КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.04.2011 № 12/105-10
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гольцової Л.А.
суддів:
за участю секретаря
судового засідання
за участю представників сторін
від позивача: Бондаренко С.В., представник, довіреність № 24/10 від 28.12.2010;
від відповідача: Мельник М.В., представник, довіреність б/н від 16.12.2010;
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Завод „Озон-5”
на рішення Господарського суду Київської області від 04.02.2011
у справі № 12/105-10 (суддя Дьоміна С.Ю.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Агенція ГРУП-1”;
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Завод „Озон-5”;
про стягнення 16 125,66 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Київської області від 04.02.2011 у справі № 12/105-10 задоволено частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Агенція ГРУП-1” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Завод „Озон-5” про стягнення 16 125,66 грн. Суд стягнув з відповідача на користь позивача 15 600,00 грн. основного боргу, 130,04 грн. інфляційних втрат, 109,05 грн. пені, 48,41 грн. 3% річних, 158, 88 грн. державного мита та 232,51 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю „Завод „Озон-5” (далі – ТОВ „Завод „Озон-5”) подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми процесуального права.
Зокрема, скаржник посилається, що його не було повідомлено судом належним чином про час та місце розгляду справи, оскільки ухвала суду від 18.01.2011, якою розгляд справи відкладено на 04.02.2011 отримана представником відповідача після 04.02.2011і, як наслідок, справу розглянуто за відсутності представника ТОВ „Завод „Озон-5”.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2011 у даній справі прийнято до розгляду апеляційну скаргу ТОВ „Завод „Озон-5” та призначено її до розгляду на 22.03.2011.
Розпорядженням в.о. керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 23.03.2011 № 01-24/94 „Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ” відповідно до п. 3.1.11 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматичний розподіл справи № 12/105-10 на підставі припинення повноважень судді ОСОБА_1 (судді-доповідача у справі) у зв’язку з обранням на посаду судді Вищого господарського суду України.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2011 колегією суддів у складі: Головуючого – Гольцової Л.А., суддів – Ропій Л.М., Рябухи В.І. прийнято апеляційну скаргу ТОВ „Завод „Озон-5” до розгляду та порушено апеляційне провадження у справі № 12/105-10. Розгляд скарги призначений на 18.04.2011.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Агенція ГРУП-1” (далі – ТОВ „Агенція ГРУП-1”) у відзиві на апеляційну скаргу ТОВ „Завод „Озон-5” та представник в засіданні суду проти доводів скарги заперечував, просив рішення Господарського суду Київської області від 04.02.2011 у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ „Завод „Озон-5” – без задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.
Між ТОВ „Агенція ГРУП-1” (Виконавець) та ТОВ „Завод „Озон-5” (Замовник) 20.05.2010 укладено договір №А-02/10/ФО, за умовами якого Замовник доручив, а Виконавець взяв на себе обов’язки по здійсненню контрольно-перепускного режиму в денний час та заходів з охорони в нічний час на об’єкті Замовника за адресою: 08300, м. Бориспіль, вул. Шевченка, 100а (п. 1.1 договору).
Замовник зобов’язався оплатити вартість наданих Виконавцем послуг з охорони об’єкта, визначеного у попередньому пункті, в порядку та на умовах, встановлених даним договором (п. 1.2 договору).
Пунктом 3.1 договору встановлено, що вартість послуг Виконавця визначається Сторонами окремо, їх сума та порядок розрахунків за виконані роботи визначаються в додатку до цього договору (додаток № 1), який є невід’ємною його частиною.
Відповідно до п. 3.3 договору акт виконаних робіт підписується Сторонами в кінці кожного календарного місяця, а також по закінченні терміну дії договору.
Цей договір укладається строком на 1 рік і починає свою дію з 20.05.2010.
Додатком № 1 до договору сторони визначили вартість послуг та порядок розрахунків: „вартість послуг Виконавця за місяць становить 10 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 1 667,67 грн. (п. 1 додатку)”; „вказана в п. 1 цього додатку сума сплачується як передоплата на поточний рахунок Виконавця до 10 (десятого) числа кожного поточного місяця на підставі рахунку фактури (п. 2 додатку)”; „розмір оплати, тарифи на здійснення послуг з охорони може змінюватись за взаємною згодою сторін, виходячи із зміни кількості постів, вартості одного поста та різкого знецінення національної валюти України (п. 3 додатку”.
В матеріалах справи відсутні будь-які інші складені сторонами документи про зміну розміру оплати, тарифів на здійснення послуг з охорони.
На виконання умов договору №А-02/10/ФО, позивачем надано, а відповідачем прийнято за вересень, жовтень 2011 року та з 01.11.2010 по 26.11.2010 послуги з фізичної охорони об’єкту на загальну суму 28 600,00 грн., про що сторонами підписано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.09.2010, 29.10.2010 та 26.11.2010 (акт від 30.09.2010 – на суму 10 000,00 грн., акт від 29.10.2010 – на суму 10 000,00 грн., акт від 26.11.2010 – на суму 8 600,00 грн.).
В зазначених актах вказано „сторони претензій одна до одної не мають”.
Наведене свідчить, що відповідач, шляхом підписання вказаних вище актів, визнав та схвалив виконання позивачем належним чином своїх зобов’язань за договором №А-02/10/ФО.
Відповідачем 13.10.2010, 14.10.2010 перераховано позивачу 8 000,00 грн. оплати послуг охорони за вересень та 28.10.2010 перераховано 5 000, 00 грн. за жовтень згідно договору №А-02/10/ФО (банківські виписки з особового рахунку позивача).
