Справа № 1-9/11

ВИРОК

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

06 квітня 2011 року               Староміський  районний суд міста Вінниці

         в складі :

              головуючого судді                                    Татаурової І.М.,

              при секретарі                                              Стьобі Г.М.,

                        з участю:

              прокурора                                                           Хоменка П.Л.,

               захисників                              ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

              потерпілих                                               ОСОБА_4, ОСОБА_5,

              представника неповнолітньої

              потерпілої                                                 ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Вінниці кримінальну справу про обвинувачення                                                  

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м. Вінниця, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, непрацюючого, не одруженого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 13.01.1994 р.  Замостянський районним судом м. Вінниця за ст. 141 ч.2 КК України на 3 роки  позбавлення волі  на підставі ст. 46-1 КК України із відстрочкою виконання вироку на 2 роки;

- 21.05.1996 р. Ленінським районним судом м. Вінниці за ст. 140 ч.3 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, згідно ст. 42 ч.3 КК України  приєднано невідбуту частину покарання за вироком Овідопільського районного суду Одеської області і остаточно призначено покарання у виді   позбавлення волі на строк 4 роки;

- 24.10.1997 р. Староміським райсудом м. Вінниця  за ст.ст. 141 ч.2, 42 КК України,  на 4 роки 6 місяців позбавлення волі;

- 17.05.2000 р. Ленінським районним судом м. Вінниці за ст.ст. 187 ч.2, 42,43 КК України на 6 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений 25.05.2005р. умовно –достроково на 1 місяць 11 днів;

- 19.02.2009 р. Ленінським районним судом м.Вінниці за ст.ст. 186 ч.2, 69 КК України на 1 рік позбавлення волі,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України,

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, уродженця м. Вінниця, українця, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, не одруженого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 раніше судимого:

- 25.04.2000 р.  Староміським райсудом м. Вінниця  за ст. 141 ч.1 КК України на 2 роки  позбавлення волі  на підставі ст. 46-1 КК України із відстрочкою виконання вироку на 2 роки зі сплатою штрафу 680 грн.;

- 21.06.2001 р. Староміським райсудом м. Вінниця  за ст. 140 ч.2,43 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, 05.10.2002р. звільнений умовно –достроково на 1 рік 2 місяці 27 днів;

- 11.09.2003  р. Староміським райсудом м. Вінниця  за ст.ст. 185 ч.2, 71 КК України,  на 2 роки 6 місяців позбавлення волі,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України,

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, уродженки м. Вінниця, українки, громадянки України, з середньою освітою, непрацюючої, не одруженої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_3, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4,  раніше  не судима,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 198 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_7  за попередньою змовою   з ОСОБА_8, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, 01 січня 2010 року близько 11.00 год. знаходячись в підсобному приміщенні  по вул. Л.Толстого в м. Вінниці , маючи умисел на заволодіння чужим майном з корисливих мотивів, відкрито, шляхом,  застосування насильства  до ОСОБА_5, що виразилось у поваленні  його на землю, заволоділи його особистим майном, а саме мобільним телефоном марки «Соні-Еріксон»W550І чорного кольору, іmci НОМЕР_1, вартістю 1 200 грн., в якому знаходилась сім карта «Київстар»№НОМЕР_2, вартістю 50 грн., грошима в розмірі 20 грн., та золотою каблучкою, вартістю 1300 грн. Своїми умисними діями ОСОБА_8 та ОСОБА_7  завдали потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 2 570 грн. Після вчинення злочину ОСОБА_8 та ОСОБА_7 з місця вчинення злочину зникли. Мобільний телефон марки «Соні-Еріксон»W550І чорного кольору , imci НОМЕР_1 і сім карту «Київстар» №НОМЕР_2 ОСОБА_7 подарував свої співмешканці ОСОБА_9, золоту каблучку продав в м. Вінниці по вул. Тімірязєвій невстановленій слідством особі, а грошима ОСОБА_8 та ОСОБА_7 розпорядилися на власний розсуд.

ОСОБА_9 02.01.2010 р., перебуваючи в будинку громадянки ОСОБА_10, за адресою: АДРЕСА_5,  отримала від ОСОБА_7 мобільний телефон марки «Соні-Еріксон»W550І чорного кольору, який завідомо для неї був здобутий злочинним шляхом, чим незаконно придбала даний телефон, після чого вона користувалась даним телефоном, чим незаконно зберігала його до 11.01.2010 р. Працівниками Староміського РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області 11.01.2010 р. в присутності двох понятих було виявлено та вилучено АДРЕСА_1, вказаний телефон.

Продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_7 03.01.2010 р. приблизно о 18.00 год. перебуваючи на вул. Соборній у м. Вінниці біля адміністративної будівлі «Укртелеком»спільно із неповнолітньою  ОСОБА_4 з якою щойно познайомився та знаючи про те, що у останньої у користуванні є мобільний телефон «LG»чорного кольору у нього  виник   злочинний умисел спрямований на  відкрите викрадення чужого майна. Після цього ОСОБА_7 реалізовуючи свій злочинний умисел на  відкрите викрадення чужого майна шляхом застосування словесних погроз  фізичною розправою, що не є небезпечним для життя та здоров’я відкрито заволодів у неповнолітньої ОСОБА_4   мобільним телефон «LG», вартістю 400 грн. в якому знаходилась сім карта «Діджус», вартістю 25 грн. на рахунку якої знаходились кошти в сумі 5 грн. та зарядним пристроєм до мобільного телефону, вартістю 20 грн., після цього з місця вчинення злочину зник та мобільним телефоном розпорядився на власний розсуд, заподіявши ОСОБА_6 матеріальної шкоди на загальну суму 450 грн.

Продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_9 04.01.2010 р. близько 12.00 год. на пропозицію свого співмешканця ОСОБА_7 надати допомогу в реалізації  майна, здобутого злочинним шляхом, а саме: мобільного телефону «LG»чорного кольору, яким ОСОБА_7 03.01.2010 р. близько 18.00 год. відкрито заволодів злочинним шляхом по вул. Соборній у м. Вінниці біля адміністративної будівлі          «Укртелеком» у неповнолітньої  ОСОБА_4, погодилась надати свою допомогу. Після чого, ОСОБА_9, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на збут майна завідомо здобутого злочинним шляхом на рину «Урожай», що по вул. Пирогова у м. Вінниці, реалізувала  мобільний  телефон «LG»чорного кольору, який здобутий злочинним шляхом ОСОБА_7., ОСОБА_11 за 40 грн., та отримані гроші за продаж мобільного телефону витратила спільно із ОСОБА_7. на власні потреби.

          Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_7 свою винність в інкримінованих йому діяннях, передбачених ст. 186 ч. 2 КК України, не визнав та суду показав, що під час вчинення злочину він перебував у своїх знайомих на Вінницьких Хуторах –у ОСОБА_12 та  ОСОБА_13   і святкував «Новий рік», 01.01.2010р. у вечірній час, він познайомився із потерпілим ОСОБА_5 на зупинці громадського транспорту. ОСОБА_7 допоміг потерпілому підвестися і вони  разом з ОСОБА_5, ОСОБА_9. та ОСОБА_8 пішли до  під’їзду будинку, що знаходиться в м. Вінниці по вул. Свердлова, де разом вжили спиртні напої. Після спільного розпивання спиртних напоїв ОСОБА_7 разом із ОСОБА_9. пішли до нього додому оскільки йому стало погано. Пізніше, через деякий час, до ОСОБА_7 додому приїхав ОСОБА_8 та знов вони вжили спиртні напої, після чого між ОСОБА_7. та ОСОБА_8 виникла бійка, під час якої у ОСОБА_8 з кишені випав мобільний телефон і розлетівся на запчастини. ОСОБА_8 сказав ОСОБА_7., що якщо він збере мобільний телефон, то може залишити його у себе. ОСОБА_7 зібрав телефон і залишив його в себе потім передав його ОСОБА_9 Золотих прикрас підсудний на потерпілому не бачив та будь –яких тілесних ушкоджень не наносив. 03.01.2010р. о 18.00 год. ОСОБА_7 разом із своєю колишньою співмешканкою ОСОБА_9. перебував вдома в АДРЕСА_1. Потім  перебував у свого знайомого ОСОБА_10 і його матері вдома, до 20.00-21.00 год. про що вони можуть підтвердити. Повертаючись додому від друзів з Вінницьких Хуторів, у зв’язку із сваркою 04.01.2010 р. близько 05.00 год. ранку на маршрутному таксі  підсудний вирішив вийти на зупинці по вул. Соборній  біля  «Укрпошти», та знайшов мобільний телефон без зарядного пристрою, який потім подарував своїй співмешканці ОСОБА_9

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_8 свою винність в інкримінованому йому діянні, передбаченому ст. 186 ч. 2 КК України, визнав повністю, суду показав що 01.01.2010 р. він разом із своїми знайомими ОСОБА_7. та ОСОБА_9. повертався із «Малих Хуторів», після того як вони вийшли із маршрутки вони стояли на зупинці та розпивали спиртні напої та курили цигарки. В цей час  із маршрутного таксі випав потерпілий ОСОБА_5., який був у сильному стані алкогольного сп’яніння. ОСОБА_8 допоміг потерпілому  піднятися та   сісти в таксі, в яке потім сів разом із ОСОБА_9. та ОСОБА_7.. Під час руху у таксі потерпілий діставав мобільний телефон і розмовляв по ньому. Підсудні разом із потерпілим вийшли із таксі, за яке розрахувалась ОСОБА_9, біля  під’їзду однієї із п’ятиповерхових будинків, що знаходяться на «Свердловському масиві». Підсудні разом із потерпілим  зайшли до під’їзду, де почали вживати спиртні напої, між ОСОБА_7. та ОСОБА_5 виник конфлікт, а згодом і бійка. ОСОБА_8 втрутився у бійку і вдарив потерпілого ОСОБА_5 ліктем у щелепу, а згодом взяв за комір і поклав на землю. У цей час ОСОБА_9 вийшла із під’їзду і не бачила сутички. ОСОБА_7 зняв із  потерпілого золоту каблучку та взяв телефон, а підсудний ОСОБА_8 тримав потерпілого. Згодом ОСОБА_9, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 пішли до ОСОБА_7 додому, а обручку ОСОБА_7 продав своєму знайомому , якого підсудний ОСОБА_8 не знає. Гроші здобуті злочинним шляхом підсудні витратили на власні потреби. Шкоду потерпілому повністю відшкодував батько ОСОБА_8

Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_9 свою винність в інкримінованих їй діяннях, передбачених  ст. 198 КК України, визнала повністю, суду показала, що 01.01.2010р. вона та її співмешканець ОСОБА_7 та  ОСОБА_8 святкували «Новий рік»у друзів ОСОБА_7 у родині ОСОБА_12. Повертаючись із гостей підсудні чекали маршрутне таксі, і на зупинці громадського транспорту із маршрутного таксі яке під’їхало до зупинки  випав потерпілий ОСОБА_5. Підсудні допомогли потерпілому піднятися і познайомилися із ним. Потерпілий та підсудні скинулися грошима, придбали алкогольні напої та сіли у таксі і поїхали до   під’їзду однієї із п’ятиповерхівок, що знаходяться на «Свердловському масиві». Підсудна ОСОБА_9 бачила на руці у потерпілого золоту каблучку, а потім уривками чула як ОСОБА_7 та  ОСОБА_8 розмовляли між собою про намір продати золоту каблучку, і підсудна зрозуміла походження золотого виробу. Мобільний телефон ОСОБА_7 передав ОСОБА_9 02.01.2010р. у будинку його знайомої ОСОБА_12  і ОСОБА_9 здогадувалась звідки з’явився телефон. 03.01.2010 р. пізно ввечері додому прийшов ОСОБА_7 і приніс мобільний телефон із зарядним пристроєм який попросив ОСОБА_9 продати його, запевнивши що телефон не крадений а знайдений на вулиці. У підсудної ОСОБА_9 були сумніви щодо походження телефону, однак вона знала що ОСОБА_7 займається ремонтом та продажем мобільних телефонів і в його помешканні завжди лежить велика кількість телефонів.  Мобільний телефон разом із зарядним пристроєм підсудна ОСОБА_9 продала на ринку «Урожай»невідомій особі за 40 грн.

Незважаючи на  невизнання підсудним ОСОБА_7.  своєї вини у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України,  повного визнання підсудним ОСОБА_8 своєї вини у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2.  КК України та  повного визнання підсудною ОСОБА_9. своєї вини у вчиненні злочину, передбаченого ст. 198 КК України, їх вина повністю підтверджується  зібраними під час досудового слідства та дослідженими у судовому засіданні доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_5. суду показав, що 01.01.2010р. він, близько 08.00 год.  поїхав до свого знайомого, який проживає по вул. Бучми  в м, Вінниці, точної адреси він не пам’ятає, щоб привітати знайомого з «Новим Роком». Після відвідування знайомого ОСОБА_5. повертався додому на маршрутному таксі та перебував в стані алкогольного сп’яніння, вийшовши на зупинці по вул. Бучми він  послизнувся і впав, в цей час почув як  з нього посміхаються та невідомий  хлопець допоміг підвестися, біля  невідомого йому хлопця стояв  ще один хлопець з дівчиною, вони почали спілкуватися і він дізнався, що хлопця, який допоміг піднятися звати ОСОБА_7, іншого хлопця, який стояв поряд, звати ОСОБА_8, а дівчину - ОСОБА_9. Поспілкувавшись всі разом вирішили придбати пива, випивши один літер міцного пива  ОСОБА_9 повідомила ОСОБА_7., що в неї в квартирі є сто гривень,  після чого ОСОБА_7 запропонував всім разом поїхати святкувати   «Новий Рік». Всі разом сіли у таксі та поїхали  на вул. Л.Толстого, під час руху автомобіля ОСОБА_5. спілкувався по мобільному телефону із своїм знайомим. Коли водій таксі зупинив автомобіль ОСОБА_9 пішла за грошима і була відсутня приблизно двадцять хвилин, в цей час всі разом спілкувалися про автомобілі. ОСОБА_9 прийшла та розрахувалася за таксі, тоді потерпілий разом із підсудними пішов до магазину, де  придбали горілку, ємкістю 0,5 літра та пляшку води, після чого ОСОБА_7 запропонував піти у одне із підсобних приміщень, яке розташоване в під’їзді по вул. Л.Толстого в м.Вінниці. Прийшовши туди всі разом почали розпивати горілку, приблизно  через двадцять хвилин ОСОБА_7 попросив ОСОБА_9, щоб вона відійшла і та погодилась. ОСОБА_7 почав штовхати ОСОБА_5, а коли  ОСОБА_7 сильно штовхнув ОСОБА_5, то він впав на землю, після чого підійшов ОСОБА_8 і почав тримати його за горло. В той час коли ОСОБА_8 тримав потерпілого ОСОБА_7 витягнув з його кишені мобільний телефон марки «Соні-Еріксон»W550І чорного кольору, вартістю 1 200 грн., також  в даному телефоні знаходилась сім карта «Київстар»номер якої НОМЕР_2, витягнув гроші в розмірі 20 грн., та  зняв з правої руки золоту каблучку, вартістю 1 300 грн. Після того як речі забрали ОСОБА_8 наказав потерпілому знаходитись на підлозі, до тих пір поки він з ОСОБА_7. не підуть. Пролежавши деякий час на підлозі потерпілий підвівся і пішов додому, того дня до міліції не звертався. До міліції потерпілий не мав наміру звертатися, однак дружина наполягла і 11.01.2010р. ОСОБА_5. звернувся до Староміського РВ  із заявою про вчинення злочину. Завдана злочином шкода відшкодована у повному обсязі батьком підсудного ОСОБА_8 та сестрою підсудного ОСОБА_7 Щодо покарання підсудним покладається на розсуд суду.

Неповнолітня потерпіла ОСОБА_4 суду показала, що 03.01.2010р. зранку вона приїхала до м. Вінниця до свого знайомого на ім’я ОСОБА_14, який працює по вул. Привокзальній 4, однак до нього вона не заходила оскільки соромилась. Після цього потерпіла пішла на залізничний вокзал і там ходила, близько 17.00 год. до неї підійшов ОСОБА_7, який представився  «ОСОБА_15»і познайомився із нею,  та запропонував поїхати до нього додому на що потерпіла погодилась. Сівши у маршрутне таксі потерпіла разом із підсудним ОСОБА_7. доїхала до вул. Соборної в м. Вінниці, де біля «Укртелекому»вийшли. ОСОБА_7 сказав потерпілі,  що якщо вона хоче побачити своїх батьків, то вона повинна віддати йому мобільний телефон, а у разі відмови вона не побачить своїх батьків. Потерпіла ОСОБА_4 перелякалася і віддала підсудному  мобільним телефон «LG» вартістю 400 грн. в якому знаходилась сім карта «Діджус»на рахунку якої знаходились кошти в сумі 5 грн. та зарядний пристрій до мобільного телефону. Після цього ОСОБА_7 наказав потерпілій залишатися на місці, а сам пішов у сторону будинків. Потерпіла залишилась на місці і почала плакати, а згодом пішла пішки до залізничного вокзалу, де її знайшла її матір. Мобільний телефон потерпілій подарував її знайомий на ім’я ОСОБА_14. 05.01.2010р. потерпіла із матір’ю звернулася до міліції і повідомила про злочин, потім у Ленінському РВ їй дали погортати фотокартки і на одній із фотокарток потерпіла ствердно впізнала ОСОБА_7 Просить суворо покарати підсудного ОСОБА_7 та стягнути завдану матеріальну шкоду в розмірі 450 грн.

Законний представник неповнолітньої потерпілої ОСОБА_6 суду показала, що потерпіла   ОСОБА_4 є її донькою, вона навчається в Прибузькій школі- інтернаті. 03.01.2010р. її донька поїхала до свого знайомого на ім’я ОСОБА_14, однак додому не повернулася, вона та її чоловік лягли спати, а на ранок 04.01.2010р. поїхала до м. Вінниці щоб знайти свою доньку, і знайшла її біля залізничного вокзалу. Потерпіла ОСОБА_4 повідомила своїй матері, що її налякав невідомий хлопець на ім’я «ОСОБА_15» та забрав  у неї мобільний телефон «LG» та зарядний пристрій до нього. Потерпіла та її матір одразу поїхали до райвідділа, що розташований в м. Вінниці по вул. Пирогова, 4, та повідомили про вчинений злочин. В міліції потерпілій показали декілька фотокарток і вона одразу впізнала ОСОБА_7 Телефон ОСОБА_4. подарував знайомий ОСОБА_14 і повідомив,  що він коштує 400 грн., але згодом за телефон розрахувалась мати потерпілої. Вважає, що підсудного ОСОБА_7 слід покарати суворо, оскільки він завдав значних страждань неповнолітній потерпілій. Просить стягнути з підсудного  завдану  потерпілій матеріальну шкоду в розмірі 450 грн.

З оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_12. вбачається, що 31.12.2009р. до неї та її доньки по місцю їхнього  проживання в АДРЕСА_5,  для святкування «Нового року» прийшов ОСОБА_7 разом зі своєю дівчиною ОСОБА_9, яких запросив її брат ОСОБА_16., який раніше був судимий. ОСОБА_7 свідок  ОСОБА_12. знає близько десяти років, так як він товаришує з її братом тривалий час. Коли ОСОБА_7 та ОСОБА_9 прийшли до будинку, то всі почали готуватися, близько 22.00 год. прийшов ОСОБА_8, якого свідок знає на протязі шести років, так як він товаришує з її братом  ОСОБА_16 та раніше бував у неї в гостях. Всі разом святкували «Новий рік»приблизно до 02.00 год. ночі, після  чого всі лягли спати. 01.01.2010 р. близько 09.00 год., коли всі прокинулися  ОСОБА_8 та ОСОБА_7  випили горілку, після чого  разом із співмешканкою ОСОБА_7, поїхали в невідомому  їй напрямку. 01.01.2010 р. близько 18.00 год. до  свідка  додому знову приїхали ОСОБА_7 та ОСОБА_8  та почали вживати спиртні напої. Приблизно через дві години, коли ОСОБА_8 заснув , ОСОБА_7 почав наносити  йому удари по голові при цьому  пояснюючи це тим, що ОСОБА_8 не бив якогось хлопця, коли ОСОБА_7 забирав мобільний телефон і каблучку. Потім всі лягли спати. (Т.№2 а.с.25).

З оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_13 вбачається, що вона надала показання на досудовому слідстві аналогічні показанням свідка  ОСОБА_12. ( Т.№2 а.с.26).

З оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_17  вбачається, що 12.01.2010р. вона була запрошена працівниками міліції  в якості понятої при проведенні слідчої дії як впізнання особи по фотографії. В її присутності та присутності іншої понятої неповнолітня ОСОБА_4 впізнала на фотографії особу, яка 03.01.2010 р. відкрито заволоділа її мобільним телефоном  по вул. Соборній у м. Вінниці біля приміщення ВАТ «Укртелеком». Як потім виявилось даною особою яку впізнала ОСОБА_4 виявився ОСОБА_7 (Т.№1 а.с.60).

З оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_18 вбачається, що він перебуває на пенсії, та через брак коштів на життя іноді відпрацьовує таксистом. Так на початку січня 2010 року, точної дати не пам’ятає, в передобідній час  він знаходився на своєму автомобілі  на автостоянці біля ринку «Урожай», що по вул. Пирогова у м. Вінниці. В цей час ОСОБА_18  побачив як біля водіїв таксі ходить невідома йому дівчина та пропонує водіям придбати мобільний телефон. ОСОБА_18 вирішив підійти та запитати, що це за мобільний телефон та скільки дівчина за нього хоче, оскільки думав придбати  бувший у використанні мобільний телефон для своєї тещі. Підійшовши до вказаної дівчини він запитав, що це за мобільний телефон та скільки він коштує. Дівчина  показала мобільний телефон марки «LG»чорного кольору та попросила за нього 50 грн., а також показала зарядний пристрій до нього. Дівчина повідомила  що продає телефон тому, що дуже потрібні кошти, і що телефон належить їй особисто. ОСОБА_18 оглянув телефон, та побачив що він у справному стані та погодився у дівчини його купити, однак за 40 грн., так як у нього на той час більше не було коштів та дівчина погодилась. Після цього дівчина передала мобільний телефон, а він їй гроші в сумі 40 грн. Через декілька днів мобільний телефон поламався та ОСОБА_18 його викинув. Дівчину, яка продала мобільний телефон впізнати не зможе, оскільки пройшов тривалий проміжок часу та дівчина була одягнута у зимній одяг. Про те, що мобільний телефон здобутий злочинним шляхом ОСОБА_18 не знав, оскільки дівчина запевнила, що телефон належить їй особисто(Т.№1 а.с.70).

Також вина підсудних ОСОБА_7, ОСОБА_8,  ОСОБА_9  підтверджується   дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи, а саме:

-          заявою потерпілого ОСОБА_5, з якою він звернувся до Староміського РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області про вчинення відносно нього злочину, заволодіння невідомими особами мобільним телефоном марки «Соні-Еріксон»W550І чорного кольору, в якому знаходилась сім карта «Київстар»№НОМЕР_2 та золотою каблучкою , сума завданого збитку складає 1 500 грн. ( Т.№2 а.с.2);

-          первинними поясненнями підсудної ОСОБА_9 в яких вона зазначає про обставини події та повідомляє, що ОСОБА_7 надав їй у користування  мобільний телефон здобутий злочинним шляхом, та повідомила що ОСОБА_7 розповідав,  що він разом із ОСОБА_8  забрав у невідомого хлопця на ім’я ОСОБА_14 золоту каблучку (Т.№2 а.с.4-5);

-          протоколом добровільної видачі від 11.01.2010р. згідно якого  ОСОБА_9 видала працівникам міліції  мобільний телефон марки «Соні-Еріксон»W550І чорного кольору ,imci НОМЕР_1, як пояснила ОСОБА_9 телефон їй надав її співмешканець ОСОБА_7, а сам він цей телефон відібрав у незнайомого хлопця 01.01.2010р.  (Т.№2 а.с.7);

-          протоколом  пред’явлення фотознімків для впізнання від 11.01.2010р. згідно якого  потерпілий ОСОБА_5. у присутності понятих на фотознімку № 5 впізнав ОСОБА_7, як особу яка незаконно заволоділа його майном - мобільним телефоном марки «Соні-Еріксон»W550І чорного кольору, стартовим пакетом «Київстар», грошима в сумі 20 грн. та золотою каблучкою, по рисам обличчя, відтопиреним вухам та розрізу очей  (Т.№2 а.с.10-11);

-          протоколом  пред’явлення фотознімків для впізнання від 11.01.2010р. згідно якого  потерпілий ОСОБА_5. у присутності понятих на фотознімку № 3 впізнав ОСОБА_8, як особу яка незаконно заволоділа його майном мобільним телефоном марки «Соні-Еріксон»W550І чорного кольору, стартовим пакетом «Київстар», грошима в сумі 20 грн. та золотою каблучкою, по формі обличчя та формі носа  (Т.№2 а.с.13-14);

-          явкою з каяттям ОСОБА_8, в якій він щиро сердечно зізнається в тому, що він спільно з ОСОБА_7. заволодів  мобільним телефоном марки «Соні-Еріксон»W550І чорного кольору, та золотою каблучкою у невідомого громадянина в м. Вінниці по вул. Л.Толстого (Т.№ 2 а.с.19);

-          протоколом огляду предмету від 12.01.2010 р. - мобільного телефону марки «Соні-Еріксон»W550І чорного кольору, imci НОМЕР_1 (Т.№2 а.с.20);

