Справа №2-а-36/2007р.

 

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

25 квітня 2007 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді        Старунського Д.М.

при секретареві -                                   Пиль Л.1., Теллінгер Л.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в М.Дрогобичі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Підбузької селищної ради та виконкому, з участю третіх осіб ОСОБА_5, ОСОБА_6, про поновлення строку звернення до суду та визнання нечинним рішення виконавчого комітету Підбузької селищної ради №39 від 14.08.2005 року, -

 

встановив:

 

Позивачі звернулись до суду з позовом, в якому просять поновити строк звернення до суду та визнати нечинним рішення виконавчого комітету Підбузької селищної ради №39 від 14.08.2005 року "Про затвердження акту державної технічної комісії про прийняття, введення в експлуатацію індивідуального житлового будинку АДРЕСА_1, збудованого ОСОБА_5".

Свій позов мотивують тим, що будинок в АДРЕСА_1, був збудований батьками ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, ще в 1935 році, але в період 1976 - 1977 років навколо старого будинку ними за допомогою позивачів - синів ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_9, було збудовано новий будинок, в якому проживає по даний час їх родина.

ОСОБА_3 перед початком будівництва виписався з будинку разом з дружиною та дітьми та вселився в будинок по сусідству, але весь час приймав участь у його спорудженні.

ОСОБА_4 виписався з будинку, коли будівництво нового будинку було завершено, та вселився в будинок в селі Сторона Дрогобицького району, де і проживає по даний час. Під час будівництва будинку приймав активну участь як своєю працею, так і коштами.

їх брат ОСОБА_9 також приймав активну участь в будівництві будинку своєю працею.

Під час життя їх батько ОСОБА_7 оформив заповіт, яким заповів все належне йому майно своєму синові ОСОБА_9.

ІНФОРМАЦІЯ_3 їх батько ОСОБА_7 помер.

Після смерті батька їх мама ОСОБА_8 та брат ОСОБА_9, який на той момент проживав разом із своєю сім'єю в будинку батьків, вступили в управління спадковим майном, але нотаріально спадщину не оформили.

Оскільки будинок був спільною власністю їх батьків, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, то після смерті батька частка в спадковому майні спадкоємців стала такою: 1/2 ідеальна частка в будинковолодінні стала належати їх матері -ОСОБА_8, та 1/2 ідеальна частка в будинковолодінні стала належати їх братові - ОСОБА_9.

Через рік після смерті батька, а саме ІНФОРМАЦІЯ_4 помирає їх брат ОСОБА_9. Він був одружений з третьою особою ОСОБА_5 і в період   їх   спільного   проживання   у   них   народилось   троє   дітей:   ОСОБА_2

 

2

 

 

, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7.

Після смерті брата їх мати та троє його дітей і ОСОБА_5 прийняли спадщину, фактично вступивши в управління спадковим майном, що підтверджується і тим, що всі вони на той момент проживали в цьому будинку, хоча нотаріально прийняття спадщини не оформили.

Після смерті брата - ОСОБА_9, частка в спадковому майні спадкоємців, а саме в будинковолодінні стала такою: 1/2 + 1/10 = 6/10 ідеальних часток -ОСОБА_8; 1/10 ідеальна частка - ОСОБА_2; 1/10 ідеальна частка - ОСОБА_1; 1/10 ідеальна частка - ОСОБА_6; 1/10 ідеальна частка  - ОСОБА_5.

ОСОБА_8 помирає їх мама - ОСОБА_8.

Після смерті матері позивачі - сини - ОСОБА_3, ОСОБА_4 та діти покійного брата ОСОБА_9 - ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_6, прийняли спадщину, фактично вступивши в управління спадковим майном, хоча нотаріально прийняття спадщини не оформили.

Після смерті матері частка в спадковому майні, а саме будинковолодінні стала такою: 6/30 ідеальних часток - ОСОБА_4; 6/30 ідеальних часток -ОСОБА_3; 1/10 ідеальних часток + 2/30 ідеальних часток = 5/30 ідеальних часток - ОСОБА_2; 1/10 ідеальних часток + 2/30 ідеальних часток = 5/30 ідеальних часток - ОСОБА_5; 1/10 ідеальних часток + 2/30 ідеальних часток = 5/30 ідеальних часток - ОСОБА_6; 1/10 ідеальних часток - ОСОБА_5.

В грудні 2005 року відповідачка - ОСОБА_5, оформила право власності на все будинковолодіння на себе, фактично позбавивши їх частки в даному будинковолодінні на підставі рішення виконкому Підбузької селищної ради Дрогобицького району Львівської області від 14 вересня 2005 року за №39.

Про те, що відповідачка оформила право власності на все будинковолодіння лише на себе, вони дізнались в 2006 році, коли нею було подано позов про виселення з будинку сім'ї своєї дочки ОСОБА_1, яка є фактично співвласницею даного будинку і на момент фактичного вступу у спадкове майно по смерті батька ще була дитиною.

