№ 1 -72

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2009 року місто Київ

Військовий місцевий суд Київського гарнізону в складі: головуючого - судді підполковника юстиції ВЕРЛАНОВА С. М., при секретарі ПАНЧЕНКО А.І., за участю військового прокурора Київського гарнізону полковника юстиції ЛИСОГО М. І., у присутності обвинуваченого - ОСОБА_3, провівши у відкритому судовому засіданні в приміщенні військового місцевого суду попередній розгляд кримінальної справи за обвинуваченням колишнього військовослужбовця Управління розквартирування і капітального будівництва Головного управління внутрішніх військ МВС України підполковника ОСОБА_3, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 425 і ч.2 ст. 366 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Органами досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що він у період з 2002 по 2004 роки, обіймаючи посаду старшого офіцера виробничо-інженерної служби виробничо-технічного відділу Управління розквартирування і капітального будівництва Головного управління внутрішніх військ МВС України, тобто, будучи військовою службовою особою, недбало ставився до виконання своїх службових обов’язків, чим порушив вимоги ст. ст. 11, 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, п.п.1.2, 2.1, 2.2, 2.4, 3.1.4., 3.5, 3.1.6., , 3.1.10 „Положення про виробничо-технічний відділ Головного управління внутрішніх військ МВС України", затвердженого наказом командуючого внутрішніми військами МВС України № 493 від 4 листопада 2002 року. Зокрема, контроль за проведенням робіт по будівництву житлового комплексу для військовослужбовців та членів їх сімей у 2-му мікрорайоні житлового масиву „Троєщина" у місті Києві по проспекту Генерала Ватутіна, буд. 9 корп. 1-6, а також за обсягами і вартістю виконаних будівельно-монтажних робіт, дотриманням Державних будівельних норм, технічних умов та відповідність робіт затвердженим проектам та кошторисам, а також перевірку фінансово-господарської діяльності документів, не здійснював, внаслідок чого в акти приймання виконаних підрядних робіт та довідки про вартість виконаних підрядних робіт вносив відомості про виконання підрядною організацією БК „УкрАзіяБуд" будівельних робіт, які фактично не виконувалися. На підставі вказаних документів замовником будівництва - Головним управлінням внутрішніх військ МВС України на протязі зазначеного періоду було перераховано на адресу БК „УкрАзіяБуд" 19 104046 грн., як вартість виконаних робіт. У січні 2004 року, ОСОБА_3, виявивши невідповідність даних у вказаних актах, які були складені ним раніше, фактичним обсягам виконаних робіт, зловживаючи своїм службовим становищем, вніс у вказані вище окремі акти за № № 190 і 191 завідомо неправдиві дані про дату їх складання, а саме, у грудні 2002 року і у грудні 2003 року, а також дані про необхідність зменшення вартості виконаних підрядних робіт за листопад 2002 року на суму 95 45568 грн. і за листопада -грудень 2003 року - 95 58478 грн.

Тобто, органами досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачується у недбалому ставленні військовою службовою особою до служби, що спричинило тяжкі наслідки і службовому підробленні, що спричинило тяжкі наслідки - злочинах, передбачених ч.2 ст. 425 і ч.2 ст. 366 КК України.

Під час попереднього розгляду даної кримінальної справи ОСОБА_3 заявив, що діяння, які поставлені йому у провину, дійсно мали місце, визнав себе винним у повному обсязі і не оспорюючи кримінально - правову кваліфікацію своїх дій, просив звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі Закону України „Про амністію" від 31 травня 2005 року.

У судовому засідання прокурор вважав за можливе застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3 Закон України „Про амністію" від 31 травня 2005 року.

Заслухавши думку прокурора, вивчивши матеріали кримінальної справи, вважаю, що клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з н."6" ст. 1 Закону України „Про амністію" від 31 травня 2005 року, підлягають безумовному звільненню від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, особи, засуджені за умисні злочини, за які законом передбачено покарання, менш суворе, ніж позбавлення волі на строк не більше п’яти років, та за злочини, вчиненні з необережності, за які законом передбачено покарання, менш суворе, ніж позбавлення волі на строк не більше десяти років, зокрема, особи, які мають неповнолітніх дітей.

Відповідно до вимог ст. 6 вказаного Закону, звільненню від кримінальної відповідальності в порядку та на умовах, визначених цих Законом, підлягають особи, які підпадають під дію статті 1 цього Закону, кримінальні справи стосовно яких не розглянуті судами.

Як вбачається з копій свідоцтв про народження НОМЕР_1 і НОМЕР_2 ОСОБА_3 є батьком двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_1 і ОСОБА_2.

Обставин, які б перешкоджали застосуванню положень ст. ст. 1 і 6 Закону України „Про амністію" від 31 травня 2005 року до обвинуваченого ОСОБА_3 у судовому засіданні не встановлено. Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які б перешкоджали вирішенню питання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, не встановлено.

Таким чином, ОСОБА_3 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності на підставі п."6" ст. 1 та ст. 6 Закону України „Про амністію" від 31 травня 2005 року, як особа, яка має на утриманні двох неповнолітніх дітей.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 244, 248 КПК України та ст. ст. 8, 10 Закону України Про амністію" від 31 травня 2005 року, військовий місцевий суд Київського гарнізону

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про застосування до нього Закону України „Про амністію" від 31 травня 2005 року задовольнити.

Звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 425 і ч.2 ст. 366 КК України на підставі п."б" ст. 1 та ст. 6 Закону України "Про амністію" від 31 травня 2005 року, а кримінальну справу щодо нього закрити на підставі п.4 ч. 1 ст. 6 КПК України внаслідок акту амністії.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 - підписку про невиїзд - скасувати.

Після набрання постановою законної сили речові докази по справі, які зазначені у т.20 на а.с. 114-115 - зберігати при справі.

Постанова суду може бути оскарженою і на неї може бути внесене подання прокурора в апеляційному порядку до військового апеляційного суду Центрального регіону через військовий місцевий суд Київського гарнізону протягом семи діб з дня її винесенння.