№ 1-88

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2009 року місто Київ

Військовий місцевий суд Київського гарнізону в складі: головуючого - судді підполковника юстиції ДЯЧУКА СІ., при секретарі Бобильовій А.В., за участю державного обвинувача - військового прокурора Деснянського гарнізону підполковника юстиції Козакевича С. В., у присутності підсудного - ОСОБА_3, у відкритому судовому засіданні в приміщенні військового суду розглянув кримінальну справу за обвинуваченням військовослужбовця військової частини А1414 старшого лейтенанта ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1

року в міст і Золотоноша Черкаської області, громадянина України, українця, з вищою освітою, одруженого, на утриманні одна малолітня дитина, не судимого, на військовій службі з 2000 року, командира 5-ої навчальної танкової роти, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, -

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 410, ч. 1 ст. 366 КК України, Судовим слідством військовий місцевий суд

ВСТАНОВИВ:

У період з листопада 2008 року по березень 2009 року ОСОБА_3, будучи командиром роїи. тобто військовою службовою особою, діючи з корисливих мотивів та з єдиним наміром збагатитися за рахунок військового майна для вирішення особистих проблем, зловживаючи службовим становищем, яке зобов’язувало ОСОБА_3 одержувати у фінансовій службі частини та своєчасно виплачувати грошове забезпечення військово-службовцям строкової служби ввіреного підрозділу, привласнив грошові кошти призначені для виплати такого грошового забезпечення на загальну суму 6 382 грн. 30 коп., якими розпорядився на власний розсуд, що заподіяло істотну шкоду.

Так, ОСОБА_3 отримував у касі військової частини А1414 готівкові кошти для виплати грошового забезпечення: у листопаді 2008 року по зведеній відомості № 11/3 в сумі 13 761 грн. 80 коп.; у грудні 2008 року по зведеній відомості № 12/5 в сумі 3 258 грн.; у січні 2009 року по зведеній відомості № 1/1 в сумі 18 004 грн.; у лютому 2009 року по зведеній відомості № 2/1 в сумі 17 759 грн.; у березні 2009 року по зведеній відомості № 3/1 в сумі 17 696 грн. Разом з тим, діючи з єдиним корисливим умислом ОСОБА_3 видавав підлеглим військовослужбовцям строкової служби ввіреного підрозділу за роздавальними відомостями лише частину з вказаних коштів, а залишок привласнював, а саме: у листопаді 2008 року привласнив кошти в сумі 5 044 грн. 30 коп.; у грудні 2008 року - 414 грн.; у січні 2009 року - 462 грн.; у лютому 2009 року - 308 грн.; у березні 2009 року - 154 грн.

Крім того, ОСОБА_3 з метою приховати факт привласнення військового майна вніс з використанням свого службового становища до офіційних документів - роздавальних відомостей № 5 за листопад, грудень 2008 року та за січень - березень 2009 року, всього п’ять документів -завідомо неправдиві відомості про те, що всі військовослужбовці підрозділу належні їм коші и т цими відомостями отримали в повному обсязі шляхом підпису за окремих з них: у листопаді 2008 року за 41 особу; у грудні 2008 року та січні 2009 року, кожного разу, за трьох осіб; у лютому 2009 року - за двох осіб; у березні 2009 року - за одну особу, які надав як звіт фінансовій службі частини.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у викладеному вище обвинуваченні визнав у повному обсязі, щиро покаявся і пояснив, що проходив службу на посаді командира роти. До кола його обов’язків входило одержання у фінансовій службі частини та своєчасна виплата грошового забезпечення військовослужбовцям строкової служби ввіреного підрозділу і ці обов’язки йому були добре відомі. Дійсно, він з єдиною метою покращення свого матеріального становища, яка в нього виникла в листопаді 2008 року після призначення на посаду, зловживаючи службовим становищем командира роти, привласнив за вказаних вище обставин у період з листопада 2008 року по березень 2009 року частину грошових коштів призначених для

виплати солдаїам, всьою на загальну суму 6 382 грн. 30 коп., а саме: у листопаді 2008 року в сумі 5 044 грн. 30 коп.; у грудні 2008 року - 414 грн.; у січні 2009 року - 462 грн.; у лютому 2009 рок 308 грн.; у березні 2009 року - 154 грн., якими розпорядився на власний розсуд, після цього він, ОСОБА_3, свої злочинні дії припинив.

Крім того, як визнав ОСОБА_3, шляхом внесення до роздавальних відомостей завідомо неправдивих відомостей про нібито повну виплату грошей підлеглим шляхом підпису за окремих ч них, всього 50 осіб, намагався приховати факт привласнення грошей.

Крім особистих показань вина підсудного у привласненні шляхом зловживання своїм службовим становищем військового майна на загальну суму 6 382 грн. 30 коп., що заподіяло істотну шкоду, та службовому підроблені підтверджується зібраними по справі іншими доказами стосовно всіх фактичних обставин справи, і ці фактичні обставини справи підсудний та інші учасники процесу не оспорюють і підтримують в повному обсязі.

Враховуючи те, що підсудний та всі інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд провів судове слідство у справі із застосуванням правил ч. 3 ст. 299 КПК України.

За таких обставин, дії ОСОБА_3, який шляхом зловживання своїм службовим становищем привласнив військове майно на загальну суму 6 382 грн. 30 коп., що заподіяло істотну шкоду, суд кваліфікує за ч. 2. ст. 410 КК України.

Також дії ОСОБА_3, який будучи службовою особою, вчинив службове підроблення офіційних документів (роздавальних відомостей), суд кваліфікує за ч. 1 ст. 366 КК України.

Призначаючи підсудному ОСОБА_3 покарання, суд бере до уваги і визнає обставинами, які пом’якшують покарання та в сукупності істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним тяжкого злочину, а саме те, що він щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, зробив явку з повинною, висловив намір у найближчий час відшкодувати завдані збитки.

Беручи до уваги вказані обставини справи, а також враховуючи особу винного, який раніше ні в чому протизаконному замічений не був, під час проходження служби характеризується в цілому позитивно, має відомчі заохочувальні відзнаки, до кримінальної відповідальності притягається вперше, має на утриманні малолітню дитину, суд знаходить можливим застосувати до нього ст. ст. 69 та 60 КК України і перейти до іншого, більш м’якого виду основного покарання, не зазначеної о санкції ч. 2 ст. 410 КК України, застосувавши до підсудного при призначенні покарання за сукупністю злочинів принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, оскільки саме даний вид покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення.

У той же час, приймаючи до уваги характер злочинних дій ОСОБА_3, пов’язаних з матеріальною відповідальністю, суд вважає за необхідне, обравши більш м’який вид основного покарання за ч. 1 ст. 366 КК України, призначити його у максимальному розмірі, не звільняючи при цьому ОСОБА_3 від додаткового покарання, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 366 КК України.

На підставі викладеного і, керуючись ст. ст. 148-150, 163-165, 299, 323, 324, 328, 330 та 332-337, 343 КПК України, суд

ПРИСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 410 та ч. 1 ст. 366 КК України, за якими призначити йому покарання:

•   -     за ч. 2 ст. 410 КК України - із застосуванням ст. ст. 69 та 60 КК України у виді арешту строком на шість місяців з відбуванням даного покарання на гауптвахті Центрального управління військової служби правопорядку Збройних Сил України по місту Києву та Київській області;

•   -     за ч. 1 ст. 366 КК України - у виді штрафу в розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто на суму 850 грн., з позбавленням права обіймати матеріально-відповідальні посади строком на один рік.

За сукупністю злочинів, відповідно до ст. 70 КК України, остаточно призначити покарання ОСОБА_3 шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді арешту строком на шість місяців з відбуванням даного покарання на гауптвахті Центрального управління військової служби правопорядку Збройних Сил України по місту Києву та Київській області, з позбавленням права обіймати матеріально-відповідальні посади строком на один рік.

Строк відбування покарання рахувати засудженому ОСОБА_3 з дня його прибуття на гауптвахту Центрального управління військової служби правопорядку Збройних Сил України по місту Києву та Київській області.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 - підписка про невиїзд - змінити на інший запобіжний захід - нагляд командування військової частини А1414.

Речові докази по справі після набрання вироком законної сили: - зведені роздавальні відомості № № 11/1, 11/3, 12/5, 1/1, 2/1, 3/1, а також роздавальні відомості № 5 за листопад 2008 року - березень 2009 року - передати за належністю до військової частини А1414.

Вирок може бути оскаржений і на нього може бути внесене подання прокурора в апеляційному порядку до військового апеляційного суду Центрального регіону через, військовий місцевий суд Київського гарнізону протягом 15 діб з моменту його проголошення.