Рішення виконкому Підбузької селищної ради Дрогобицького району Львівської області від 14 вересня 2005 року за № 39 прийнято всупереч діючому законодавству, оскільки ОСОБА_5 скрила відомості про дійсних співвласників даного будинку.

В судовому засіданні позивачі свій позов підтримали з підстав, викладених в позовній заяві і доповнили, що ОСОБА_1 проживає в даному будинку від народження, прописана в ньому, як на момент смерті батька ОСОБА_9, так і до даного часу. Про оформлення права власності на все будинковолодіння за ОСОБА_5 їм стало відомо лише в 2006 році, коли ОСОБА_5 було подано позов до суду про виселення з будинку ОСОБА_1 Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду від 30.11.2006 року їм відмовлено у визнанні за ними права власності на частки в батьковому будинковолодінні із-за того, що спірним рішенням виконкому ОСОБА_5 визнано власником цілого будинку, як забудівника. Це рішення порушує їх права як спадкоємців, тому апеляційною інстанцією воно скасоване і передане на новий розгляд.

Представник Підбузької селищної ради Сирко Й.Й. позову не визнав і пояснив, що прийнятим рішенням виконавчого комітету органу місцевого самоврядування не порушено законні права та інтереси позивачів і членів сім'ї померлого ОСОБА_9 Вимоги позивачів вважає безпідставними та такими, що суперечать нормам матеріального права та фактичним обставинам справи, оскільки всупереч ст. 161 п.З КАС України ними не наведено в позовній заяві жодної норми, яка б підтверджувала порушення відповідачем їхніх законних

 

3

 

прав та інтересів як співвласників житлового будинку по АДРЕСА_1. Натомість, позивачі повторно звертають увагу суду на порушення виконавчим комітетом органу місцевого самоврядування окремих положень Спадкового права України, з якими вони вже зверталися до суду, який повністю відмовив останнім в задоволенні позовних вимог, а в адміністративному позові не ставиться вимога про визнання права на спадкування ідеальної частки спірного будинковолодіння.

Позивачами ОСОБА_3, ОСОБА_4 стверджується в позові про їхню безпосередню участь в будівництві житлового будинку по АДРЕСА_1, як власною працею, так і вкладеними коштами, що не позбавляє, на думку останніх, їхнього права власності на частку в спільній власності.

Зважаючи на вимоги п.З ст. 161 КАС України відповідач вважає, що до спірних правовідносин необхідно застосувати положення ст.ст. 16, 17 Закону України "Про власність" та ст.331 ЦК України (2003 року), і згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в постанові №7 від 04.10.1991 року "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок" (зі змінами та доповненнями) особи, які приймали участь в будівництві жилого будинку не на підставі угоди про створення спільної власності, вправі вимагати не визнання права власності на будинок (або його ідеальну частину), а відшкодування своїх затрат на будівництво, якщо допомогу забудовнику вони надавали не безоплатно (п. 4 постанови). Вказане правило підтверджується й вимогами ст.ст. 16, 17 Закону України "Про власність" від 07.02.1991 року (зі змінами та доповненнями) та ч.1 ст. 331 ЦКУ (2003 року).

Як вбачається з матеріалів справи та рішення виконавчого комітету органу місцевого самоврядування №39 від 14.09.2005 року, підставою для оформлення за ОСОБА_5 (як забудовника) права приватної власності на будинковолодіння виступив Акт державної приймальної комісії №139 від 07.09.2005 року про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом нерухомого майна. За таких умов, враховуючи вимоги п.6 Додатку 1 "Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно", затвердженого наказом Міністерства Юстиції України №7\5 від 07 лютого 2002 року, у відповідача були відсутні правові підстави для відмови ОСОБА_5 у визнанні права власності на жилий будинок. В той же час, позивачами ОСОБА_3, ОСОБА_4 в позовній заяві не ставиться вимога про відшкодування вартості вкладених коштів у будівництво житлового будинку (спільно з померлим ОСОБА_9 та ОСОБА_5) по АДРЕСА_1 в смт.Підбуж. Інші ж позивачі по справі - ОСОБА_1, ОСОБА_7 участі в будівництві спірного житлового будинку не могли брати, оскільки були малолітніми на час будівництва (1976 -1977 p.p.).

Що стосується належності на праві спільної часткової власності померлим ОСОБА_9 та ОСОБА_8 по 1\2 ідеальній частці спірного будинковолодіння кожному, то вказані обставини не підтверджені жодними доказами, зважаючи й на те, що Акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію житлового будинку складений лише 01.09.2005 року.

Селищний голова Марич П.С в судовому засіданні позов визнав і пояснив, що при прийнятті рішення виконкому виконавчого комітету Підбузької селищної ради №39 від 14.08.2005 року "Про затвердження акту державної технічної комісії про прийняття, введення в експлуатацію індивідуального житлового будинку АДРЕСА_1, збудованого ОСОБА_5" не були враховані члени сім'ї померлого ОСОБА_9, зокрема ОСОБА_1 Хоча ОСОБА_5 даний будинок не будувала, він на неї був оформлений як на забудівника.