-          довідкою вартості мобільного телефону марки «Соні-Еріксон»W550І чорного кольору виданою ММП «Бест Мобіл»згідно якої вартість мобільного телефону станом на 11.01.2010 р. складає 1150 -1250 грн.  (Т.№2 а.с.24);

-          явкою з каяттям ОСОБА_9 згідно якої вона щиро сердечно зізнається у тому, що вона зберігала та використовувала мобільний телефон марки «Соні - Еріксон»W550І, який завідомо їй був здобутий злочинним шляхом, а саме пограбований на початку січня 2010р. у невідомої їй особи по вул. Л.Толстого (Т.№2а.с.79);

-          першочерговими поясненнями ОСОБА_9, в яких вона зазначає, що вона бачила як ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в районі вул. Л. Толстого із застосуванням фізичної  сили відібрали у незнайомого чоловіка золоту каблучку та мобільний телефон, після чого ОСОБА_7 надав у користування ОСОБА_9 мобільний телефон марки «Соні-Еріксон»W550І чорного сірого кольору повідомивши, що телефон відібраний у незнайомого чоловіка (Т.№2 а.с.80);

-          протоколом усної заяви ( повідомлення ) про злочин від 05.01.2010 р. отриманий від представника неповнолітньої потерпілої ОСОБА_6, в якому вона зазначає, що невідома особа на ім’я ОСОБА_15 03.01.2010 р. біля адмінбудівлі «Укртелекому»заволоділа мобільним телефоном марки «LG»в якому знаходилась сім карта «Діджус», загальна сума завданого збитку складає 400 грн. ( Т.№1 а.с.3);

-          протоколом усної заяви ( повідомлення ) про злочин від 05.01.2010 р. отриманий від неповнолітньої потерпілої ОСОБА_4,  в якому вона зазначає, що невідома особа на ім’я «ОСОБА_15»03.01.2010р. біля адмінбудівлі «Укртелекому»заволоділа мобільним телефоном марки «LG»в якому знаходилась сім карта «Діджус», загальна сума завданого збитку складає 399 грн. ( Т.№1 а.с.4);

-          чеком № 2VN01-Б60054 від 4 листопада 2009 року виданим магазином «АБВ Техніка», м. Вінниця-1, вул. Коцюбинського,78 який підтверджує, що вартість мобільного телефону LG GВ 106 вlac складає 399,00 грн. (Т.№1 а.с.7);

-          протоколом пред’явлення фотознімків для впізнання від 12.02.2010р. на якому потерпіла ОСОБА_4 в присутності понятих на фотокартці №3 впізнала ОСОБА_7, як особу яка 03.01.2010р. відібрала у неї мобільний телефон із зарядним пристроєм. Особу впізнала по очах, волоссю, носу та губах ( Т.№1 а.с.23-24);

-          протоколом очної ставки від 28.04.2010р., під час якого потерпіла ОСОБА_4 розповіла про обставини події, а підсудний ОСОБА_7 згідно ст.63 Конституції України відмовився від дачі показів, що свідчить про намагання підсудного перешкоджати встановленню істини по справі (Т.№1 а.с.98-99).

Аналізуючи зібрані в справі докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що вина підсудних ОСОБА_7, ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 198 КК України, повністю доведена зібраними під час досудового слідства та дослідженими  під час судового слідства доказами.

Показання підсудного ОСОБА_7, які він давав під час судового слідства, щодо непричетності його до вчинення грабежів суд оцінює критично та розцінює їх як хибно обраний спосіб захисту від пред’явленого обвинувачення, оскільки вони спростовуються наступними доказами:

-          явкою з каяттям ОСОБА_8 від 12.01.2010р. (Т.№2 а.с.19) в якій він вказує, що злочин вчинив спільно із ОСОБА_7.;

-          явкою з каяттям ОСОБА_9, в якій вона вказує, що мобільний телефон марки «Соні - Еріксон»W550І, був завідомо здобутий ОСОБА_7 злочинним шляхом, а саме: на початку січня 2010 року, ОСОБА_7 пограбував невідому їй особу  по вул. Л.Толстого в м. Вінниці (Т.№2 а.с.79);

-          первинними поясненнями ОСОБА_9 (Т.№2 а.с.80) та показаннями ОСОБА_9, які вона давала в якості обвинуваченої від 29.01.2010р. та 28.04.2010р., де  вона вказує, що мобільні телефони були здобуті ОСОБА_7. шляхом пограбування громадян та надані ОСОБА_9 в користування (Т.№1 а.с.196, Т.№2 а.с.88-89);

-          показаннями підсудного ОСОБА_8, які він давав в якості обвинуваченого, де  вказує, що злочин вчинив спільно із ОСОБА_7.(Т.№2 а.с.42-43);

-          протоколом пред’явлення фотознімків для впізнання від 12.02.2010 р. в якому потерпіла ОСОБА_4  на фотознімку № 3 впізнала ОСОБА_7, як особу, яка заволоділа  її  мобільний телефон(Т.№1 а.с.23-24):

-          показаннями потерпілої ОСОБА_4 та потерпілого ОСОБА_5, які вони давали під час судового слідства, в яких вони вказали на ОСОБА_7, як на особу яка відкрито заволоділа їхнім майном.

