїв чи на комутаційній апаратурі, за допомогою якої здійснює повне або часткове припинення подачі електроенергії.

Але слід зазначити, п. 6.1 договору передбачено, що облік електроенергії спожитої Споживачем та (або) субспоживачем, приєднаними до електричних мереж Споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ. У випадках, коли Постачальник виявив пошкодження розрахункових лічильників, зміну схеми ввімкнення лічильників, зрив пломби та інші порушення, які оформленні актом, обсяг спожитої електроенергії визначається Постачальником за затвердженою НКРЕ методикою обчислення недоврахованої електричної енергії без подальшого перерахунку. Зняття показників розрахункових засобів обліку здійснюється Споживачем і оформлюється „Актом про обсяги спожитої електроенергії”. У разі виникнення сумніву в правильності подання Споживачем показів розрахункових засобів обліку Постачальник має право перевірити показання розрахункових засобів обліку Споживача. При цьому оплата за спожиту електроенергію розраховується за фіксованими даними Постачальника без подальшого перерахунку. У разі тимчасового порушення розрахункового обліку електричної енергії не з вини Споживача розрахунок за електричну енергію здійснюється Постачальником за середньодобовим обсягом постачання електроенергії попереднього розрахункового періоду до порушення розрахункового обліку або наступного після відновлення розрахункового обліку періоду. Період, який використовується для визначення середньодобового обсягу постачання електроенергії, дорівнює 12 місяців.    

Також слід зазначити, що п. 4.4 укладеного договору передбачено, що у разі виявлення однією з сторін за договором порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачено застосування санкцій та які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт про порушення. Акт складається у присутності представників обох сторін за договором у двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акту, має право внести до акту свої зауваження.

Згідно п. 6.41 Правил користування електричною енергією (надалі –ПКЕЕ), в редакції що діяла в момент складання акту, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Як видно з матеріалів справи, під час проведення перевірки відповідача представниками ВАТ “ЕК Одесаобленерго” при обстеженні артсвердловини було виявлено факт порушення правил користування електроенергією, а саме: позаоблікове підключення електроприладів.

На підставі виявленого порушення, відповідно до вимог ПКЕЕ та п. 4.4 укладеного договору в присутності представника відповідача –Удовенко Б. Н., був складений акт № 002592 від 09.03.2006 року про порушення ПКЕЕ. Одночасно зі складанням акту відповідача було повідомлено про час та місце розгляду акту про порушення ПКЕЕ. Як вбачається з відомостей зазначених у акті, з боку відповідача будь яких заперечень або зауважень щодо виявлених порушень заявлено не було.

Виходячи з наведеного можна зробити висновок про те, що складений акт є погодженим відповідачем і на момент складання акту ним не заперечувався факт наявності встановлених порушень.    

У відповідності з п. 6.40 ПКЕЕ, у разі виявлення у споживача пошкоджень пломб електропередавальної організації та/або пломб держповірки або за умови збереження цілісності пломб держповірки та електропередавальної організації пошкодження розрахункових приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу приладу обліку тощо), встановлення перемички, шунтуючої коло струму лічильника, використання різного роду пристроїв з метою зменшення показів приладу обліку, несанкціонованого втручання у параметри багатофункціональних лічильників, порушення цілісності ізоляції вторинних кіл трансформаторів струму чи напруги, знеструмлення кіл струму або кіл напруги приладу обліку, самовільного встановлення споживачем трансформаторів струму чи напруги, коефіцієнти трансформації яких не відповідають указаним на паспорті (табличці) трансформатора та/або вказаним у договорі про постачання, інших дій або бездіяльності споживача з метою зниження значення показів засобу обліку, покази розрахункового засобу обліку не враховуються, а електропередавальна організація здійснює перерахунок обсягу фактично спожитої електричної енергії за період від дня останнього контрольного зняття представником електропередавальної організації показів розрахункового засобу обліку чи фактично проведеної і підтвердженої актом технічної перевірки роботи схеми комерційного обліку,  що мала передувати виявленню порушень, але цей період має не перебільшувати шести місяців. Перерахунок обсягу фактично спожитої електричної енергії та його вартості здійснюється відповідно до Методики обчислення обсягу електричної енергії, недоврахованої унаслідок порушення споживачем –юридичною особою ПКЕЕ за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням.

