Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 10-107/11 Головуючий у суді І-ї інстанції Ковальова О.Б.
Категорія - Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Гончар В. М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.04.2011 колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Кіровоградської області у складі :
головуючого судді Медведенко Ю.С.,
суддів Гончара В.М., Кадегроб А.І.,
за участю прокурора Сидоренка А.А.,
скаржниці ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді матеріали за апеляцією ОСОБА_3 на постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16 лютого 2011 року, якою відмовлено в задоволені її скарги на постанову прокурора Олександрійського району Кіровоградської області від 17 березня 2010 року про закриття кримінальної справи відносно ОСОБА_4
В С Т А Н О В И Л А:
Постановою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16 лютого 2011 року відмовлено в задоволені скарги ОСОБА_3 на постанову прокурора Олександрійського району від 17 березня 2010 року про закриття кримінальної справи відносно ОСОБА_4 за фактом вилучення шляхом обману у ОСОБА_3 150 мл. крові з метою використання її як донора за ознаками злочину, передбаченого ст. 144 КК України, на підставі п.2 ст. 6 КПК України, у зв’язку з відсутністю в її діях складу вказаного злочину.
Обґрунтовуючи своє рішення суд першої інстанції зазначив, що в постанові від 17.03.2010 року про закриття кримінальної справи відносно ОСОБА_4, слідчий прокуратури Олександрійського району вказав суть справи, а також підстави для закриття справи –що відбір крові проводився за вказівкою завідуючої відділенням переливання крові ОСОБА_5, яка згідно посадової інструкції здійснює безпосереднє керівництво діяльність ввіреного їй колективу і несе відповідальність за організацію і вирішення питань щодо переливання крові та її компонентів, і якій, згідно посадової інструкції, безпосередньо підпорядковувалась медична сестра ОСОБА_4, між якими досудовим слідством по справі не встановлено фактів попередньої змови на відбір у ОСОБА_3 крові шляхом обману у більшій кількості ніж дозволила остання як донор, тому у ОСОБА_4 відсутня суб’єктивна сторона злочину –прямий умисел.
Посилання ОСОБА_3 на накази, інструкції МОЗ України, які порушила ОСОБА_4 безпідставні, оскільки стаття 144 КК України не є банкетною нормою, відповідно наявного в справі висновку комісійної повторної судово-медичної експертизи, взяття вищевказаної кількості крові у ОСОБА_3 слід вважати безпечним для її організму, а виявлені у неї хронічні захворювання після 29.05.2008 року тобто після відбору крові, мали латентний (прихований) характер та не пов’язані з кровоздачею (т.3 а.с. 9-76).
Також ОСОБА_3 було пропущено строки протягом яких може бути оскаржена постанова про закриття кримінальної справи.
З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволені скарги ОСОБА_3
У своїй апеляції ОСОБА_3, яка є потерпілою, просить скасувати постанову суду від 16.02.2011 року та постанову прокурора Олександрійського району Кіровоградської області від 17.03.2010 року, а справу направити прокурору для відновлення досудового слідства. В обґрунтування своїх вимог зазначила, що постанова суду є незаконна, підлягає скасуванню, а її скарга задоволенню з наступних підстав.
Посилання суду на те, що нею були пропущені строки, є неправильним так як відповідь Генерального прокурора за її зверненням отримала 18.06.2010 року, скаргу на постанову подала до суду 21.06.2010 року тому семиденний строк оскарження нею постанови порушений не був.
Висновки комісійної повторної судово-медичної експертизи про відсутність спричинення шкоди її здоров`ю, яким вмотивовано рішення суду, не можуть братись до уваги під час розгляду скарги на постанову прокурора від 17.03.2010 року про закриття кримінальної справи, так як нею ставиться питання про притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за відбір крові у кількості більшій ніж було їй дозволено, тобто вчинення насильницького донорства.
Посилання суду у частині її безпідставного посилання на накази, інструкції МОЗ України, які порушила ОСОБА_4 під час відбору крові у більшій кількості, нічим не обґрунтовано, так як донорство крові чітко регламентовано іншими нормативними актами, крім того злочинними діями є насильницьке або шляхом обману вилучення крові.
Також вважає, що посилання суду на постанову прокурора про відсутність у діях медичної сестри ОСОБА_4 об’єктивної сторони злочину-прямого умислу є непідтвердженим, так як вона неодноразово повідомляла ОСОБА_4 про кількість крові, яку бажає здати, тому відбір у неї крові проводився медичною сестрою ОСОБА_4 шляхом обману, усвідомлено та з прямим умислом.
Також на її думку судом не було враховано, що прокуратурами Олександрійського району та Кіровоградської області не прийнято до уваги пункти 2 та 4 статті 41 КК України, якими визначено, що наказ або розпорядження є законними, якщо вони віддані відповідною особою в належному порядку та в межах її повноважень і за змістом не суперечать чинному законодавству та не пов’язані з порушенням конституційних прав та свобод людини і громадянина. Особа, що виконала явно злочинний наказ або розпорядження, за діяння, вчинені з метою виконання такого наказу, підлягає кримінальній відповідальності на загальних підставах.
Заслухавши доповідача, думку ОСОБА_3, яка підтримала свої апеляційні вимоги, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції за відсутності підстав для притягнення медичної сестри ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляція підлягає задоволенню з наступних підстав.
01.08.2008 року прокурором Олександрійського району Кіровоградської області було порушено кримінальну справу відносно завідуючої відділенням переливання крові Олександрійської центральної районної лікарні ОСОБА_5 за фактом вилучення шляхом обману у ОСОБА_3 150 мл. крові з метою використання її як донора за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 144 КК України, провадження по якій постановою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 серпня 2010 року, було закрито внаслідок акту амністії із звільненням ОСОБА_5, від кримінальної відповідальності. Вказане рішення ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 28 вересня 2010 року залишено без змін і скаржницею ОСОБА_3 та іншими особами, інтересів яких вона стосується, не оскаржувалось (т.3 а.с.158,173-174).
29 липня 2009 року прокурором Олександрійського району Кіровоградської області порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_4 за фактом вилучення шляхом обману у ОСОБА_3 150 мл. крові з метою використання її як донора, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 144 КК України (т.2 а.с. 273).
Провівши досудове слідство по порушеній справі прокурором цього ж району відповідно постанови від 17 березня 2010 року припинено кримінальне переслідування відносно медичної сестри ОСОБА_4 на підставі п.2 ст. 6 КПК України, у зв’язку з відсутністю в її діях складу вказаного злочину.
Не погоджуючись з прийнятим прокурором рішенням про закриття кримінальної справи, ОСОБА_3 звернулась до суду з відповідною скаргою.
Статтею 213 КПК України передбачено, що кримінальна справа закривається при наявності підстав, зазначених у статті 6 цього Кодексу та при недоведеності участі обвинуваченого у вчинені злочину, а відповідно ч.1 ст. 214 КПК України слідчий закриває справу мотивованою постановою, в якій, крім даних, передбачених у статті 130 цього Кодексу, зазначає також і підстави для закриття справи.
Згідно ст. 236-6 цього Кодексу, суд, розглядаючи скаргу на постанову про закриття справи, повинен перевіряти чи були при закритті справи виконані вимоги статей 213 і 214 цього Кодексу.
