ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"12" грудня 2007 р. | Справа № 5/328-07-8304 |
За позовом: Відкритого акціонерного товариства “ЕК Одесаобленерго”
до відповідача: Болградського міжрайонного управління водного господарства
про стягнення 133 331,27 грн.
Суддя Могил С. К.
Представники:
від позивача: Чайковський Ю.В., на підставі довіреності,
від відповідача: Дігуляр В.В., на підставі довіреності,
У судовому засіданні 28.11.2007 року було оголошено перерву до 12.12.2007 року у відповідності з ст. 77 Господарського процесуального кодексу України
Суть спору: Відкрите акціонерне товариство “ЕК Одесаобленерго” звернулось господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Болградського міжрайонного управління водного господарства заборгованості у розмірі 133 331, 27 грн.
Відповідачем до суду було подано відзив на позовну заяву в якому відповідач позовні вимоги позивача не визнав у повному обсязі в зв’язку з чим просив суд у задоволенні позову відмовити.
В процесі розгляду справи позивач, в зв’язку з частковим погашенням заборгованості відповідачем, уточнив свої позовні вимоги, та просив суд стягнути з відповідача на свою користь 52 958, 43 грн. боргу за спожиту активну електроенергію, 3 651, 25 грн. боргу за реактивну електроенергію, 4 187, 14 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, 842, 33 грн. трьох відсотків річних, 7 539, 33 грн. індексу інфляції.
Враховуючи уточнення зроблені позивачем, відповідач фактично позовні вимоги визнав у повному обсязі, проте заявив клопотання про надання йому відстрочки для виконання рішення строком на 60 днів, в зв’язку з скрутним фінансовим становищем.
В процесі розгляду справи з боку позивача та відповідача до суду були подані додаткові документи, які у судових засіданнях судом були розглянуті та залучені до матеріалів справи у якості документальних доказів.
Розглянув матеріали справи, вислухав представників сторін суд встановив:
Між ВАТ “ЕК Одесаобленерго” в особі Болградського РЕМ та Болградським міжрайонним управлінням водного господарства 15.06.2007 року разом з додатками був укладений договір №135 про постачання електричної енергії. Крім того, між ВАТ “ЕК Одесаобленерго” в особі Ренійського РЕМ та Болградським міжрайонним управлінням водного господарства 06.03.2007 року разом з додатками був укладений договір №100 про постачання електричної енергії.
За умовами укладених договорів позивача було зобов’язано постачати електричну енергію відповідачу, а відповідача було зобов’язано здійснювати оплату за спожиту електроенергію.
У відповідності умовами укладених договорів, договори набрали чинності з дня їх підписання та вважаються щорічно продовженими, якщо за місяць до закінчення строку не надійде заява від однієї із сторін про відмову від цих договорів або їх перегляд. У матеріалах справи відсутні будь які заяви або листи однієї з сторін за договорами про відмову від договорів або припинення їх дії, таким чином станом на дату подання позову договори є дійсними і обов’язковими для виконання сторонами.
Відповідно до наданого до господарського суду уточнення позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за спожиту активну електроенергію у розмірі 52 958, 43 грн., реактивну електроенергію у розмірі 3 651, 25 грн., пеню у розмірі 4 187, 14 грн., річні у розмірі 842, 16 грн., збитки від інфляції у розмірі 7 539, 33 грн.
В обґрунтування своїх вимог, позивачем до суду було надано договори про постачання електроенергії з додатками, відповідні рахунки за активну електроенергію, реактивну електроенергію, звіти відповідача про обсяги спожитої електроенергії, розрахунки пені, індексу інфляції та трьох відсотків річних.
Ґрунтуючись на наданих документальних доказах та вимогах Закону України “Про електроенергетику” і Правил користування електроенергією, позивач відповідно до своїх остаточних позовних вимог просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за спожиту активну електроенергію у розмірі 52 958, 43 грн., за реактивну електроенергію 3 651, 25 грн., пеню у розмірі 4 187, 14 грн., річні у розмірі 842, 16 грн., збитки від інфляції у розмірі 7 539, 33 грн.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом, між сторонами по справі разом з додатками були укладені договори №100 від 06.03.2007 року та №135 від 15.06.2007 року про постачання електричної енергії, предметом яких є умови та порядок постачання електроенергії позивачем та її оплата відповідачем.
