Справа № 22ас-557 оскаржувана постанова ухвалена під головуванням Овсюка Є.М.
Категорія 22 Доповідач Чорний В.І.
ПОСТАНОВА ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
12 липня 2006 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:
Головуючого: Чорного В.І.
Судців: Іванюка М.В., Чуприни В.О.
При секретарі: Кшановській Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за апеляційною скаргою Вінницького обласного військового комісаріату за позовом ОСОБА_1 до Вінницького обласного військового комісаріату про перерахунок розміру пенсії,-
ВСТАНОВИЛА:
В квітні 2006 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом, в якому просить визнати за ним право на перерахунок пенсії та зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії з урахуванням премії в розмірі 33,3%, встановленої Постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.200 року № 829, 100% надбавки грошового забезпечення, передбаченої Указом Президента України № 173 від 22.02.2002 року «Про посилення соціального захисту військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ», 90% надбавки грошового забезпечення, передбаченої Указом Президента України № 389/03 від 05.05.2003 року, 40% надбавки за службу в ЗСУ, передбачену Указом Президента України «Про "додаткові заходи щодо впорядкування грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України» від 14.07.1999 року.
При цьому він зазначив, що відповідач неправомірно відмовив йому у перерахунку розміру пенсії, яку було призначено позивачу при звільненні із Збройних Сил в запас в жовтні 1985 року.
Постановою Ленінського районного суду м.Вінниці від 11 травня 2006 року позов ОСОБА_1 був задоволений частково.
Зобов'язано Вінницький обласний військовий комісаріат провести з часу введення надбавок в дію перерахунок раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 за вислугу років в повному обсязі, з урахуванням премії в розмірі 33,3%, 100% надбавки, а також 90% надбавки за безперервну службу.
В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням Вінницький обласний військовий
комісаріат подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати, посилаючись на
порушення судом норм матеріального права.
За висновком суду, розмірі пенсії позивача належним чином не перераховувався згідно ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» та відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17.07.1992 року, а тому позивач має право на відшкодування неотриманої частини пенсії без обмежень будь-яким строком.
Проте погодитись з таким висновком суду не можна з наступних підстав.
Встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Збройних Силах, після звільнення з якої 19.10.1985 року був поставлений на пенсійний облік у Вінницький ОВК, яким була нарахована йому пенсія.
Пенсія ОСОБА_1 була призначена з урахуванням змін про пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби.
Укази Президента України, постанова Кабінету Міністрів України, на підставі яких були задоволені позовні вимоги, були видані після звільнення позивача зі служби, не мають зворотньої сили й не поширюються на правовідносини, які мали місце до їх видання.
Пленум Верховного Суду України у постанові від 15 квітня 2005 року № 4 «Про окремі питання застосування судами України законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби); осіб начальницького і рядового складу, органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» роз'яснив, що вимоги щодо перерахунку пенсії з урахуванням запроваджених після звільнення зі служби нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій за минулий час, тобто до 1 січня 2005 року задоволенню не підлягають.
З матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 пенсія була призначена у 1985 році в зв'язку із звільненням його в запас з військової служби у Збройних Силах України.
В період проходження військової служби ОСОБА_1 вказані надбавки не отримував.
За таких обставин позовні вимоги задоволенню не підлягали, однак суд не взяв до уваги вимоги Закону й постановив судове рішення, яке їх порушує.
Враховуючи, що фактичні обставини встановлені судом правильно, проте
неправильно застосовані норми матеріального закону, колегія судців вважає за необхідне
постановлене рішення скасувати й прийняти нову постанову про відмову в задоволенні
позовних вимог ОСОБА_1
Керуючись ст.ст. 202,205,207 КАС України, колегія суддів,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Вінницького обласного військового комісаріату задовільнити.
Постанову Ленінського районного суду м.Вінниці від 11 травня 2006 року
скасувати.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту ! її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця.
Судді: