№ 1-75

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2009 року місто Чернігів

Військовий місцевий суд Київського гарнізону в складі: головуючого - судді підполковника юстиції ДЯЧУКА СІ., при секретарі Горжий А.В., за участю державного обвинувача - заступника військового прокурора Чернігівського гарнізону підполковника юстиції Ананка І.І., підсудного - ОСОБА_3, у відкритому судовому засіданні в приміщенні військової прокуратури Чернігівського гарнізону розглянув кримінальну справу за обвинуваченням військовослужбовця військової частини А4558 майора ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с Черняхівська Ніжинського району Чернігівської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, перебуває у фактичних шлюбних відносинах, має на утриманні малолітню дитину, такого, що вважається не судимим, тимчасово перебуває за штатом частини, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 407 КК України.

Судовим слідством військовий місцевий суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 у зв’язку з організаційно штатними заходами (скорочення посади) був звільнений з посади начальника фінансово-економічної служби військової частини А4558 і наказом заступника Міністра оборони України № 12 від 6 лютого 2009 року призначений на посаду начальника цієї служби військової частини А2571 (м. Одеса). На виконання вказаного наказу ОСОБА_3 4 березня 2009 року отримав припис про вибуття до нового місця служби із строком прибуття - 5 березня 2009 року.

Водночас, ОСОБА_3, перебуваючи за місцем свого проживання в міст Ніжин, самовільно і без поважних причин на нове місце служби не з’являвся і у період відповідно з 5 по 18 березня 2009 року (включно) незаконно був відсутній на службі і проводив час на власний розсуд.

19 березня 2009 року ОСОБА_3 за викликом з’явився у військову прокуратуру Чернігівського гарнізону і у подальшому став проходити ВЛК.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у висунутому обвинуваченні визнав повністю і щиро покаявся, при цьому дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення ним ухилення від несення обов’язків військової служби, пояснивши, що дійсно у період з 5 по 18 березня 2009 року незаконно без поважних причин був відсутній на службі і проводив час на власний розсуд, зокрема і вирішуючи свої сімейні проблеми. При цьому, як пояснив підсудний, він раніше дійсно заявляв про своє небажання переводитися на нове місце служби, але не прибував на служу у зв’язку з наміром за короткий час вирішити свої особисті питання за місцем проживання, з рапортом про надання відпустки до командування частини не звертався, перешкод для прибуття до нового місця служби не було.

Крім особистих показань вина підсудного в несвоєчасному прибутті на службу підтверджується зібраними по справі іншими доказами стосовно всіх фактичних обставин справи, і ці фактичні обставини справи підсудний та інші учасники процесу не оспорюють і підтримують в повному обсязі.

Враховуючи те, що підсудний та всі інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви

 у добровільності та істинності їх позиції, суд провів судове слідство у справі із застосуванням правил ч. 3 ст. 299 КЛІК України.

Згідно з медичними документами ОСОБА_3 придатний за станом здоров’я до військової служби.

Дії ОСОБА_3, який будучи особою офіцерського складу, самовільно не з’явився вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад десять діб, але не більше місяця, суд кваліфікує за ч. 2 ст. 407 КК України.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_3 суд визнає як обставини, що пом’якшують покарання, те, що він щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, засудив свою поведінку, а також і самі обставини вчинення ним злочину, а саме те, що підсудний дійсно надавав допомогу своїй дружині.

Перелічені обставини суд визнає такими, що пом’якшують покарання, а тому, беручи до уваги ці обставини та враховуючи особу винного, який має на утриманні малолітню дитину, має хронічні захворювання, суд знаходить можливим призначити ОСОБА_3 найбільш м’яке за видом кримінальне покарання, передбачене санкцією ч. 2 ст. 407 КК України, водночас, враховуючи всі обставини справи, обрати таке покарання у максимальному розмірі, оскільки саме даний вид та розмір покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення.

На підставі викладеного та, керуючись ст. ст. 299, 323, 324, 325, 332 КПК України, військовий місцевий суд Київського гарнізону

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 407 КК України, за якою призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто на суму 1 700 грн.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 - нагляд командування військової частини - скасувати.

Вирок може бути оскарженим в апеляційному порядку і на нього може бути внесене подання прокурора до військового апеляційного суду Центрального регіону через військовий місцевий суд Київського гарнізону протягом 15 діб з моменту його проголошення.