АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22ас-616/ 2006                                Постанова прийнята під головуванням

Категорія 38                                                     судді   Желіховського В.М.

Доповідач : Чуприна В.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРА Ї Н И

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Чуприни В.О.

Суддів: ІванюкаМ.В., Чорного В.І.

При секретарі: Кшановській Ю.В.

               За   участю    :    ОСОБА_1,    представника   СТОВ

«Перемога» Марчило І.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниця " 12 " липня 2006 року адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Літинського районного суду Вінницької області від 18 травня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до СТОВ «Перемога» про стягнення матеріальної та моральної шкоди внаслідок неправомірних дій службових осіб , -

УСТАНОВИЛА:

Об квітня 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до СТОВ «Перемога» про визнання неправомірними дій службових осіб у видачі довідки про право на пільгову пенсію та стягнення 1400 грн. матеріальної і 3600 грн. моральної шкоди.

В судовому засіданні при розгляді справи ОСОБА_1 відмовилась від позову в частині визнання неправомірними дій у невидачі довідки про роботу і вмотивувала вимоги про відшкодування шкоди тим, що в зв'язку з постановленим 25.10.2005 року судовим рішенням про зобов'язання внести до трудової книжки роботи різноробочою цегельного заводу колгоспу «Перемога» с. Уладівки відповідач ( тепер СТОВ «Перемога») протиправно відмовляв їй у видачі довідки про роботу садчиком та вигадчиком цегли повний 8-ми годинний день з 1970   по 1996 роки. Невидачею до 31.01.2006 року необхідної про стаж довідки відповідач причинив позивачці матеріальну шкоду від втрати за чотири місяці пенсії в сумі 1400 грн. з розрахунку 350 грн. за місяць мінімальної пенсії і моральну шкоду в розмірі 3600 грн. внаслідок переживань та хвилювань за майбутнє.

Постановою Літинського районного суду Вінницької області від 18 травня 2006 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з судовою постановою, позивачка ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просила постанову скасувати і прийняти нову про повне задоволення позову.

Вислухавши пояснення сторін, перевіривши докази у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Суд установив, що позивачка не зверталась з письмовою заявою до відповідача про видачу довідки про роботу, а тому внаслідок відсутності самого предмету спору і факту звернення в орган пенсійного забезпечення, позов не доведений доказами та необгрунтований. Такий висновок суду є правильним.

Позивачка обґрунтовує свій позов тим, що відповідно до ст.49 КЗпП України власник або уповноважений ним орган був зобов'язаний видати працівнику на його вимогу довідку про роботу на даному підприємстві із зазначенням посади часу роботи і розміру заробітної плати.

Однак із'змісту позову видно, що у видачі довідки про роботу є спірні питання щодо стажу роботи і конкретної посади, які впливають на призначення пенсії позивачки.

З огляду на вказане належить оцінці відсутність вини суб'єкта оскарження, а отже і відсутність підстави для відповідальності.

Встановлений факт не звернення позивачкою до органів пенсійного фонду виключає можливість правомірної вимоги про відшкодування упущеної вигоди - заявленої матеріальної шкоди у вигляді не отриманої пенсії.

Оскільки моральна шкода є похідним наслідком вчинення правопорушення, то відсутність такого визначає безпідставність вимог і в цій частині позову, які до того ж не доведені доказами щодо самого факту заподіяння моральної шкоди та її розмірів.

Розглянувши справу в порядку адміністративного судочинства, суд порушив вимоги ст. 15 ЦПК України стосовно цивільної юрисдикції розгляду справи про захист порушеного права, що никають із трудових і цивільних відносин.

Проте дане порушення процесуальної норми з прийняттям правильного по суті судового рішення колегія суддів не вбачає підставою для його скасування.

В іншому суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду.

Керуючись ст. ст. 196, 198,200, 205. 206 КАС України, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а постанову Літинського районного суду Вінницької області від 18 травня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Протягом одного місяця з дня проголошення на ухвалу може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України .

ГОЛОВУЮЧИЙ_:

СУДДІ :