Суд першої інстанції, розглядаючи скаргу ОСОБА_3 на постанову прокурора про закриття справи від 17.03.2010 року, в якій зазначено про відсутність у ОСОБА_4 об’єктивної сторони злочину –прямого умислу, оскільки не було встановлено факту її попередньої змови з ОСОБА_5 на відбір крові шляхом обману у кількості більшій, ніж дозволила донор, теж дійшов такого висновку тому і відмовив у задоволені скарги ОСОБА_3
Однак із матеріалів справи, протоколів допитів ОСОБА_5, медичних сестер лікарні ОСОБА_4 і ОСОБА_6 та самої ОСОБА_3, постанови прокурора про закриття кримінальної справи від 17.03.2010 року, постанови суду першої інстанції від 16.02.2011 року про відмову в задоволені скарги ОСОБА_3, вбачається, що перед початком відбору крові у ОСОБА_3, як донора, остання повідомила, що бажає здати 240 мл. крові, про що були достовірно освідомленні ОСОБА_5 і ОСОБА_4
Однак незважаючи на бажання ОСОБА_3 про добровільну здачу саме 240 мл. крові, ОСОБА_5 як завідуюча відділенням переливання крові Олександрійської ЦРБ, дає явно злочинне розпорядження медичній сестрі ОСОБА_4 про відбір у ОСОБА_3 крові у більшій кількості. В свою чергу ОСОБА_4, розуміючи протиправність розпорядження ОСОБА_5, виконує його і свідомо, без будь-якого примусу проводе відбір крові шляхом обману у кількості більшій, ніж дозволила донор.
Відповідно ч.4 ст. 41 КК України, особа, що виконала явно злочинний наказ або розпорядження, за діяння, вчинені з метою виконання такого наказу, підлягає кримінальній відповідальності на загальних підставах.
Викладені обставини безпосередньо свідчать про наявність попередньої змови ОСОБА_5 з ОСОБА_4 на вилучення шляхом обману крові у ОСОБА_3 з метою використання її як донора.
Враховуючи вищезазначене прокурор Олександрійського району, виносячи постанову від 17.03.2010 року про закриття кримінальної справи відносно ОСОБА_4 та суд першої інстанції, виносячи постанову від 16.02.2011 року про відмову в задоволені скарги ОСОБА_3, дійшли помилкового висновку про відсутність у ОСОБА_4 об’єктивної сторони злочину – прямого умислу, оскільки досудовим слідством по справі не встановлено факту її попередньої змови з ОСОБА_5 на відбір крові шляхом обману у кількості більшій, ніж дозволила донор, що свідчить про неповноту та однобічність дослідження обставин справи під час досудового слідства та під час судового розгляду справи.
Згідно п.1 ч.1 ст. 367 КПК України, підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в апеляційному суді є однобічність або неповнота досудового чи судового слідства.
При таких обставинах скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції від16.02.2011 року про відмову в задоволені скарги ОСОБА_3, та постанова прокурора від 17.03.2010 року про закриття кримінальної справи відносно ОСОБА_4, підлягають скасуванню, кримінальна справа поверненню прокурору Олександрійського району Кіровоградської області для проведення досудового слідства під час якого необхідно усунути зазначені недоліки та прийняти законне і обґрунтоване рішення по справі.
Керуючись ст. ст. 362, 365, 366, 367 КПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16 лютого 2011 року про відмову в задоволені скарги ОСОБА_3 на постанову прокурора Олександрійського району від 17 березня 2010 року про закриття кримінальної справи відносно ОСОБА_4 за фактом вилучення шляхом обману у ОСОБА_3 150 мл. крові з метою використання її як донора за ознаками злочину, передбаченого ст. 144 КК України, на підставі п.2 ст. 6 КПК України, у зв’язку з відсутністю в її діях складу вказаного злочину, - скасувати.
Скаргу ОСОБА_3 на постанову про припинення кримінального переслідування відносно окремої особи та закриття кримінальної справи - задовольнити.
Скасувати постанову прокурора Олександрійського району Кіровоградської області від 17 березня 2010 року про припинення кримінального переслідування відносно ОСОБА_4 за фактом вилучення шляхом обману у ОСОБА_3 150 мл. крові з метою використання її як донора за ознаками злочину, передбаченого ст. 144 КК України, на підставі п.2 ст. 6 КПК України, у зв’язку з відсутністю в її діях складу вказаного злочину.
Кримінальну справу повернути прокурору Олександрійського району Кіровоградської області для відновлення слідства.
СУДДІ:
Медведенко Ю.С. Гончар В.М. Кадегроб А.І.