У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Швеця В.А.,
суддів Квасневської Н.Д., Міщенка С.М.,
Сахна Р.І., Шибко Л.В.,
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 29 березня 2011 року заяву ОСОБА_6 про перегляд судових рішень щодо нього Верховним Судом України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 400-12 КПК України.
Підставою звернення ОСОБА_6 до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ стало те, що вироком Кіровоградського обласного суду від 06 лютого 2001 року
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
засуджено за сукупністю злочинів, передбачених п.п. «в», «з», «і» ст. 93, ч. 2 ст. 140, ст. 17 та ч.2 ст. 140 КК України (в редакції 1960 року), на 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю. За сукупністю вироків ОСОБА_6 остаточно призначено 14 років та 2 місяці позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, з відбуванням перших п’яти років у тюрмі, а решту строку у виправно-трудовій колонії строгого режиму.
Ухвалою Верховного Суду України від 10 травня 2001 року вирок щодо ОСОБА_6 залишено без зміни.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 19 листопада 2009 року, яке набрало остаточної сили 19 листопада 2010 року, постановлено, що з боку України щодо ОСОБА_6 мало місце порушення: пункту 1 і підпункту «с» пункту 3 статті 6 Конвенції стосовно права заявника на захист і права не свідчити проти себе; пункту 1 і підпункту «d» пункту 3 статті 6 Конвенції стосовно права на допит свідків; також постановлено, що встановлення цих порушень Європейським судом само по собі становить достатню справедливу сатисфакцію в частині відшкодування моральної шкоди, якої зазнав заявник. В задоволенні решти вимог ОСОБА_6 відмовлено.
У заяві про перегляд судових рішень на підставі п. 2 ч. 1 ст. 400-12 КПК України, поданій до Верховного Суду України через Вищій спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ 01 лютого 2011 року ОСОБА_6 просить постановити ухвалу про допуск справи до провадження; його заяву задовольнити, вирок Кіровоградського обласного суду від 06 лютого 2001 року та ухвалу Верховного Суду України від 10 травня 2001 року щодо нього скасувати, та прийняти по його справі справедливе рішення.
Заслухавши доповідь судді, розглянувши заяву ОСОБА_6, вивчивши долучені до неї копії судових рішень та інші документи, колегія суддів вважає, що ОСОБА_6 належить відмовити у допуску справи щодо нього до провадження Верховного Суду України з таких підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 400-14 КПК України, у випадках звернення особи з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 400-12 КПК України, заява про перегляд судового рішення може бути подана протягом одного місяця від дня, коли особі, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, стало відомо про набуття цим рішенням статусу остаточного.
Пунктом 1 Перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів" № 2453-VI від 07.07.2010 року щодо повноважень Верховним Судом України та Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передбачено, що вони вводяться в дію після початку діяльності Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, тобто з 1 листопада 2010 року. Саме ця дата є початковою для Глави 32-1 КПК України як у питаннях визначення часової межі дії зворотної сили процесуального закону в часі, так і для визначення початку перебігу процесуальних строків, встановлених ст. 400-14 КПК України.
Вищенаведене свідчить про те, що можуть бути допущені до перегляду Верховним Судом України справи, які були розглянуті судами України до 1 листопада 2010 року, якщо звернення про перегляд цих рішень з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 400-12 КПК України, відбулося в межах місячного строку, встановленого ст. 400-14 КПК України, тобто в період з 1 листопада по 1 грудня 2010 року.
За загальним правилом, передбаченим ст. 90 КПК України, пропущений з поважних причин строк повинен бути поновлений судом за клопотанням заінтересованої особи.
Між тим, із заявою про перегляд Верховним Судом України судового рішення ОСОБА_6 звернувся до адміністрації колонії 01 лютого 2011 року, тобто із запізненням на 2 місяці. Заява та додані до неї документи не містять в собі будь-яких відомостей, які б підтверджували, що встановлений ч. 2 ст. 400-14 КПК України строк пропущений з поважних причин, клопотання про поновлення цього строку від нього не надходило, а тому підстав для допуску його справи до перегляду Верховним Судом України немає.
На підставі наведеного, керуючись ст. 400-18 КПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
відмовити ОСОБА_6 в допуску справи щодо нього до провадження Верховного Суду України.
Судді: Швець В.А.
Квасневська Н.Д.
Міщенко С.М.
Сахно Р.І.
Шибко Л.В.