Справа № 22ц-754\2007 p.

Головуючий у 1-й інстанції: 

 Сова   Т.Г. Доповідач:   Редька А.Г.

УХВАЛА

ІМ'ЯМ   УКРАЇНИ

16 травня 2007 року                                            місто Чернігів

Апеляційний    суд    Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Литвиненко І.В., суддів - Смаглюк Р.І., Редьки А.Г.,

при секретарі - Рябчук С.В.,

за участі: прокурора Кушнір Л.В.,

відповідача ОСОБА_1

та його представника ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Менського районного суду Чернігівської області від 2 березня 2007 року у справі за позовом прокурора Менського району в інтересах Менської міської ради до ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки,

встановив:

Рішенням Менського районного суду Чернігівської області від 2 березня 2007 року ОСОБА_1 зобов'язано за свій рахунок знести самовільно зведений гараж та звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 30 кв м по АДРЕСА_1, привести її до попереднього стану та повернути Менській міській раді, також стягнуто судові витрати на користь держави.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати зазначене рішення суду та ухвалити нове рішення, яким зобов'язати Менську міську раду надати йому в оренду спірну земельну ділянку для будівництва гаражу, посилаючись, що суд не врахував всіх обставин справи, що на цій земельній ділянці і інші громадяни звели індивідуальні гаражі і користуються ними безперешкодно, а йому надали земельну ділянку під гараж на іншій земельній ділянці значно далі

2

від місця проживання, що створює для нього незручності і свідчить про упередження ставлення до нього.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників розгляду справи, перевіривши доводи скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не може бути задоволена.

Суд першої інстанції у повному обсязі дослідив надані сторонами документи, перевірив доводи та заперечення сторін, правильно встановив обставини справи і висновок суду грунтується на матеріалах справи та законі.

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України забороняється приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі(на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та його державної реєстрації і будь-які дії, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натур (на місцевості), до одержання документу, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації є самовільним заняттям земельної ділянки відповідно до ст.1 Закону "Про державний контроль за використанням та охороною земель".

За матеріалами справи встановлено, що рішенням виконкому Менської міської ради від 27 грудня 2006 року № 521 (ас-20) ОСОБА_1 для будівництва індивідуального гаражу надана земельна ділянка по вул. Радянській, але ОСОБА_1 на земельній ділянці прибудинкової території будинку АДРЕСА_1 площею 30 кв м звів індивідуальний гараж для автомобіля при відсутності рішення уповноваженого органу місцевого самоврядування про надання йому у користування зазначеної земельної ділянки та відсутності будь-яких документів, що надають йому право на використання зазначеної земельної ділянки.

Ці обставини підтверджуються документами Чернігівського міжрайонного відділу Управління з контролю за використанням та охороною земель у Чернігівській області Держземінспеції України(ас: 2-12), не заперечують цих обставин також відповідач ОСОБА_1 та його представник ні у своїх поясненнях, ні в апеляційній скарзі.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ОСОБА_1 самовільно зайняв земельну ділянку по АДРЕСА_1 і обґрунтовано задовольнив вимоги про звільнення зайнятої земельної ділянки і доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 про ухвалення нового рішення про надання йому в оренду спірної земельної ділянки не можуть бути задоволені.

3

Відповідно   до   ст.301   ЦПК   України   апеляційний   суду   перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

За матеріалами справи встановлено, що предметом розгляду у суді першої інстанції були позовні вимоги прокурора Менського району в інтересах Менської міської ради до ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої їм земельної ділянки по АДРЕСА_1. Позовної заяви з вимогами ОСОБА_1 до Менської міської ради про надання йому в оренду зазначено земельної ділянки до суду першої інстанції не надавалося, ці вимоги не були предметом розгляду суду першої інстанції і не можуть бути предметом розгляду судом апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 307,308,314,315,319 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Менського районного суду Чернігівської області від 2 березня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набуває чинності негайно та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців після проголошення.