Справа №   2-а-520/11  

Тарутинський районний суд Одеської області

   П О С Т А Н О В А

   І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

       14 квітня 2011 року   суддя Тарутинського районного суду Одеської області  Горбань  Ю.  О.  розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну  справу за позовом  ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в Тарутинському районі Одеської області про визнання відмови виплати соціальної допомоги безпідставною та зобов’язанні відповідача стягнути щомісячну соціальну допомогу дітям війни  за 2010  рік в сумі 2269,44  гривні ,

В С Т А Н О В И В:

            ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до УПФ України в Тарутинському районі Одеської області про визнання відмови виплати соціальної допомоги безпідставною та зобов’язанні відповідача стягнути щомісячну соціальну допомогу дітям війни  за 2010  рік в сумі 2269,44  гривні.

       Ухвалою від 16 березня 2011 року позов в частині вимог за період з 01 січня 2010 року по 14 вересня 2010 року було залишено без розгляду.

      Сторони в судове засідання не з’явились, надали до суду заяви  з клопотанням про розгляд справи за їх відсутності, у зв’язку з цим, згідно ч.4 ст. 122 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

       Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

      Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

       Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян,   яким установлено правовий статус дітей війни, основи їх соціального захисту гарантії їх соціальної захищеності  шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки визначено у Законі України «Про соціальний захист дітей-війни» № 2195-IV від 18.11.2004 року.

        Достовірно встановлено, що позивачка відповідно до ч.1 ст.1 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни, що підтверджується копією довідки та відміткою в пенсійному посвідченні.

        Згідно ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» від 19.11.2004 року дітям війни,  пенсії або довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується  замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком. Закон набрав чинності з 01 січня 2006 року.

       Відповідно до ст. 7 Закону № 2195-IV, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.                     

         Згідно з частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність визначеного законом.

        У відповідності до ст. 52 Закону України «Про Державний Бюджет України на 2010 рік», установлено на 2010 рік розмір прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, із 01.07.2010р. – 709 грн., із 01.10.2010р.- 723 грн., із 01.12.2010р.-743 грн.

          Як вбачається із довідки, яка була надана відповідачем, з 01 жовтня 2008 року і по даний час позивачці було нараховане та виплачується зазначене підвищення відповідно до встановленого розміру, а саме 49,80 грн..                                                                                 

        Оскільки жодним нормативно-правовим актом в державі впродовж 2010 року не встановлено будь-яких обмежень при застосуванні положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», то у період за 2010 рік підвищення до пенсії позивачу, повинно нараховуватися у відповідності до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та з урахуванням положень ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

          Крім того, суд прийшов до висновку, що до компетенції адміністративного суду не входить призначення та визначення розміру виплати допомоги замість суб’єкта владних повноважень, оскільки  ці дії відносяться до виключної компетенції суб’єкта владних повноважень – УПФ України в Тарутинському районі Одеської області.

          Згідно до вимог статей 2, 11, 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд може змінити чи уточнити формулювання обраного позивачем способу захисту порушених прав, а в необхідних випадках і вийти за межі позовних вимог та винести постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод чи інтересів особи, про захист яких вона просить, але в межах визначених Кодексом адміністративного судочинства України повноважень.

          Згідно частини 3 статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може містити вимоги про: 1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача –суб’єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; 2) зобов’язання відповідача –суб’єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; 3) зобов’язання відповідача –суб’єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача –суб’єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; 5) виконання зупиненої чи невчиненої дії; 6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень.

          У зв’язку з викладеним, до компетенції адміністративного суду не входить зобов’язання  УПФ України в Тарутинському районі Одеської області нарахувати та виплатити конкретну суму невиплаченої соціальної допомоги, як просить позивачка у позовних вимогах.

Повно та всебічно з’ясувавши обставини справи, оцінивши докази, які є у матеріалах справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на  вимогах закону

           На підставі викладеного та керуючись ч.2 ст. 19, 46 Конституції України Законами України «Про соціальний захист дітей війни», «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», «Про державний бюджет України на 2010 рік», Рішеннями Конституційного суду України по справі  № 10-рп/2008 від 22.05.2008р. ст. ст. 7, 8, 11, 17, 70, 86, 158-163,183-2 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

          Визнати неправомірною бездіяльність відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Тарутинському районі Одеської області  щодо невиконання законодавчо визначеного обов’язку

перерахунку та виплати надбавки до пенсії ОСОБА_1 встановлених ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 15  вересня 2010 року та по 31 грудня 2010 року.

          Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Тарутинському районі Одеської області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як дитині війни, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за період з 15 вересня 2010 року та по 31 грудня 2010 року, з урахуванням сум, виплачених у цей період.

           Постанова підлягає негайному виконанню.

          Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

   Суддя:                                                                          Ю.  О.  Горбань