Справа № 22-ц-637/2007р.                                 Головуючий у 1-й інстанції Шершак М.І.

Категорія № 21                                                     суддя-д оповідач Попруга С.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2007 року травня 15 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області в складі:

Головуючого - Маслова В.О.

суддів                  - Попруги С.В., Рибалки В.Г.

з участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.

та осіб, які приймають участь у справі представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2., розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми на рішення Зарічного районного суду м. Суми Сумської області від 20 березня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми, третя особа: Відкрите акціонерне товариство „Сумське МНВО ім. Фрунзе", про стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 20 березня 2007 року позов ОСОБА_1 задоволено частково: стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми (далі -Відділення) на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, завдану ушкодженням його здоров'я в розмірі - 3 500 грн., вирішено питання щодо судових витрат. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі Відділення просить скасувати рішення суду з підстав неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи (наявності факту заподіяння позивачу моральної шкоди, характеру і обсягу моральних страждань, стану здоров'я позивача, вини позивача в настанні страхового випадку, обставин, що впливають на розмір відшкодування моральної шкоди), порушення судом норм матеріального права, а саме відповідних положень Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік", якими зупинено дію деяких статей Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей за рахунок коштів Фонду, що призвело до неправильного

вирішення справи, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2. заперечував проти апеляційної скарги, вважав рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, позивач ОСОБА_1 з 05 вересня 1987 року по 31 січня 2006 року працював у ВАТ „Сумське НВО ім. Фрунзе". До 01 березня 2001 року працював котельником п'ятого розряду науково-виробничого центру зварки та на інших роботах. З 01 березня 2001 року позивач був переведений слюсарем механоскладальних робіт четвертого розряду в тому ж центрі зварки на цьому ж підприємстві.

Внаслідок впливу шкідливих умов праці, недосконалості технологічного процесу, невиконання роботодавцем Закону „Про охорону праці", рівень шуму, загальна та локальна вібрація, на робочому місці позивача значно перевищували гранично допустимі норми, і це призвело до того, що ОСОБА_1 отримав професійне захворювання з втратою працездатності. Рішенням МСЕК від 05 квітня 2005 року ОСОБА_1. встановлено ступінь втрати професійної працездатності - 35 % безстроково. Стійке хворобливе становище позивача та стійка втрата працездатності в розмірі 35% завдали позивачу моральну шкоду.

Вірно встановивши факт заподіяння ОСОБА_1. моральної шкоди внаслідок професійного захворювання, суд першої інстанції обґрунтовано у відповідності зі ст.ст. 1, 21, 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", поклав обов'язок по відшкодуванню цієї шкоди саме на Відділення.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідно до висновку медичних   органів   від   20   грудня   2006   року   відсутні   медичні   ознаки

заподіяння моральної шкоди позивачу до уваги не приймаються, оскільки відповідно до ч. З ст. 34 вищезгаданого Закону, яка була чинною до 20 березня 2007 року, тобто на час виникнення спору, відповідний висновок медичних органів може враховуватись лише у випадку, коли моральна (немайнова) шкода, заподіяна умовами виробництва, не спричинила втрати потерпілим професійної працездатності. Крім того, названий висновок не спростовує інших належних доказів, які підтверджують факт заподіяння моральної шкоди позивачу.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди не є завищеним, відповідає розміру заподіяної шкоди. Він визначений судом з урахуванням всіх обставин ушкодження здоров'я позивача, вимог щодо розумності і справедливості.

Посилання Відділення на Закон України „Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким зупинено дію деяких статей Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", а саме в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей, колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки цей Закон набрав чинності з 01 січня 2007 року і не має зворотної сили.

Що стосується доводів апеляційної скарги про неправильно визначений розмір витрат з матеріально-технічного забезпечення розгляду даної справи, то колегія суддів вважає, що оскільки в мотивувальній частині рішення суду не зазначено чому суд дійшов висновку про стягнення 8,50 грн., то в даному випадку фактично має місце описка, яка може бути виправлена судом першої інстанції відповідно до ст. 219 ЦПК України, а не шляхом зміни рішення в цій частині.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, коли оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 319 ЦПК України, колегія

суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми відхилити.

Рішення Зарічного районного суду м. Сум Сумської області від 20 березня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набрала законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.