Бахмацький районний суд Чернігівської області

Справа №  1-30/11

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

22.02.2011

Бахмацький районний суд Чернігівської області в складі:

Головуючого судді Пархоменко П. І.

секретаряГорбач Н.Д.  

за участі прокурораДей С.Г.

потерпілої ОСОБА_3  

   розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бахмачі справу по обвинуваченню                               

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Бахмач, Чернігівської області, українки, громадянки України, із повною загальною середньою освітою, не працюючої, не одруженої, раніше не судимої, проживає АДРЕСА_1, -

у скоєнні злочину, передбаченого ст. 304 ч. 1 КК України, -

в с т а н о в и в :

Підсудна ОСОБА_4, будучи повнолітньою, достовірно знаючи, що     ОСОБА_3 та ОСОБА_5 являються неповнолітніми, на протязі 2010 року, шляхом усних пропозицій втягнула їх в пияцтво.

Так, 07.05.2010 року близько 20 години підсудна ОСОБА_4, шляхом усної пропозиції запропонувала неповнолітній ОСОБА_3, розпити з нею спиртні напої, перебуваючи на території дитячого садка «Берізка» в м. Бахмач, по вул. Першотравневій, чим довела неповнолітню ОСОБА_3 до стану алкогольного сп’яніння.

11.05.2010 року близько 14 години підсудна ОСОБА_4 шляхом усної пропозиції запропонувала неповнолітній ОСОБА_3 випити з нею пива «Чернігівське світле», перебуваючи на території дитячого садка «Берізка» в м. Бахмач, по вул. Першотравневій, чим довела неповнолітню ОСОБА_3 до стану алкогольного сп’яніння.

17.06.2010 року близько 20 години ОСОБА_4 шляхом усної пропозиції запропонувала неповнолітнім ОСОБА_3, та ОСОБА_5 розпити з нею спиртні напої, перебуваючи на території міського парку культури та відпочинку в м. Бахмач по вул.               Б. Хмельницького, чим довела неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_5 до стану алкогольного сп’яніння.

Підсудна, допитана у судовому засіданні, вину у пред’явленому обвинуваченні визнала повністю та пояснила,  що у повному обсязі підтримує свої попередні свідчення дані на досудовому слідстві, дійсно 07.05.2010 року, 11.05.2010 року пропонувала розпити з нею спиртні напої неповнолітній ОСОБА_3, а 17.06.2010 року пропонувала розпити спиртні напої неповнолітнім ОСОБА_3 та ОСОБА_5, чим довела їх до стану алкогольного сп’яніння, у скоєному щиро розкаюється, просить суворо не карати.

Потерпіла ОСОБА_3 допитана у судовому засіданні, пояснила, що повністю підтримує свої попередні свідчення, просила не призначати підсудній суворе покарання, не позбавляти її волі.

З’ясувавши думку учасників судового розгляду про те, які докази треба дослідити та порядок їх дослідження, відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України суд, вважає за недоцільне досліджувати докази по справі в повному обсязі, оскільки про таке не заперечують учасники судового розгляду та підсудна, яка показала, що розуміє у чому обвинувачується, фактичних обставин справи не оспорює, таке її волевиявлення є добровільним, вона розуміє, що буде позбавлена права оспорювати визнанні нею обставини справи в апеляційному порядку.

Враховуючи свідчення підсудної співвіднісши їх з фактичними обставинами справи, приймаючи до уваги те, що фактичні обставини справи ніким не оспорюються, суд знаходить, що дії підсудної правильно кваліфіковані за ст. 304 ч. 1 КК України,  як втягнення неповнолітніх у пияцтво,  а вина у скоєному доведена у повному обсязі.

Обставиною, яка пом’якшує покарання відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.

Вирішуючи питання про міру покарання, суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до ст. 65 КК України бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, що згідно із ст. 12 КК України є тяжким злочином, враховує наслідки та обставини вчиненого злочину (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності), особу винної – її молодий вік, сімейний стан та стан здоров'я, наявність постійного місця проживання та формально позитивної характеристики за таким, обставину, яка пом’якшує покарання, за відсутності обставин, що його обтяжують, відсутність попередніх притягнень до кримінальної відповідальності, вимог потерпілих про призначення суворого покарання, доходить висновку, що ОСОБА_4 необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції частини статті, якою передбачено покарання за вчинений злочин та вважає, що виправлення підсудної можливе без відбуття покарання, тобто її припустимо звільнити від відбуття покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, що є необхідним і достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів. У зв’язку зі звільненням ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, необхідно покласти на її обов’язки, передбачені ст.76 КК України. Підстав для обрання більш м’яких або тяжких покарань суд не знаходить.

Цивільний позов по справі не заявлявся. Судові витрати та речові докази по справі відсутні.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд –

з а с у д и в :

ОСОБА_4 визнати винною за ст. 304 ч. 1 КК України і призначити покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засуджену від відбуття призначеного покарання, якщо вона протягом іспитового строку в 1 (один) рік не вчинить нового злочину.

В силу ст. 76 КК України зобов’язати засуджену не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, навчання та періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Початок іспитового строку слід рахувати з моменту проголошення вироку.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд.

На вирок можуть бути подані апеляції до Апеляційного суду Чернігівської області протягом 15 діб із моменту його проголошення.

Суддя   П. І. Пархоменко