Враховуючи викладене суд, в обґрунтування  вироку, покладає пояснення та показання підсудних ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які вони давали під час досудового слідства та судового слідства, показання потерпілої ОСОБА_4 та потерпілого ОСОБА_5, які вони давали під час досудового та судового слідства, як такі, що відповідають дійсним обставинам вчинення злочину та матеріалам справи.

Встановлені судом обставини вказують на наявність в діях підсудного ОСОБА_7 складу злочину, передбачений ст. 186 ч. 2 КК України,  в діях підсудного ОСОБА_8  склад злочину, передбачений ст. 186 ч. 2 КК України,  в діях підсудної ОСОБА_9  склад злочину, передбачений ст. 198 КК України.

Враховуючи викладене суд  приходить до висновку про необхідність кваліфікації дій  підсудних  наступним чином:                                                                                

-          підсудного ОСОБА_7 за ст. 186 ч.2 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене за попередньою змовою групою осіб, повторно,  із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого;

-          підсудного ОСОБА_8 за ст. 186 ч.2 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене за попередньою змовою групою осіб, повторно, із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого;

-          підсудної ОСОБА_9 за ст. 198 КК України як заздалегідь не обіцяне придбання, зберігання майна, завідомо здобутого злочинним шляхом.

          При призначені покарання  підсудним суд враховує вимоги ст. 65 КК України.

Так, при призначені покарання підсудному ОСОБА_7. суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, підсудний вчинив тяжкі  злочини, особу винного, а саме : -  по місцю проживання характеризується позитивно (Т.№1 а.с.38,         

Т.№2 а.с.66);

-  раніше судимий (Т.№1 а.с. 35-36,40-44, Т №2 а.с. 64-65, 70-74);

- не перебуває на диспансерних обліках у Вінницькій обласній психоневрологічній лікарні  ім. акад. О.І. Ющенко та у ВОНД «СОЦІОТЕРАПІЯ»(Т.№1 а.с. 37, Т.№2 а.с.67-68 );

- згідно висновку амбулаторної судово-наркологічної експертизи №128 від 25.03.2010р. ОСОБА_7 не виявляє ознак наркоманії алкоголізму.  Виявляє ознаки зловживання алкоголем (Т.№1а.с.45,Т.№2 а.с.119 );

- згідно акту № 73. стаціонарної судово –психіатричної експертизи від 22.03.2010р. ОСОБА_7 не потребує примусових заходів медичного характеру, в період вчинення злочину на хронічне душевне захворювання не страждав, перебував поза будь –яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності, в період вчинення злочину міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, в теперішній час на хронічне душевне захворювання не страждає, перебуває поза будь –яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності, у нього виявлена легка розумова відсталість ступеня легкої дебільності з емоційною нестійкістю (Т.№1.а.с. 46-48,Т.№2 а.с.116-118).

Обставин, які пом’якшують покарання, передбачені  ст. 66 КК України, у судовому слідстві не встановлено.

Обставиною, яка обтяжує покарання, згідно ст. 67 КК України, є вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

Обставини, які обтяжують покарання –вчинення злочину повторно, та вчинення злочину групою осіб суд вважає за необхідне виключити із пред’явленого обвинувачення,  оскільки дані обставини  впливають на кваліфікацію злочину, а  згідно  ч.4 ст.67 КК України якщо будь –яка з обставин, що обтяжує покарання, передбачена в статті особливої частини КК України як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує.     

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, ступень тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, які обтяжують вину, ступень його  вини, думку потерпілої, яка просить суд суворо покарати підсудного, те, що підсудний неодноразово судимий, на шлях виправлення не став та вчинив нові умисні тяжкі злочини, що саме дії підсудного ОСОБА_7 призвели до вчинення злочину іншими підсудними, завдана  матеріальна шкода потерпілій ОСОБА_4. не відшкодована, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_7 та попередження вчинення  ним нових злочинів можливе лише в місцях позбавлення волі, тому йому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції частини статті за якою кваліфіковано його діяння.

При призначені покарання підсудному ОСОБА_8 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, підсудний вчинив тяжкий злочин, особу винного, а саме:

          - по місцю проживання характеризується позитивно (Т.№2 а.с.52);

          - раніше  судимий (Т.№2 а.с.51,57-61);

- не перебуває на диспансерних  обліках у Вінницькій обласній психоневрологічній лікарні  ім. акад. О.І. Ющенко та у ВОНД «СОЦІОТЕРАПІЯ»(Т.№2 а.с.54-55);

- згідно висновку амбулаторної судово-наркологічної експертизи №178 від 25.03.2010р. ОСОБА_8 виявляє ознаки опійної наркоманії ІІ ступеня в стані ремісії.  Виявляє ознаки зловживання алкоголем та коноплею(Т.№2а.с.125);

- згідно акту № 45 стаціонарної судово –психіатричної експертизи від 16.03.2011р., ОСОБА_8 душевним захворюванням не страждає, не страждав таким і на період інкримінованого йому злочину, а виявляв та виявляє емоційно –нестійкий розлад особистості, імпульсивний тип, а тому міг та може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. ОСОБА_8 в період скоєного в стані тимчасового розладу душевної діяльності не знаходився, про це свідчить послідовність його дій, свідчень, відсутність повної амнезії на період скоєного, інших психотичних розладів таких як маячіння, галюцинації, а тому він міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. ОСОБА_8, як не страждаючий душевним захворюванням, застосування до нього примусових мір медичного характеру не потребує           ( Т.№2 а.с. 416 -418).

