ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                                                   Справа №   

  Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії  суддів:

                                                  ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “КарпатПолімер” м.Калуш звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до приватного підприємства “Сонотекс” м.Кривий Ріг та товариства з обмеженою відповідальністю “ХімТрейд” м.Кривий          Ріг про визнання договору уступки права вимоги № 5/09-2005 між позивачем та відповідачем неукладеним.

Заявою від 06.02.06 позивач змінив позовні вимоги та просив визнати договір уступки права вимоги № 5/09-2005 недійсним.

Позовні вимоги мотивовані посиланням на статті 509, 512, 517 Цивільного кодексу України, оскільки за спірним договором позивачу передано право вимоги за зобов’язанням, якого не існувало у боржника перед відповідачем, а останній в порушення умов договору не передав позивачу документи, що посвідчують наявність боргу у боржника, та не повідомив останнього про відступлення права вимог, в зв’язку з чим договір вважається неукладеним. До того ж, спірний договір укладено сторонами під впливом обману та в результаті зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, тому договір є фіктивним і його слід визнати недійсним за статтями 230, 232, 234 Цивільного кодексу України.

На думку позивача уступка права вимоги є операцією факторингу, а згідно з вимогами статей 4, 5 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” надання послуг з факторингу є ліцензованою діяльністю. Оскільки у сторін відсутня ліцензія на надання послуг факторингу, то договір є недійсним в силу статті 228 Цивільного кодексу України. Спірний договір не передбачає отримання позивачем будь-якого прибутку від його укладення, а товариство з обмеженою відповідальністю “ХімТрейд” не веде господарської діяльності, тому отримання з нього грошових коштів є неможливим, в зв’язку з чим договір суперечить статутним цілям позивача.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.03.06 по справі № 25/397 в позові товариству з обмеженою відповідальністю “КарпатПолімер” відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що спірний договір містить усі суттєві умови, необхідні для його укладення; не виконання стороною договору своїх зобов’язань щодо передачі документів та повідомлення боржника про уступку права вимоги не є підставою для визнання договору недійсним. Інші доводи позивача не доведені належним чином.

Не погодившись з рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю “КарпатПолімер” звернулось з апеляційною скаргою, просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Скаржник вважає, що судом неповно з’ясовані та не доведені обставини, що мають значення для справи, та які суд визнав встановленими. Зокрема, посилається на порушення умов укладення договору щодо визначення сторін за договором та предмету договору.

Приватне підприємство “Сонотекс” вважає доводи заявника апеляційної скарги безпідставними, просить рішення господарського суду залишити без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю “ХімТрейд” підтримує доводи товариства з обмеженою відповідальністю “КарпатПолімер”.

Заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

30.09.05 між приватним підприємством “Сонотекс” та товариством з обмеженою відповідальністю “КарпатПолімер”   був укладений договір уступки (купівлі-продажу) права вимоги (цесії) № 5/09-2005, згідно з яким приватне підприємство “Сонотекс” частково передало товариству з обмеженою відповідальністю “КарпатПолімер”, а останній набув право вимоги та став кредитором товариства з обмеженою відповідальністю “ХімТрейд” на суму 818 664 грн. 60 коп. за договором уступки права вимоги № 3/09-2005 від 29.09.04, укладеним між приватним підприємством “Сонотекс” та товариством з обмеженою відповідальністю “Маквел”.

Згідно зі статтею 512 Цивільного кодексу України однією з підстав заміни кредитора у зобов’язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Заміна кредитора у зобов’язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (п.1 ст.516 Цивільного кодексу України).

Зі змісту спірного договору та договору № 3/09-2005 від 29.09.04 вбачається, що приватне підприємство “Сонотекс” передало право вимоги саме до товариства з обмеженою відповідальністю “ХімТрейд”, яке набуто ним на підставі договору № 3/09-2005 з товариством з обмеженою відповідальністю “Маквел” (т.1 а.с. 99).

Суд першої інстанції, надавши вірну оцінку вказаним договорам, прийшов до обґрунтованого висновку про помилку в договорі № 5/09-2005, де зазначено, що договір № 3/09-2005 від 29.09.04 укладено між приватним підприємством “Сонотекс” та товариством з обмеженою відповідальністю “ХімТрейд” замість товариства з обмеженою відповідальністю “Маквел”.

Вказана обставина не змінює зміст прав та обов’язків сторін та їх волевиявлення і не може бути підставою для визнання спірного договору недійсним.

Наявність заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю “ХімТрейд” перед приватним підприємством “Сонотекс” в сумі 818 664 грн. 60 коп. підтверджується актом звірки розрахунків між ними станом на 31.03.05, актом звірки розрахунків між закритим акціонерним товариством “Лукор” та товариством з обмеженою відповідальністю “ХімТрейд” за період з 01.09.04 по 30.09.04 в сумі 2 425 030 грн. 03 коп., а також договором поставки № 12/3-04 від 02.03.04, накладними (т.1. а.с. 32-74, 101).