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем по актам здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.09.2010, 29.10.2010 та 26.11.2010 (на загальну суму 28 600,00 грн.) з урахуванням часткової проплати 13.10.2010, 14.10.2010 та 28.10.2010 (на загальну суму 13 000,00 грн.) становить 15 600,00 грн.
Як вбачається із наявних в матеріалах справи листа позивача від 01.11.2010 № 12/10 та претензії від 23.11.2010 № 16/10, останній звертався до відповідача з проханням погасити заборгованість, проте листи позивача залишені відповідачем без належного реагування.
Пунктом 6.2 договору передбачено, що договір може бути розірвано достроково за взаємною згодою сторін та/або за ініціативою однією із Сторін з попередженням про це не менш, як за 10 (десять) календарних днів. В разі розірвання даного договору за таких обставин, між Сторонами маються бути проведені всі взаєморозрахунки за фактично виконані роботи.
Сторонами 26.11.2010 складено та підписано додаткову угоду до договору від 20.05.2010 № А-02/10/ФО, в якій зазначено наступне:
„1. Цією угодою сторони розривають договір від 20.05.2010 № А-02/10/ФО за взаємною згодою сторін.
2. Датою припинення дії договору від 20.05.2010 № А-02/10/ФО у зв’язку з розірванням достроково за взаємною згодою сторін, сторонами визначено і узгоджено 26.11.2010.
3. Сторони дійшли згоди, що Виконавець припиняє надавати послуги з фізичної охорони об’єкту Замовника з 18 год. 00 хв. 26.11.2010”.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (ст. ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 525 ЦК України).
Згідно зі ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень (ст. 33 ГПК України).
Статтею 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Матеріали справи не підтверджують здійснення відповідачем остаточного розрахунку з позивачем по актам виконаних робіт від 30.09.2010, 29.10.2010 та 26.11.2010.
Беручи до уваги п. 6.2 договору та умови додаткової угоди від 26.11.2010, а також враховуючи акти виконаних робіт від 30.09.2010, 29.10.2010 та 26.11.2010 і банківські виписки з особового рахунку позивача від 13.10.2010, 14.10.2010, 28.10.2010, колегія суддів вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача боргу в сумі 15 600,00 грн. підлягає задоволенню.
Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача пеню в сумі 334,12 грн., інфляційні втрати в сумі 130,04 грн. та 3% річних в сумі 61,50 грн.
Оплата за послуги охорони здійснюється Замовником щомісячно, шляхом передоплати до 10-го числа кожного поточного місяця, а по закінченні терміну дії договору, у останній день поточного місяця (п. 3.2 договору).
Відповідно до п. 4.2.1 договору, у випадку несвоєчасної (неповної) оплати послуг по договору, Замовник виплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла в період, за який нараховується пеня) від суми простроченої плати за кожен день прострочення платежу.
Перевіряючи правильність нарахування пені, місцевий господарський суд керувався нормами ст. 549 ЦК України та ст. 232 ГК України і, зробивши перерахунок, дійшов правильного висновку, що розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача за договором від 20.05.2010 № А-02/10/ФО становить 109,05 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом першої інстанції зроблений перерахунок інфляційних втрат та 3% річних, внаслідок чого, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, 130,04 грн. інфляційних втрат та 48,41 грн. 3% річних і колегія суддів з цим погоджується.
Крім того, ТОВ „Завод „Озон-5” в апеляційній скарзі суму боргу, а також інфляційні втрати, 3% річних та пеню не оскаржує.
Також, відповідачем не оспорюється надання позивачем послуг належним чином.
Посилання заявника, що його не було повідомлено судом належним чином про час та місце розгляду справи, оскільки ухвала суду від 18.01.2011, якою розгляд справи відкладено на 04.02.2011 отримана представником відповідача після 04.02.2011, колегію суддів до уваги не приймається, виходячи з наступного.
Згідно з п. 3.6 роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/289 від 18.09.1997 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Також, дана правова позиція викладена у п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році”.
Відповідно до Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 на звороті у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа, який залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.01.2011 розгляд справи відкладено на 04.02.2011 з тих підстав, що 18.01.2011 від представника ТОВ „Завод „Озон-5” надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Дана ухвала суду була надіслана сторонам у справі 19.01.2011, про що свідчить штамп суду з відміткою про відправку документа на звороті у лівому нижньому куті першого примірника ухвали.
В матеріалах справи наявне повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого вбачається своєчасне тримання 25.01.2011 представником ТОВ „Завод „Озон-5” ухвали суду від 18.01.2011 у даній справі (а.с. 89).
Отже, ТОВ „Завод „Озон-5” було належним чином повідомлено про час і місце засідання суду.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 1 постанови від 29.12.1976 № 11 „Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
За результатами розгляду апеляційної скарги ТОВ „Завод „Озон-5” судом апеляційної інстанції встановлено, що фактичні обставини, які входять до предмету доказування у цій справі, з'ясовано судом першої інстанцій з достатньою повнотою та з дотриманням норм матеріального і процесуального права, зокрема, ст. ст. 32, 33, 43 ГПК України.
Оцінюючи матеріали та обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду Київської області від 04.02.2011 у справі № 12/105-10.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення Господарського суду Київської області від 04.02.2011 у справі № 12/105-10 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Завод „Озон-5” - без задоволення.
2. Матеріали справи № 12/105-10 повернути до Господарського суду Київської області.
3. Копію постанови надіслати сторонам.
Головуючий суддя
Судді
19.04.11 (відправлено)