Справа № 22ас-674 2006 р. Рішення ухвалено під головуванням
Категорія 36 Сауляка Ю.В.
Доповідач Пащенко Л.В.
УХВАЛА
Апеляційного суду Вінницької області
від 17.07.2006 року.
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого: Нагорняка В.А.
Суддів: Пащенко Л.В., Мартьянової Л.І.
При секретарі Мазур Ю.О.
Розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою Управління праці і соціального захисту населення Ленінської райради м. Вінниці
на постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 31 травня 2006 року
по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до Управління праці та соціального захисту
населення Ленінської районної ради м. Вінниці про стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги, -
Встановила:
Позивачі звернулись до суду з позовами до Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної ради м. Вінниці про стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги.
Позовні вимоги мотивували тим, що ОСОБА_2. є учасником бойових дій, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 являються членами сім'ї загиблого воїна, а ОСОБА_5 і ОСОБА_4 є інвалідами війни 2-ої групи, про що їм офіційно видані відповідні посвідчення.
Згідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вони мають право на отримання щорічно до 5 травня кожного року разової грошової допомоги у відповідному розмірі.
Посилаючись на те, що відповідач ухиляється від надання їм вказаної грошової допомоги у повному обсязі, позивачі просили стягнути з відповідача на їх користь недоплачену частину разової грошової допомоги за 2003, 2004 та 2005 роки.
Постановою Ленінського районного суду м. Вінниці від 31 травня 2006 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної ради м. Вінниці недоплачену разову грошову допомогу учасникам бойових дій, інвалідам війни та членам сім'ї загиблого воїна за 2004 і 2005 роки на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 у відповідних розмірах.
В частині стягнення недоплаченої разової грошової допомоги за 2003 рік позивачам відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач просить постанову суду, як ухвалену з порушенням вимог закону, скасувати.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивачів та представника відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає по слідуючих підставах.
Судом встановлено, що позивачі ОСОБА_2. є учасником бойових дій, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 являються членами сім'ї загиблого воїна, а ОСОБА_5 і ОСОБА_4 є інвалідами війни 2-ої групи, що підтверджується відповідними посвідченнями. Згідно ст. ст. 12, 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ОСОБА_2., ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 мають право на отримання, щорічно до 5 травня відповідного року разової грошової допомоги у розмірі п'яти, а ОСОБА_5 і ОСОБА_4 - восьми мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до наданих довідок, в 2003, 2004 та 2005 роках щорічна разова грошова допомога позивачу ОСОБА_2 виплачена у розмірах, відповідно, 90 грн., 120 грн., 250 грн.; позивачам ОСОБА_5 і ОСОБА_4 - в розмірах 120 грн., 160 грн. та 330 грн.; а позивачам ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 - в розмірах 50 грн., 65 грн. та 130 грн.
Розмір мінімальної пенсії за віком у 2003 році становив 47 грн. ЗО коп., в 2004 році - 92 грн. 45 коп., в 2005 році - 332 грн.
Також суд встановив, що рішенням Конституційного Суду України №20-рп/2004 від 01.12.2004 року положення ст. 44 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2004 рік», якими виплата щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій, членам сім'ї загиблого воїна та інвалідам війни обмежена відповідними розмірами, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Врахувавши вищевказані обставини та вимоги закону, суд дійшов правильного висновку про задоволення вимог позивачів в частині стягнення недоплаченої разової грошової допомоги, як учасникам бойових дій, інвалідам війни і членам сім'ї загиблого воїна, за 2004 і 2005 роки, в зв'язку з визнанням неконституційними положень закону, згідно яких проводилась її виплата за вказані роки.
Постанова суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог позивачів щодо стягнення недоплаченої грошової допомоги учасникам бойових дій, членам сім'ї загиблого воїна та інвалідам війни за 2003 рік фактично ніким із сторін не оскаржується, а тому не є предметом розгляду суду апеляційної інстанції.
Таким чином, суд повно з'ясував обставини справи, права і обов'язки сторін, перевірив їх доводи і заперечення, дав належну оцінку доказам і ухвалив постанову, яка відповідає матеріалам справи та вимогам закону.
Доводи апеляційної скарги про те, що управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної ради м. Вінниці не є належним відповідачем по даній справі, безпідставні, оскільки згідно ч.І ст. 17-1 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» виплату даної грошової допомоги здійснює саме управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної ради м. Вінниці. Решта доводів апеляційної скарги також необгрунтовані і висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління праці і соціального захисту населення Ленінської райради м. Вінниці відхилити.
Постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 31 травня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку у Вищий адміністративний суд України протягом одного місяця з дня проголошення.
Судді: