№ 1 -55

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2009 року місто Київ

Військовий місцевий суд Київського гарнізону в складі: головуючого - судді підполковника юстиції ВЕРЛАНОВА С. М., при секретарі Панченко А.І., за участю державного обвинувача - військового прокурора Деснянського гарнізону - підполковника юстиції КОЗАКЕВИЧА С. В. і заступника військового прокурора Деснянського гарнізону капітана юстиції ХОМЕНКА О.М., захисника підсудного - адвоката ОСОБА_4, потерпілої ОСОБА_5, у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду розглянув кримінальну справу за обвинуваченням військовослужбовця військової частини А-1317 солдата військової служби за контрактом

ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в місті Маріуполі, Донецької області, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, неодруженого, не судимого, призваного на військову службу за контрактом у грудні 2008 року Чернігівським ОРВК міста Маріуполя, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, -

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115 і ч.3 ст. 406 КК України

Судовим слідством військовий місцевий суд

ВСТАНОВИВ:

ІНФОРМАЦІЯ_2 року близько 22 години вечора, ОСОБА_6, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння в коридорі приміщення військової частини А-1317, облаштованому для проживання військовослужбовців військової служби за контрактом за адресою: АДРЕСА_1, діючи з підстав особистих неприязних стосунків, будучи невдоволеним висловлюваннями ОСОБА_7 про те, що він, ОСОБА_6, харчується за рахунок співмешканців, з якими проживає у одній кімнаті та зловживає спиртними напоями, умисно наніс удар ножем ОСОБА_7 в область серця, заподіявши останньому сліпе колото-різане проникаюче поранення лівої половини грудної клітини, що супроводжувалось масивною внутрішньою кровотечею. Того ж вечора з місця події ОСОБА_5 було доставлено до реанімаційного відділення військового шпиталю, де тієї ж доби він внаслідок вказаного поранення, не приходячи до тями і не зважаючи на надану медичну допомогу, помер.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 свою вину у пред’явленому йому обвинувачені визнав повністю і дав покази, які за змістом відповідають викладеним вище обставинами вчинення ним злочину та, крім того, пояснив, що вранці ІНФОРМАЦІЯ_2 року до нього звернувся ОСОБА_7 з претензією про те, що він, ОСОБА_6, харчується за рахунок співмешканців по кімнаті -військовослужбовців контрактної служби. Також ОСОБА_7 висловився в його адресу, що він, ОСОБА_6, зловживає спритними напоями. Після закінчення робочого він, ОСОБА_6, в різних місцях в смт. Десна вживав спиртні напої, відвідуючи своїх співслужбовців. У подальшому він, придбавши спиртні напої, прийшов за місцем свого проживання - кімнату АДРЕСА_1, де розбудив співмешканців ОСОБА_8 і ОСОБА_9, які відпочивали та запитав у них чи скаржилися вони ОСОБА_7, на що останні йому заперечили. З метою з’ясувати причини, з яких ОСОБА_7 висловив претензії, він, ОСОБА_6, будучи в стані алкогольного сп’яніння запросив останнього до себе в кімнату, де взявши кухонний ніж, пред’явив ОСОБА_7 претензію з приводу його висловлювань. ОСОБА_7, не бажаючи спілкуватися з ним, вийшов в коридор та направився до свого місця проживання - кімнати № 47. При цьому, він, ОСОБА_6, наздогнав ОСОБА_5 в коридорі, де продовжуючи пред’являти тіж самі претензії умисно наніс удар ножем ОСОБА_7 в область серця. Через деякий час йому, ОСОБА_6, від співслужбовців стало відомо, що внаслідок нанесеного ним ОСОБА_7 удару ножем, останній помер у шпиталі. Також підсудний уточнив, що наносячи удар ножем ОСОБА_7, не бажав його смерті, однак свідомо припускав її настання.

Крім особистих показань вина підсудного ОСОБА_6 в умисному вбивстві ОСОБА_5 підтверджується всією сукупністю досліджених в судовому засіданні інших доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності.

Так, потерпіла ОСОБА_5 в суді показала, що 1 лютого 2009 року з військової частини А-1317 їй повідомили, що вночі ІНФОРМАЦІЯ_2 року у реанімаційному відділені військового шпиталю внаслідок заподіяння ОСОБА_6 удару ножем помер її син - ОСОБА_7 Також потерпіла уточнила, що під час проходження військової служби за контрактом у військовій частині А-1317 у її сина конфліктів зі співслужбовцями не було, на службу він не скаржився.

Допитаний в судовому засіданні свідок - очевидець ОСОБА_10 показав, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року, біля 22 години, він разом з ОСОБА_7 прийшли до місця його, ОСОБА_10, проживання - кімнати АДРЕСА_1, де ОСОБА_6, будучи в стані алкогольного сп’яніння з ножем, поводячи себе агресивно, став пред’являти до ОСОБА_7 претензії. Не бажаючи спілкуватися з ОСОБА_6, ОСОБА_7 вийшов з кімнати в коридор, де його наздогнав ОСОБА_6 та наніс йому, ОСОБА_7, удар ножем в область серця. Від вказаного ножового поранення ОСОБА_7 ліг на підлогу, а ОСОБА_6 пішов у свою кімнату. При цьому, свідок уточнив, що ОСОБА_6 пред’являв претензії до ОСОБА_5 з приводу висловлювань останнього, що він, ОСОБА_6, харчується за рахунок співмешканців по кімнаті, а також зловживає спиртними напоями. Крім того. ОСОБА_10 доповнив, що в ході розмови з ОСОБА_7 йому стало відомо, що ОСОБА_7 вранці того ж дня висловлював ОСОБА_6 ці претензії.

Аналогічні за змістом показам свідка ОСОБА_10 дали покази в суді і свідки ОСОБА_8 і ОСОБА_9, які також були очевидцями конфлікту між ОСОБА_6 і ОСОБА_7 та нанесення ОСОБА_6 удару ножем в область серця ОСОБА_7.

Свідок ОСОБА_11 в суді показав, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року біля 21 години вечора до нього додому за адресою: АДРЕСА_2, прийшов ОСОБА_6, який був у стані сильного алкогольного сп’яніння та погано себе почував. В зв’язку з цим він, ОСОБА_11, почав приводити його до тями. Після цього, того ж вечора він, ОСОБА_11, відправив ОСОБА_6 до місця свого проживання, а наступного дня йому стало відомо, що у вечері ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_6 наніс удар ножем ОСОБА_7, внаслідок чого останній помер.

Свідок ОСОБА_12 - начальник штабу військової частини А-0665, в суді показав, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року біля 22 години вечора йому черговий казарми поліпшеного типу № 4 повідомив, що на 3 поверсі цієї казарми військовослужбовець контрактної служби вдарив іншого військовослужбовця ножем. Викликавши швидку медичну допомогу, він прибув на місце події, де побачив, що в коридорі на підлозі лежить ОСОБА_7 без свідомості, а біля нього стояли військовослужбовці: ОСОБА_10, ОСОБА_8 і ОСОБА_9, які повідомили йому, що ОСОБА_7 наніс удар ножем в область серця ОСОБА_6. Через декілька хвилин прибули працівники швидкої медичної допомоги, які забрали ОСОБА_5 у військовий шпиталь. При цьому, ОСОБА_6, закрився в кімнаті № 46 і не відчиняв двері.

Протоколами відтворення обстановки і обставин події, проведеними за участю обвинуваченого і свідків: ОСОБА_10, ОСОБА_8 і ОСОБА_9, в ході яких вони дали свідчення аналогічні своїм показам в судовому засіданні та у викладеному в описовій частині вироку, також підтверджується вина підсудного ОСОБА_6 у вчиненому.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 2 від 27 лютого 2009 року ОСОБА_7 було заподіяно сліпе колото-різане проникаюче поранення лівої половини грудної клітини з раною м’яких тканин в проекції 5 міжребір’я по середньо ключичній лінії, пошкодженнями хрящової тканини 5 ребра, лівої легені, серцевої сорочки, передньої стінки лівого шлуночка серця, що супроводжувалось масивною внутрішньою кровотечею (близько 3000 мл) в ліву плевральну порожнину. Дане поранення явилось причиною смерті ОСОБА_5 і могло утворитися в результаті дії клинка ножа, який вилучений на місці події, що підтверджується морфологічними особливостями ушкоджень. Безпосередньою причиною смерті ОСОБА_5 явилась гостра масивна крововтрата.