За таких обставин міський господарський суд обґрунтовано не прийняв до уваги посилання товариства з обмеженою відповідальністю “КарпатПолімер” на лист товариства з обмеженою відповідальністю “ХімТрейд” про відсутність його заборгованості перед приватним підприємством “Сонотекс”. Вказаний лист підписано директором товариства Рапопорт І.Ю. Проте з нотаріально посвідченої копії трудової книжки вбачається, що громадянин Рапопорт І.Ю. звільнений з посади директора товариства з обмеженою відповідальністю “ХімТрейд” 01.06.05 і тому не міг підписати вказаний лист (т.1 а.с. 107-108).

Отже, предмет договору визначено.

Безпідставним є і твердження позивача про те, що на час укладення спірного договору товариство з обмеженою відповідальністю “ХімТрейд” фактично господарську діяльність не здійснювало, за юридичною адресою не знаходилося. Це спростовується листом Центральної міжрайонної податкової інспекції у м.Кривому Розі від 19.06.06 № 14434/10/151 та поясненнями представника третьої особи, яка підтвердила, що товариство з обмеженою відповідальністю “ХімТрейд” з Єдиного державного реєстру підприємств України не виключено до цього часу.

З урахуванням змісту листа ДПІ відсутня необхідність ще раз витребувати ці данні, про що клопотав позивач листом від 08.06.06.

Посилання позивача на неправомірність часткового відступлення права вимоги, що має місце в даному випадку, не відповідає змісту статті 514 Цивільного кодексу України, за якою до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно пункту 4 спірного договору первісний кредитор повинен був передати новому кредитору документи, що підтверджують право вимоги до боржника. Пунктом 8 договору на відповідача покладено також зобов’язання повідомити боржника про уступку вимоги.

Посилаючись на невиконання відповідачем вказаних обов’язків позивач вважає, що це є підставою для визнання договору недійсним.

Проте стаття 517 Цивільного кодексу України, на яку при цьому посилається позивач, не містить правових наслідків у вигляді недійсності правочину у разі невиконання передбачених нею обов’язків.

В такому разі заінтересована сторона має право вимагати виконання зобов’язання, розірвання договору або застосування інших передбачених законом чи договором наслідків.

Крім того, суд прийняв до уваги копію листа від 30.09.05 № 30-05-09, згідно з яким товариству з обмеженою відповідальністю “КарпатПолімер” були надані відповідні документи, що підтверджують право вимоги до товариства з обмеженою відповідальністю “ХімТрейд”, та копію листа від 30.09.05 № 2/30-05-09 на адресу боржника, яким останній сповіщався про перехід права вимоги до позивача. Обидва листи мають відповідні відмітки про їх одержання (т.1. а.с. 37-74, 100).

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач не довів судовим інстанціям належними доказами факт укладення спірного договору під впливом обману та в результаті зловмисної домовленості представників сторін. Його доводи ґрунтуються лише на припущеннях, а тому не можуть братися до уваги.

У судовому засіданні 20.06.06 представник позивача погодився з необґрунтованістю вимог в цій частині позову.

За статтею 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Товариство з обмеженою відповідальністю “КарпатПолімер” не довело суду відсутність у сторін дійсного наміру здійснити наслідки, передбачені договором № 5/09-2005, а не пред’явлення відповідачем позивачеві вимог про його виконання (п.5 договору) не можна розглядати як доказ фіктивності правочину у розумінні статті 234 Цивільного кодексу України.

Посилання товариства з обмеженою відповідальністю “КарпатПолімер” на невідповідність спірного договору його статутним цілям, оскільки внаслідок виконання договору підприємство не отримає прибутку, є безпідставним.

Прибуток позивача визначається за усіма господарськими операціями за певний період часу, а не за результатами одного правочину.

Також необґрунтованими є посилання позивача на невідповідність спірного договору вимогам статей 4, 5 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”, тобто його укладення без наявності ліцензії надання послуг з факторингу.

Так, згідно з п.1 ст.1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов’язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов’язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

З умов спірного договору не вбачається надання позивачем відповідачу в розпорядження грошових коштів в обмін на відступлення грошової вимоги до третьої особи, отже спірний договір не можливо вважати договором факторингу, операції щодо здійснення якого підлягають ліцензуванню.

В судовому засіданні 20.06.06 представник позивача погодився з безпідставністю вказаних вище вимог.

Отже, договір № 5/09-2005 має всі істотні умови, притаманні даному виду договорів, його зміст відповідає чинному законодавству, тому підстави для визнання його недійсним відсутні.

Господарський суд першої інстанції дав повну та правильну оцінку доводам сторін, його рішення відповідає фактичним обставинам справи та чинному законодавству, а мотиви, з яких воно оскаржується, спростовуються вищевикладеним.

Керуючись ст. ст.101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “КарпатПолімер” м.Калуш залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.03.06 по справі № 25/397 залишити без змін.

Головуючий                                                                                Л.О.Ясир

Суддя                                                                                           В.В.Прудніков

Суддя                                                                                                     А.О.Коршун          

З оригіналом згідно          

Помічник судді                                                  С.В.Портна

20.06.06