Справа № 22-1713               оскаржуване рішення ухвалено під головуванням Фінагеєва В.О.

Категорія 44                         Доповідач Чорний В.І.

РІШЕННЯ ІМ'ЯМ   УКРАЇНИ

12 липня 2006 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:

Головуючого: Чорного В.І.

Суддів: Іванюка М.В., Чуприни В.О.

При секретарі: Кшановській Ю.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за апеляційною скаргою військової частини А 1231 за позовом ОСОБА_1 до військової частини А-1231  про стягнення грошової компенсації за продовольчий пайок,-

ВСТАНОВИЛА:

В лютому 2006 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом, в якому просив визнати за ним право по невиплаті грошової компенсації за харчове забезпечення та зобов'язати відповідача провести виплату заборгованості грошової компенсації за харчове забезпечення за період з лютого 2003 року по 31 серпня 2005 року, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 2002 року № 426 «Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань», а також відшкодування моральної шкоди в розмірі 1000 грн.

При цьому позивач зазначив, що відповідач неправомірно відмовив йому у виплаті грошової компенсації за харчове' забезпечення, чим порушив п.2.3 наказу № 402 від 09.12.2002 р. Міністра Оборони України, де передбачено виплату грошових компенсацій замість установлених норм харчування.

Рішенням Замостянського районного суду від 17 квітня 2006 року позов був задоволений.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду, посилаючись на те, що суд не дав належної оцінки зібраним доказам, невірно застосував норми матеріального права, а тому неправильно вирішив спір. Просить ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 в позові.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне задоволити скаргу з наступних підстав.

За висновком суду вимоги позивача щодо стягнення компенсації за не отриманий продовольчий пайок за час перебування у відпустці підлягають задоволенню, оскільки постанова Кабінету Міністрів України № 426 від 29.03.2006 року не містить посилання на відсутність права військовослужбовців на продовольче забезпечення під час перебування у відпустці.

Проте погодитись з таким висновком суду не можна з наступних підстав.

Встановлено, що ОСОБА_1 перебуваючи на посаді начальника технічно-експлуатаційної авіаційної ескадрілії пошуково-рятувального забезпечення 456 авіаційної бригади безпосередньо займався обслуговуванням літальних апаратів.

Відповідно до норм харчування № 1, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 426 від 29.03.2002 року право на харчування за рахунок держави мають військовослужбовці, які постійно працюють на аеродромах, полігонах, технічних і стартових позиціях і безпосередньо обслуговують літальні апарати та забезпечують їх польоти.

За правилами зазначеної постанови нарахування грошової компенсації за продовольче забезпечення та продовольчий пайок не передбачено.

Виплата грошової компенсації за речове майно і продовольчий пайок передбачалось ст. 9 ч. 2 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Однак, Законом України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» від 17.02.2000 р. положення ч. 2 ст. 9 названого закону призупинено.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 отримував харчування в їдальні військової частини за відповідною нормою харчування під час виконання ним своїх трудових обов'язків.

За таких обставин позовні вимоги задоволенню не підлягали, однак суд не взяв до уваги вимоги Закону й постановив рішення, яке їх порушує.

Враховуючи, що фактичні обставини встановлені судом правильно, проте неправильно застосовані норми матеріального закону, колегія судців вважає за необхідне постановлене судове рішення скасувати й прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 303, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу військової частини А 1231 задовольнити.

Рішення Замостянського районного суду м.Вінниці від 17 квітня 2006 року

скасувати.                                                                                                      

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення набирає законної сили з часу його"'проголошення та може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Судді: