2-131/11                                                                                                                                                       Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 11 лютого 2011 року         Бахмацький районний суд Чернігівської області в складі :

                     головуючого судді Ковалюх В.М. з участю секретаря Горбач Н.Д.

   розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Бахмачі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики -

                                                     В С Т А Н О В И В :

       11.01.2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, вказуючи на те, що 30.09.2010 року між нею та відповідачем був укладений договір позики, за яким вона передала ОСОБА_2 на побутові цілі 16000 грн., які остання зобов’язалася повернути рівними частками по 4000 грн. в місяць до 30.01.2011 року. Станом на 30.12.2010 року відповідач повинна була повернути 12000 грн., але на неодноразові телефонні звернення не реагує. Просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь 16000 грн. та судові витрати по справі.

       В судовому засіданні позивач підтримала свій позов та пояснила, що 30.09.2010 року в контейнері на міському ринку м.Бахмач вона передала в позику ОСОБА_2 на її прохання 16000 грн. Під час написання розписки ніякого тиску на відповідача не було.

       ОСОБА_2 позов не визнала і пояснила, що вона працювала у приватного підприємця ОСОБА_3, яка є матір’ю позивачки. 30.09.2010 року остання запросила її до себе додому щоб звірити розрахунки. Коли вона перебувала в квартирі ОСОБА_3 то прийшла ОСОБА_1 зі своїм чоловіком ОСОБА_4, який працює в міліції. Останній примусив її написати розписку про отримання у позивача 16000 грн. і погрожував їй, що не випустить з квартири. Після написання розписки вона не зверталася в прокуратуру, так як боялася чоловіка позивачки.

        Розглянувши матеріали справи та заслухавши сторони, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

       Як встановлено в судовому засіданні, 30.09.2010 року сторони по справі в простій письмовій формі уклали договір позики, за яким ОСОБА_2 взяла у позику в ОСОБА_1 16000 гривень, які зобов’язалася повернути до 30.01.2011 року рівними частками по 4 тисячі гривень в місяць.

        Згідно ст.1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти  або  інші речі,  визначені  родовими ознаками,  а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму  позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

      Стаття 1047 ЦК України вказує, що договір позики укладається у письмовій  формі,  якщо  його сума  не  менш  як  у  десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На  підтвердження  укладення  договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або  інший  документ, який  посвідчує  передання  йому  позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

      За нормами ст.1051 ЦК України позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

      Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник  зобов'язаний  повернути  позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі  або  речі,  визначені  родовими ознаками,  у  такій  самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у  строк  та  в порядку, що встановлені договором.

      Оскільки ОСОБА_2 не повернула ОСОБА_1 суму боргу, вказану в договорі позики від 30.09.2010 року, то ця сума підлягає стягненню з відповідача.

       Заява відповідача про застосування до неї примусу під час написання розписки була предметом перевірки прокуратури Бахмацького району. Листом від 11.02.2011 року заступник прокурора Бахмацького району Рибак С.С. повідомив, що підстави для застосування заходів прокурорського реагування відсутні.

      З відповідача необхідно також стягнути на користь позивача судові витрати, які складаються з витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ в сумі 120 грн. та судового збору в сумі 160 грн.

         Керуючись ст.ст. 10, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст.1046, 1047, 1049, 1051 Цивільного Кодексу України, суд –

                                                         В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.   

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 16000 грн. боргу за договором позики від 30.09.2010 року та 280 грн. судових витрат, а всього стягнути 16280 (шістнадцять тисяч двісті вісімдесят) гривень.

      Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Чернігівської області через Бахмацький районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

      Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

                                                                     Суддя