Треті особи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 позову не визнали і пояснили, що спірний будинок будувався та був закінчений батьками чоловіка - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з допомогою їх синів у 1976 - 1977 роках на місці старого . Вона проживає в даному будинку разом з дітьми ОСОБА_6 та ОСОБА_1 З останньою у неї конфлікт, тому вона хотіла виселити її з будинку. Вона оформила документи

 

4

 

 

щодо володіння будинком на себе, як на забудовника. Будівництво будинку не здійснювала, хіба після 1977 року помалювала дах будинку.

Вислухавши пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задоволити з наступних підстав.

Як вбачається з рішення виконавчого комітету Підбузької селищної ради депутатів трудящих від 04.09.1962 року, вирішено визнати право власності на будинковолодіння по АДРЕСА_1 за ОСОБА_7 та ОСОБА_8 по 1/2 частині.

Як вбачається з рішення виконавчого комітету Підбузької селищної ради №46 від

27.09.2004 року, вирішено надати дозвіл ОСОБА_5 на використання за

призначенням самовільно збудованих господарських будівель та переобладнаного житлового

ОСОБА_1.

З акту державної приймальної комісії про прийняття закінченого будівництвом об'єкта садибного типу в експлуатацію №139 від 07.09.2005 року вбачається, що індивідуальний житловий будинок, сарай в ОСОБА_1 прийнято в експлуатацію з участю забудівника ОСОБА_5

Як вбачається з рішення виконавчого комітету Підбузької селищної ради №39 від

14.08.2005 року "Про затвердження акту державної технічної комісії про прийняття,

введення в експлуатацію індивідуального житлового будинку АДРЕСА_1

смт.Підбуж, збудованого ОСОБА_5", право власності на житловий

будинок АДРЕСА_1 оформлено на ім'я ОСОБА_5.

Зі свідоцтва про право власності від 15.10.2005 року, витягу про реєстрацію права власності та з довідки від 29.06.2006 року, виданої Дрогобицьким ДК МБТІ та ЕО, вбачається, що будинок АДРЕСА_1 на праві приватної власності належить ОСОБА_5

Зі свідоцтв про народження серії НОМЕР_1, серії НОМЕР_2 вбачається, що відповідно ІНФОРМАЦІЯ_8 та ІНФОРМАЦІЯ_10 народились ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а їх батьками записані ОСОБА_7 та ОСОБА_8

Зі свідоцтв про народження серії НОМЕР_3 та серії НОМЕР_4 вбачається, що відповідно ІНФОРМАЦІЯ_11 та ІНФОРМАЦІЯ_12 народились ОСОБА_2 та ОСОБА_1, а їх батьками записані ОСОБА_9 та ОСОБА_5.

Зі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 видно, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_12 народження, уклала шлюб зі ОСОБА_10 10.10.2006 року.

Як вбачається зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6, ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_13.

Як вбачається зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7, ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_14.

Як вбачається зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_8, ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_15.

З рішення Дрогобицького міськрайонного суду від 30.11.2006 року вбачається, що позивачам відмовили у визнанні права власності на частину спадкового майна на підставі спірного рішення та роз'яснено право позивачів звертатися до суду з даним позовом.

Згідно ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, новостворене нерухоме майно має особа, яка виготовила дану річ.

Суд дійшов переконання, що АДРЕСА_1 був збудований і закінчений будівництвом на місці старого будинку, тобто на відведеній земельній ділянці, але без проекту і дозволу його власниками ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з допомогою своїх синів в 1976-1977 роках, які його не здали в експлуатацію і не оформили в установленому порядку. Ця обставина стверджується і сторонами і третіми особами. Тому відповідно до ст.376 ЦК України право власності на такий будинок визнається рішенням суду.

 

5

 

 

ОСОБА_5 не здійснювала будівництво і закінчення будівництва будинку АДРЕСА_1, не була її забудівником, тому право власності на неї оформлено спірним рішенням виконкому безпідставно.

Керуючись ст. ст.7-11, 17, 18, 158, 159, 161-163 КАС України, ст. ст. 331, 376 ЦК України суд, -

 

постановив:

 

Позов задоволити. ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 поновити строк звернення до суду по адміністративній справі за їх позовом до Підбузької селищної ради та виконкому, з участю третіх осіб ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання нечинним рішення виконкому Підбузької селищної ради №39 від 14.08.2005 року.

Визнати нечинним рішення виконавчого комітету Підбузької селищної ради №39 від 14.08.2005 року "Про затвердження акту державної технічної комісії про прийняття, введення в експлуатацію індивідуального житлового будинку АДРЕСА_1, збудованого ОСОБА_5".

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова виготовлена в нарадчій кімнаті.