Справа № 11-326/2007р.                          Головуючий у 1-й інстанції - Шершак M.I.

Категорія: 186 ч. 3 КК                               Доповідач - Голуб М.В.

УХВАЛА

 іменем України

2007 року травня "15" дня колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого:                        Лугового М.Г.

суддів:                                   Голуба М.В.,

Прокопенка О.Б.

з участю прокурора:            Шульги Л.О.

та адвоката :                         ОСОБА_3.

захисника:                            ОСОБА_2

засудженого:                        ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1, та прокурора, який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції на вирок Зарічного районного суду м. Суми від 11 січня 2007р., яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не засуджувався; засуджений за ст. 186 ч. З КК України до чотирьох років позбавлення волі. Доля речових доказів вирішена в порядку ст. 81 КПК України.

Як зазначено у вироку ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за те, що 20 липня 2006р. біля 22 години прийшов додому до раніше знайомого ОСОБА_4 який проживає по АДРЕСА_1 та запропонував йому вийти на подвір'я. Перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 безпричинно став наносити ОСОБА_4 удари в різні частини тіла, а потім взяв потерпілого за шию і притиснув до себе, тобто застосував насильство, яке не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, а потім відкрито, шляхом ривка заволодів мобільним телефоном ОСОБА_4 і сім картою вартістю 1055грн. 45коп. продовжуючи злочину діяльність з метою заволодіння майном потерпілого змусив його піднятись до себе в помешкання, та взяти ключ від майстерні ОСОБА_4, яка розташована в цьому ж будинку. Потерпілий взяв ключ відкрив майстерню туди зайшов і ОСОБА_1 і знову став наносити удари в різні частини тіла, після чого відкрито заволодів: зарядним устройством до телефону "Нокія", та пультом дистанційного керування до

телевізора" Соні", а всього на суму 70 грн.. Потерпілому ОСОБА_4 1980 року народження, були спричиненні легкі тілесні ушкодження.

В поданій апеляції засуджений ОСОБА_1 просить суд його дії кваліфікувати за ст. 186 ч. 1 КК України поскільки він в квартиру не проникав, та призначити покарання із застосуванням ст. 69 КК України.

Прокурор в своїй апеляції просить суд вирок скасувати за суворості призначеного покарання та постановити новий вирок призначивши покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді одного року шести місяців обмеження волі.

У змінах до апеляції, прокурор просить вирок змінити у зв'язку з суворістю призначеного покарання, застосувати ст. 69 КК України та призначити покарання у виді обмеження волі на один рік 6 місяців.

Заслухавши доповідь судді, думку засудженого його адвоката та захисника які просили застосувати ст. 69 КК України та пом'якшити покарання, висновок прокурора яка підтримала доповнення до апеляції та змінити вирок, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи, які викладені в апеляціях, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляцій.

Висновки суду про доведеність вини засудженого в скоєнні злочину при обставинах, викладених у вироку та правильність юридичної кваліфікації дій засудженого в поданій апеляції прокурором під сумнів не ставляться.

Доводи засудженого про те, що в його діях відсутній склад злочину передбачений ч. З ст. 186 КК України поскільки не було проникнення в приміщення, а тому необхідно кваліфікувати ч. 1 ст. 186 КК України не обґрунтовані та безпідставні. Судом першої інстанції достовірно встановлено, що засуджений застосував до потерпілого насильство, щоб той відчинив майстерню і після, там скоїв відкрите заволодіння майном.

А тому дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. З ст. 186 КК України вірно.

Міра покарання ОСОБА_1 обрана судом у відповідності до вимог закону з урахуванням характеру і ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особу засудженого та всіх обставин що впливають на відповідальність.

Колегія суддів вважає, що призначене в даному випадку покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним

нових злочинів. Підстав вважати вирок суду несправедливим внаслідок суворості призначеного покарання, як це вважають засуджений, адвокат, захисник та прокурор не має.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які були б підставою для зміни, або скасування судового рішення, у справі не встановлено.

Керуючись ст. 362, 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Вирок Зарічного районного суду м. Суми від 11 січня 2007 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін.

Апеляції засудженого ОСОБА_1 та прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та його доповнення залишити без задоволення.