Крім того, п 6.42 ПКЕЕ на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків та виписуються споживачу додаткові розрахункові документи для сплати відповідно до законодавства України. Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії. Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності через 10 робочих днів після вручення протоколу споживачу, за винятком випадків оскарження цього рішення в судовому порядку.

Матеріалами справи підтверджено, що складений акт було розглянуто на засіданні комісії ВАТ „ЕК Одесаобленерго”. Вказані обставини підтверджуються наданою до суду копією протоколу від 10.10.2006 року №45 відповідно до якого комісією вирішено провести розрахунок за потужністю струмоприймачів підключених на момент встановлення порушення та затверджено суму за актом у розмірі 3 794, 76 грн. та зобов’язано відповідача провести оплату нарахованої суми в термін від дня вручення рахунку. Як вбачається з матеріалів справи, рахунок №120/1 від 25.10.2006 року відповідачем сплачений не був.

Проте в процесі розгляду справи сума боргу нарахована за порушення ПКЕЕ була сплачена відповідачем.

Факт погашення боргу та розмір здійсненої оплати в рахунок погашення нарахувань за порушення ПКЕЕ також не заперечується позивачем.     

Але позивач, відповідно до свої остаточних вимог просив суд стягнути з відповідача на свою користь 419, 43 грн. індексу інфляції, 112, 29 грн. 3% річних та 620, 38 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань.

У відповідності з ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином вимоги позивача про стягнення трьох відсотків річних та індексу інфляції є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню, а саме: три відсотки річних у розмірі 112, 29 грн. та індекс інфляції у розмірі 419, 43 грн.

Щодо стягнення пені, то ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Підстави для виникнення права на неустойку встановлені ст. 550 Цивільного кодексу України. Натомість, згідно ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” із змінами, внесеними згідно із Законом №2921-III  від 10.01.2002 року платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Але, згідно ст. 3 названого Закону розмір пені, передбачений  статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності з ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до пункту 4.2.1 договору, у разі несвоєчасної сплати за спожиту електроенергію споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ яка діяла у відповідний період, за кожен день прострочення, враховуючи день фактичної оплати.

Відповідно до ст. 624 Цивільного кодексу України - якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Приймаючи до уваги, що між сторонами узгоджено питання щодо стягнення пені у разі несвоєчасного виконання грошових зобов’язань за договором та встановлено розмір пені що нараховується, та судом встановлено неналежне виконання відповідачем грошових зобов’язань за договором в частині своєчасної оплати виставленого рахунку, суд вважає, що вимоги позивача в цій частині є також обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню у розмірі 620, 38 грн.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В процесі розгляду справи відповідачем до суду не було доведено належне виконання свої зобов’язань, або надано докази які би спростували позовні вимоги позивача в цій частині.

У відповідності з ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Крім того, у відповідності з частинами 1, 3 ст. 179 Господарського кодексу майново –господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами –юридичними  особами на підставі господарських договорів, є господарсько –договірними зобов'язаннями. Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи надані документальні докази, та доводи сторін викладені у ході судового розгляду справи в їх сукупності суд вважає, що остаточні позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Судові витрати слід віднести на рахунок відповідача, у відповідності зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 32 – 34, 44, 49, 77, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Виробничого управління житлово –комунального господарства, (Одеська область, м. Березівка, вул. Перемоги, 27), р/р 26002301290 у Березівському відділенні Ощадбанку, МФО 328845, код 03350597 на користь на користь Відкритого акціонерного товариства “ЕК Одесаобленерго”, р/р 260083013797 в ВАТ „Ощадбанк” м. Одеси, МФО 328845, код 00131713 (м. Одеса, вул. Садова, 3), а саме:

- 620 (шістсот двадцять) грн. 38 коп. пені;

- 419 (чотириста дев’ятнадцять) грн. 43 коп. індексу інфляції;

- 112 (сто дванадцять) грн. 29 коп. трьох відсотків річних;

- 102 (сто дві) грн. державного мита;

- 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Рішення підписано 25.12.2007 року.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                       Могил С.К.