Відповідно до посмертного епікризу ОСОБА_7 було доставлено каретою швидкою допомоги у реанімаційне відділення військової частини А-4302 о 22 годині 35 хвилин ІНФОРМАЦІЯ_2 року у вкрай тяжкому стані. На фоні проводимо інтенсивної терапії о 23 години 35 хвилин тієї ж доби він помер.

Згідно з висновком медико-криміналістичної експертизи № 27 від 27 лютого 2009 року на одягу ОСОБА_5, а саме, лівій полі куртки зимової утепленої та переді светра мається по одному коло-різаному пошкодженню, які виникли одномоментно від дії клинка колючо-ріжучого предмета. їх напрямок з переду до заду, зліва на право. Виявлені пошкодження на куртці та светрі могли утворитися від дії клинка туристичного складного ножа наданого на дослідження і за своєю локалізацією, формою, морфологічними особливостями співпадають з виявленими ушкодженням на тілі ОСОБА_7, що підтверджується даними судово-медичного дослідження трупа ОСОБА_7 та даними медико-криміналістичного обстеження.

Відповідно до дактилоскопічної експертизи № 8 від 27 лютого 2009 року вилучений з місця події складний ніж є туристичним складним ножем, який відноситься до туристичного спорядження і використовується в похідних умовах. Даний туристичний складний ніж є різновидом ножів господарсько-побутового призначення і до холодної клинкової зброї не відноситься та призначений для виконання різних господарсько-побутових операцій у похідних умовах, який виготовлений промисловим способом в Китаї.

Виявлений відбиток сліду пальця руки на задній частині лівої сторони руків’я туристичного складного ножа, залишений фалангою вказівного пальця правої руки ОСОБА_6, а згідно з висновком судово-медичної експертизи № 5 від 24 лютого 2009 року кров на обох поверхнях клинка та на руків’ї складного ножа могла походити від ОСОБА_5.

Згідно з висновком наркологічної експертизи ОСОБА_6 на хронічний алкоголізм не хворіє, заходів примусового лікування не потребує.

З висновку амбулаторної судової психолого-психіатричної експертизи № 109 від 5 лютого 2009 року вбачається, що ОСОБА_6 в момент вчинення інкримінованих йому дій яким - небудь психічним захворюванням не страждав, в стані хворобливого розладу психічної діяльності не перебував і за своїм психічним станом, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. В даний час ОСОБА_6 психічно здоровий і за свої психічним станом може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. Оцінюючи даний висновок судово-психіатричної експертизи, в сукупності з іншими дослідженими в судовому засіданні доказами, суд визнає ОСОБА_6 осудним.

Військово-лікарською комісією підсудний ОСОБА_6 визнаний здоровим та придатним до військової служби.

Отже, оцінивши досліджені докази в їх сукупності, суд вважає доведеним, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_6 умисно протиправно заподіяв смерть ОСОБА_7, а тому його дії кваліфікує з ч. 1 ст. 115 КК України.

Водночас, органи досудового слідства дії ОСОБА_6, який умисно наніс удар ножем ОСОБА_7 в область серця спереду, заподіявши смерть потерпілого, кваліфікували поряд з ч. 1 ст. 115 КК України і за ч.3 ст. 406 КК України, як порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді смерті ОСОБА_5.

Однак, дослідженими в судовому засіданні доказами встановлено, що ОСОБА_6 вчинив протиправні дії в неслужбовий час, з особистих мотивів, які не містили будь-яких претензій щодо порядку проходження військової служби, тобто, конфлікт виник виключно із особистих мотивів і не пов’язаний з військовими правовідносинами, у зв’язку з чим суд вважає за необхідне виключити з обвинувачення ОСОБА_6 вказівку на вчинення ним злочину, передбаченого ч.3 ст. 406 КК України, як зайво пред’явленого.

У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 заявила до підсудного ОСОБА_6 цивільний позов, в якому, з урахуванням добровільного відшкодування їй ОСОБА_6 шкоди, зменшила розмір позову та просила стягнути з останнього на її користь 98 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, завданої злочином.

Потерпіла ОСОБА_7 наполягала на задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що від противоправних дій підсудного вона втратила свого сина, який матеріально допомагав їй, залишилася одна з меншим сином, який тяжко хворіє. В зв’язку з втратою сина вона пригнічена, постійно переживає, у неї погрішився стан здоров’я.

Підсудний позов потерпілої ОСОБА_5 не оспорював та визнав у повному обсязі.

Заслухавши пояснення підсудного, його захисника - адвоката ОСОБА_4, які не заперечували проти задоволення позову у повному обсязі, розглянувши матеріали справи і заявлений цивільний позов, суд знаходить, що його підстави, крім їх визнання підсудним, підтверджуються дослідженими у судовому засіданні доказами.

Що стосується розміру даного позову, то виходячи з характеру та обставин вчинення ОСОБА_6 злочину, ступеня і тривалості фізичних та моральних страждань потерпілої внаслідок втрати її сина, істотність змушених змін в її житті, виходячи з засад розумності і справедливості та, враховуючи ступінь вини підсудного і його майновий стан, керуючись роз’ясненнями, які містяться в п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", військовий суд вважає за необхідне на підставі ст. ст. 23, 1167 ЦК України задовольнити позов потерпілої повністю.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_6, суд визнає обставиною, яка обтяжує його покарання, те, що він вчинив злочин, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння.

Разом з тим, при призначенні покарання підсудному суд визнає обставинами, які пом’якшують йому покарання, його щире каяття у вчиненому, активне сприяння у розкритті злочину, а також добровільне часткове відшкодування моральної шкоди потерпілій.

Беручи до уваги вказані пом’якшуючі обставини та, враховуючи особу винного, який раніше ні в чому протиправному замічений не був, до кримінальної відповідальності притягується вперше, до призову на службу займався суспільно-корисною працею і характеризувався позитивно, його батько помер, підсудний в дитинстві з 6 років виховувався однією матір’ю, яка не працює і потребує його допомоги, суд знаходить

можливим в даному конкретному випадку призначати йому ближче до мінімального основне покарання, передбачене ч. 1 ст. 115 КК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324, 325, 328, 330, 331, 332 КПК України, військовий суд

ПРИСУДИВ:

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, за якою призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 9 (дев’ять) років.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_6 - взяття під варту - залишити без зміни, змінивши його місце утримання: з гауптвахти Центрального управління військової служби правопорядку Збройних Сил України по місту Києву та Київській області на Київський слідчий ізолятор № 13 Державного департаменту України з питань виконання покарань у місті Києві та Київської області і до набрання вироком законної сили утримувати його у Київському слідчому ізоляторі № 13 Державного департаменту України з питань виконання покарань у місті Києві та Київської області.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_6 з врахуванням його затримання та строку перебування під вартою в порядку запобіжного заходу по даній справі обчислювати з 1 лютого 2009 року.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 до підсудного ОСОБА_6 задовольнити повністю. Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 - 98 000 (дев’яносто вісім тисяч) грн. на відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином.

Після набрання вироком законної сили речові докази по справі - ніж туристичний складний і зразки речовини біологічного походження темно-бурого кольору, які зберігаються при матеріалах кримінальної справи, а також куртка зимова, светр чоловічий, брюки чоловічі, напівчеревики зимові утеплені, труси чоловічі і шкарпетки, які належать ОСОБА_7 і зберігаються у кімнаті речових доказів військової прокуратури Деснянського гарнізону - знищити.

Судові витрати по справі, пов’язані з проведенням амбулаторної судово-психіатричної експертизи у розмірі 2 556 грн. 18 коп. стягнути з засудженого ОСОБА_6 на користь Київського міського центру судово-психіатричної експертизи.

Вирок може бути оскаржений і на нього може бути внесене подання прокурора в апеляційному порядку до військового апеляційного суду Центрального регіону через військовий місцевий суд Київського гарнізону протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення

ЙОМУ КОПІЇ ВИРОКУ.