У відповідності з п. 2.3.3 укладених договорів відповідача було зобов’язано оплачувати позивачу вартість електроенергії згідно з умовами додатків до договорів „Порядок розрахунків” та „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання своїх зобов’язань за договорами позивачем відповідачу постачалась електроенергія. Вказані обставини підтверджуються наданими до суду актами про кількість спожитої електроенергії та відповідними рахунками за спожиту електроенергію. В свою чергу, виставлені позивачем рахунки відповідачем були сплачені частково та із затриманням, у зв’язку з чим у відповідача перед позивачем залишилась несплаченою заборгованість за спожиту електроенергію у розмірі 52 958, 43 грн.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню залишок заборгованості станом на 12.12.2007 року у розмірі 52 958, 43 грн.
Крім того, п. 2.3.4 укладених договорів відповідача було зобов’язано здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії між електромережею Постачальника електроенергії та електроустановками Споживача згідно з додатком „Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії”.
Як вбачається з матеріалів справи, станом 12.12.2007 року, згідно актів про спожиту реактивну електроенергію заборгованість відповідача перед позивачем за послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії становить 3 651, 25 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у повному обсязі.
Щодо стягнення трьох відсотків річних та індексу інфляції, слід зазначити наступне.
У відповідності з ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення трьох відсотків річних та індексу інфляції є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню у наступному розмірі: індекс інфляції –7 539, 33 грн., три відсотки річних –842, 16 грн.
Щодо стягнення пені то ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Підстави для виникнення права на неустойку встановлені ст. 550 Цивільного кодексу України. Натомість, згідно ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” із змінами, внесеними згідно із Законом N 2921-III від 10.01.2002 року платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Але, згідно ст. 3 названого Закону розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до пункту 4.2.1 укладеного договору, у разі несплати у терміни встановлені п. 2.2.3 –2.2.4 договору споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ яка діяла у період, за кожен день прострочення, враховуючи день фактичної оплати.
Таким чином суд вважає, що позовні вимоги позивача в цій частині також є обґрунтованими, тобто з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань у розмірі 4 187, 14 грн.
У відповідності з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Під час розгляду справи відповідачем до суду не було належним чином доведено та доказано належне виконання своїх зобов’язань за договором, або надано будь які докази, що спростували би позовні вимоги позивача у будь якій частині.
У відповідності з ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
В процесі розгляду справи з боку відповідача було заявлено клопотання про надання йому відстрочки для виконання рішення строком на 60 днів, в зв’язку із скрутним фінансовим становищем. У якості обґрунтування відповідачем до суду було подано довідку головного управління державного казначейства України в Одеській області про наявність фінансування. Розглянув заявлене клопотання, суд вважає за можливе застосувати п. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України та надати відповідачу відстрочку для виконання рішення строком до 12.02.2008 року.
За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи надані документальні докази та доводи сторін викладені у судових засіданнях в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з віднесенням судових витрат на рахунок відповідача у відповідності зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 32 – 34, 44, 49, 77, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Болградського міжрайонного управління водного господарства р/р 35223004000868, р/р 35228002004571 у УДК в Одеській області, МФО 828011, код 04544079 (68702, Одеська область, м. Болград, вул. Пушкіна, 103) на користь Відкритого акціонерного товариства “ЕК Одесаобленерго” на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання №2603730103777 в Одеському обласному управлінні ВАТ „Ощадбанк”, МФО 328135, код 00131713 (м. Одеса, вул. Садова, 3) 52 958 (п’ятдесят дві тисячі дев’ятсот п’ятдесят вісім) грн. 43 коп. боргу за активну електроенергію станом на 12.12.2007 року з відстрочкою до 12.02.2008 року.
3. Стягнути з Болградського міжрайонного управління водного господарства р/р 35223004000868, р/р 35228002004571 у УДК в Одеській області, МФО 828011, код 04544079 (68702, Одеська область, м. Болград, вул. Пушкіна, 103) на користь Відкритого акціонерного товариства “ЕК Одесаобленерго”, р/р 26000005010040 в Одеській філії ВАТ „Перший Інвестиційний Банк”, МФО 388475, код 00131713 (м. Одеса, вул. Садова, 3), а саме:
- 3 651 (три тисячі шістсот п’ятдесят одна) грн. 25 коп. за реактивну електроенергію;
- 4 187 (чотири тисячі сто вісімдесят сім) грн. 14 коп. пені;
- 7 539 (сім тисяч п’ятсот тридцять дев’ять) грн. 33 коп. індексу інфляції;
- 842 (вісімсот сорок дві) грн. 16 коп. трьох відсотків річних;
- 1 333 (одна тисяча триста тридцять три) грн. 32 коп. державного мита;
- 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на ІТЗ судового процесу, з відстрочкою до 12.02.2008 року.
Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.
Рішення підписано 18.12.2007 року.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя Могил С.К.