Справа №22-1941 оскаржуване рішення ухвалено під
Категорія 44 головуванням Байдака В.Г.
Доповідач Чорний В.І.
ПОСТАНОВА ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
19 липня 2006 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:
Головуючого: Чорного В.І.
Суддів: Чуприни В.О., Іванюка М.В.
При секретарі: Кшановській Ю.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за апеляційною скаргою військової частини А 0549 за позовом ОСОБА_1 до військової частини А 0549 про перерахунок пенсії, -
ВСТАНОВИЛА:
В травні 2006 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом в якому просив визнати за ним право на перерахунок пенсії та зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії з урахуванням надбавки за безперервну військову службу у розмірі 70% та 90%, передбаченої Указом Президента України №389 від 5.05.2003 року «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу» за період 1.05.2003 р. до 1.01.2005 р.
В ході судового засідання позивач уточнив свої позовні вимоги та просив крім зазначеного провести перерахунок пенсії з урахуванням премії в розмірі 33,3% та грошової допомоги на оздоровлення в розмірі 15901 грн. 83 коп.
Рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 29 травня 2006 року позов був задоволений. Зобов'язано військову частину А0549 провести ОСОБА_1 доплату між фактично виплаченою надбавкою за безперервну службу та надбавкою з урахуванням премії в розмірі 33,3% та грошової допомоги на оздоровлення в розмірі 70% за період з 1 травня 2003 року до 5 березня 2003 року та в розмірі 90% за період з 5 серпня 2003 року до 1 серпня 2005 року та стягнути з військової частини А0549 на його користь суму доплати за вказаний період.
В апеляційній скарзі військової частини А0549 ставиться питання про скасування рішення суду, оскільки судом неправильно застосовано норму матеріального та процесуального права, судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, також судом допущено невідповідність своїх висновків обставинам справи.
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає що остання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 159 КАС України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.
Судом встановлено, що позивач проходив військову службу у Збройних Силах, де прослужив понад 25 календарних років, в зв'язку з чим має право на отримання надбавки за безперервну службу згідно Указу Президента України №389 від 5.05.2003 року «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу» в розмірі 70% та 90% відповідно за період з 1 травня 2003 року до 1 січня 2005 року.
В період з 1 травня 2003 року до січня 2005 року зазначена надбавка йому виплачувалась в заниженому розмірі, що суперечить вимогам ст. ст. 2,9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей».
Враховуючи викладене, суд дійшов підставного висновку, що позов підлягає в цій частині задоволенню, оскільки ст. ст. 2,9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» передбачено, що ніхто не має права обмежувати військовослужбовців і членів їх сімей у правах та свободах, визначених законодавством України і Держава гарантує матеріальне та інше забезпечення військовослужбовців у розмірах, що стимулюють заінтересованість громадян України у військовій службі, а право позивача на отримання надбавки за безперервну службу у розмірі 70% та 90% відповідно визначене п.1 Указу Президента України №389 від 5.05.2003 року «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної службу України та Управління державної охорони України за безперервну службу».
Так як підстав для зменшення даної надбавки немає, тому різниця між фактично виплаченою надбавкою підлягає стягненню на користь позивача.
Доводи апеляційної скарги в цій частині не спростовують висновків суду, оскільки останні грунтуються на повно з'ясованих обставинах справи.
Разом з тим як вбачається з позовної заяви та матеріалів справи ОСОБА_1 заявляв вимогу про визнання дії командування військової частини щодо нарахування та виплати йому щомісячної надбавки за безперервну службу в заниженому розмірі незаконними з підстав передбачених Указом Президента України від 5.05.2003 р. №389. Вимоги щодо проведення перерахунку пенсії з врахуванням премії 33,3% та грошової допомоги на оздоровлення не порушував відповідно до вимог ст. 105 КАС України та не надавав жодних доказів в підтвердження зазначених позивних вимог, а суд позовні вимоги не уточнював, що дає підстави колегії суддів для скасування рішення в цій частині та залишення заяви без розгляду.
Колегія суддів вважає, що справа відповідної категорії повинна розглядатись за визначеними правилами КАС, а не ЦПК відповідно до яких суд вирішив спір, а тому судове рішення приймається відповідно до статей Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. ст. 199, 202,205, 207 КАС України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу військової частини А0549 частково задоволити.
Рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 29 травня 2006 року в частині зобов'язання військової частини А0549 щодо проведення ОСОБА_1 надбавки з урахуванням премії 33,3% та грошової допомоги на оздоровлення скасувати, заяву залишити без розгляду.
В іншій частині рішення суду залишити без змін. Стягнути з військової частини А0549 судовий збір на користь держави в сумі 25 грн. 50 коп.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному провадженні до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.