Справа № 2-2928/2011 р.

                                                   РІШЕННЯ

                                            ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  14 квітня 2011 р. Московський райсуд м.Харкова в складі головуючого судді Оксененко В.А., з участю секретаря-Дмитрієвої Е.О., Городецької О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ВАТ „Українська страхова компанія „Дженерал Гарант” про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

                       встановив:

ОСОБА_4 16.01.2008 р. звернувся до Московського суду м.Харкова з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. По справі 24.03.2008 р. постановлено заочне судове рішення. Ухвалою суду 21.01.2011 р. заочне рішення скасовано і справа призначена до розгляду.

В ході судового розгляду позивач підтримав свої позовні вимогі, в обґрунтування вказав наступне:

23.10.2007 р., приблизно о 18:20 год. ОСОБА_3, керуючі автомобілем „ЗАЗ-ДЄУ”, держномер НОМЕР_1, рухаючись по пр. 50 років СРСР на перехрестті з пр. 50 років ВЛКСМ в м. Харкові, не поступилась дорогою і допустила зіткнення з автомобілем „ДЄУ-Ланос”, держномер НОМЕР_2, що належить йому на праві власності, внаслідок чого сталося ДТП. Належний йому а/м отримав механічні ушкодження.

Винною в зіткненні а/м та в настанні ДТП визнаний водій ОСОБА_3 через порушення нею вимог п.п. 13.1,11.4 ПДР України.

Внаслідок зіткнення було пошкоджено його автомобіль, тому просить стягнути з винної особи (заподіяні збитки: за ремонт автомобіля в розмірі 5130 гр. 87 коп., судові витрати: за оплату експертизи - 440 гр., за сплату держмита-135 гр. 70 коп. та відшкодувати моральну шкоду у розміри 5000 гр., оскільки, він був позбавлений можливости користуватись машиною, переніс страждання та вимущений до цього часу тратить зусилля на відновлення попереднього образу життя.

Відповідачка позов визнала частково, не заперечувала свою винність у скоєні ДТП, але, стверджувала, що сума матеріальної шкоди, яку просить позивач відшкодувати перебільшена і останній не довів суду розмір своїх витрат на відновлювальний ремонт автомобіля. Моральна шкода нєю не спричинена, тому, що позивач керував ТЗ, якій є джерелом підвищений небезпеки, що відноситься до групи підвищеного ризику, розрахунок моральної шкоди і її спричинення ним не доказано. Крім того, її автомобіль був застрахований в СК „Дженерал Гарант”, яка і повинна відшкодувати шкоду ОСОБА_4

Представник ВАТ „Українська страхова компанія „Дженерал Гарант” позов не визнав і вказав, що між ними і ОСОБА_3 був укладений договір страхування №3397511. За умовами цього договору об’єктом страхування є автомобіль „ЗАЗ-ДЄУ”, держномер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3, цивільна правова відповідальність на шкоду, що спричинена 3-м особам власником „ЗАЗ” дія договору не поширюється.

Суд, вислухав сторони, вивчив письмові докази, приходить до наступного.

   23.10.2007 р., приблизно о 18:20 год. ОСОБА_3, керуючі автомобілем „ЗАЗ-ДЄУ”, держномер НОМЕР_1, рухаючись по пр. 50 років СРСР на перехрестті з пр. 50 років ВЛКСМ в м. Харкові, не поступилась дорогою і допустила зіткнення з автомобілем „ДЄУ-Ланос”, держномер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_2 на праві власності, внаслідок чого сталося ДТП, автомобілі зазнали механічних ушкоджень.

   Згідно ст.61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову з питань, чи мали місце ці дії та вчинені вони цією особою.   

   Постановою Московського районного суду м. Харкова від 13.12.2007 р. винним у скоєні ДТП визнаний водій ОСОБА_3, яка порушила п.13.1, п.11.4 ПДД. В діях іншого водія порушень ПДД не встановлено.

   Постанова набула чинності.

   Відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України шкода, заподіяна особі і майну громадянина  підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла.

За правилом ст.1187 ЦК України шкода, яка заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується його власником.

Як вбачається з матеріалів справи, джерело підвищеної небезпеки на праві власності належить ОСОБА_3; під час ДТП автомобілем керувала саме вона, тому, суд стягує причинену шкоду з відповідачки.

Матеріальна шкода складає 5130 гр. 87 коп., що підтверджується висновком автотоварознавчої експертизи від 31.10.2007 р., наданими финансовими документами.

   Суд розглядає цивільні справи на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справи та подані ними; кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.11,60 ЦПК України).

Відповідачка та її представник заперечували проти розміру збитків, зазначених в позові, стверджуючі, що вони перебільшені.

Але, доказів, що спростовують доводи позивача, останні суду не надали і про їх існування не вказали.

Судом роз’яснено відповідачки право заявляти клопотання про призначення відповідної експертизи і проведення дослідження в експертної установи щодо визначення вартості відновлювального ремонту автомобіля „ДЄУ-Ланос”, але, такого клопотання не заявлено.

З оглядом на вишевикладеного, у суду немає підстав для сумніву в належності і допустимості доказів, наданих позивачем для підтвердження позовних вимог.

У відповідності зі ст. 1167 ЦК України моральна шкода, заподіяна винними діями особи, відшкодовується цією особою.

Суд вважає, що в результаті винних дій ОСОБА_3 позивачеві було заподіяно моральну шкоду: змінився уклад його життя, він був  вимушений докладати додаткових зусиль для відновлення колишнього укладу життя, переніс у зв'язку з ДТП моральні переживання та незручності.

Тому, позов про відшкодування моральної шкоди підлягає частковому задоволенню; при визначенні його обсягу суд враховує тривалість та тяжкість перенесених страждань і незручностей.

У позовних вимогах до ВАТ „Українська страхова компанія „Дженерал Гарант” суд відмовляє, оскільки, дія договору страхування, укладеного 16.03.2007 р. з ОСОБА_3 на цивільну відповідальність за шкоду, спричинену власником ТЗ „ЗАЗ” 3-м особам не поширюється.

   Судові витрати (за сплату вартості експертизи, держмита) суд покладає на винну особу.

   Керуючись ст.ст. 212-215,88 ЦПК України, ст. 1166, 1167,1187 ЦК України, суд,-

                        ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

     Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 5130 гр.87 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди; 135 гр. 70 коп. в рахунок сплати судових витрат; 440 гр. в рахунок сплати вартості експертизи та 1000 гр. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

     У позові до ВАТ „Українська страхова компанія „Дженерал Гарант” –відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга в Харківський апеляційний суд через районний суд протягом 10 днів.

     СУДДЯ :                    В.А. ОКСЕНЕНКО.