          Обставиною, яка пом’якшує покарання, згідно ст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

          Обставиною, яка обтяжує покарання, згідно ст. 67 КК України, є вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, ступень тяжкості вчиненого злочину особу винного, обставини які пом’якшують та обтяжують покарання, ступень його  вини, те, що ОСОБА_8 раніше судимий, не зробив для себе належних висновків та  вчинив новий умисний тяжкий злочин, думку потерпілого, який щодо покарання покладається на розсуд суду, завдана  матеріальна шкода відшкодована, суд приходить до висновку, що виправлення підсудного ОСОБА_8  та попередження вчинення ним нових злочинів можливе лише в місцях позбавлення волі, тому йому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах санкції частини статті за якою кваліфіковано його діяння.

При призначені покарання підсудній ОСОБА_9 суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, підсудна вчинила злочини середньої тяжкості, особу винної, а саме:

- по місцю проживання характеризується посередньо  (Т.№1 а.с.89,Т.№2 а.с.94);

          - раніше не  судима (Т.№1 а.с.86,Т.№2 а.с.92);

- не перебуває на диспансерних  обліках

у Вінницькій обласній психоневрологічній лікарні  ім. акад. О.І. Ющенко та у ВОНД «СОЦІОТЕРАПІЯ»(Т.№1. а.с.87-88,Т.№2 а.с.95-96);

- згідно довідки МКЛ № 1 перебувала на лікуванні у хірургічному відділенні з приводу гострої странгуляційної кишкової непрохідності середнього дифузного перитоніту, потребує амбулаторного нагляду лікаря хірурга (Т.№2а.с.269а-272).

          Обставиною, яка пом’якшує покарання, згідно ст. 66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину .

          Обставин, які обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України , в судовому слідстві не встановлено.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, ступень тяжкості вчиненого злочину особу винної, та ступень її  вини, думку потерпілого, який щодо покарання покладається на розсуд суду, а також те, що ОСОБА_9 вперше притягується до кримінальної відповідальності, як під час досудового та і під час судового слідства визнала свою вину, дала зізнавальні послідовні показання, щиро покаялась, тому суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_9 та попередження вчинення нових злочинів можливе без ізоляції від суспільства, тому підсудній необхідно призначити покарання в межах санкції частини статті за якою кваліфіковано її діяння з випробуванням, встановивши іспитовий строк.

Згідно матеріалів справи підсудний ОСОБА_7 затриманий 11.01.2010р., підсудний ОСОБА_8, затриманий 12.01.2010р.

Вирішуючи цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 заявлений на суму 450 грн., суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову.

Так, при вирішенні розміру цивільного позову в частині відшкодування завданої потерпілій матеріальної шкоди (Т.№1 а.с. 72), суд враховує реально завдані їй збитки підтвердженні матеріалами справи, та вважає  що позов доведено частково на загальну суму в розмірі  449грн., яку необхідно стягнути з підсудного ОСОБА_7, оскільки дії пов’язані  із відкритим заволодінням майна потерпілої ОСОБА_4 вчиненні безпосередньо підсудним ОСОБА_7.

Речові докази по справі, а саме: мобільний телефон марки «Соні-Еріксон»W550І чорного кольору, imci НОМЕР_1, (Т.№2 а.с. 21), який належить  потерпілому ОСОБА_5 (Т.№2 а.с.22),  знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_5

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, ст. 65 КК України, суд –

з а с у д и в :

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст. 186 ч. 2 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк  п’ять років.

Строк відбуття покарання ОСОБА_7. рахувати з моменту затримання, тобто з 11 січня 2010 року.

В строк відбуття покарання зарахувати строк перебування ОСОБА_7 під вартою з 11 січня 2010 року по 06 квітня 2011 року.

ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк  чотири роки.

Строк відбуття покарання ОСОБА_8  рахувати з моменту затримання, тобто з 12 січня 2010 року.

В строк відбуття покарання зарахувати строк перебування ОСОБА_8 під вартою з 12 січня 2010 року по 06 квітня 2011 року.

ОСОБА_9 визнати винною у вчиненні злочинів , передбачених ст. 198 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк два роки.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_9 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановити іспитовий строк тривалістю два роки

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_9 наступні обов’язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи;

- періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 задовольнити частково.

Стягнути з  ОСОБА_7 на користь потерпілої ОСОБА_4  449 (чотириста сорок дев’ять) грн.  у відшкодування матеріальної шкоди .

Речові докази в справі, а саме: мобільний телефон марки «Соні-Еріксон»W550І чорного кольору, imci НОМЕР_1, який знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_5 залишити власнику.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_8,  до набрання вироком законної сили, залишити попередній  - «взяття  під варту».

Запобіжний захід відносно ОСОБА_9, до набрання вироком законної сили, залишити попередній  - «підписка про невиїзд».

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області на протязі 15 діб з моменту його проголошення а засудженим, які перебувають під вартою, - в той же строк з моменту  вручення їм копії вироку.

Суддя: