Справа № 33-104 Головуючий у І інстанції Хрипун С. В.
Категорія 132 Доповідач у 2 інстанції Літвінов Є.В.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 лютого 2011 року м. Київ
Суддя Апеляційного суду Київської області Літвінов Є.В.
за участю:
правопорушника –ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 січня 2011 року,
В С Т А Н О В И В :
Постановою суду
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Боярка Київської області, громадянин України, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1, не працюючий,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 (один) рік.
Відповідно до зазначеної постанови, 15 січня 2011 року о 23 годині 50 хвилин на вул. Шевченка в с. Хотів Києво-Святошинського району Київської області, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом "Субару Форестер", номерний знак НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп’яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей), від проходження медичного огляду для встановлення стану алкогольного сп’яніння в установленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України.
На дану постанову суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій вважає обране судом покарання занадто суворим та таким, що не відповідає характеру вчиненого правопорушення, особі правопорушника, ступеню його вини, майновому стану, обставинам, що пом’якшують та обтяжують відповідальність. Оскільки, він перебував у автомобілі, який знаходився біля двору, пив пиво і нікуди не рухався, при появі працівників ДАІ, він визнав, що вживав пиво і тому вважав за зайве проходити медичний огляд. Апелянт вважає, що своїм правопорушенням він не допустив ніяких негативних наслідків. Окрім того, він не допускав будь-яких інших адміністративних правопорушень, позитивно характеризується за місцем проживання, має непрацюючу дружину та неповнолітню дитину і автомобіль є для нього єдиним джерелом прибутку і утримання сім’ї.
Тому просить постанову суду скасувати та винести нову постанову про застосування до нього адміністративного стягнення не пов’язане з позбавленням права керування транспортними засобами.
Вислухавши пояснення апелянта, який підтримав свою апеляційну скаргу, підтвердив доводи цієї скарги та просив її задовольнити, при цьому визнавши свою провину у вчиненому правопорушенні у повному обсязі, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Винність ОСОБА_2 у порушенні правил дорожнього руху стверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії АІ1 № 216313, у якому викладені обставини вчинення правопорушення, який був складений за участю двох понятих, та в якому мається власноручне пояснення правопорушника про те, що він випив 0,5 л. пива алкогольного, після чого керував автомобілем.
Кваліфікація дій ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП є правильною.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_2 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.
Розглядаючи справу, суд першої інстанції дотримався вимог, передбачених ст. ст. 245, 280 КУпАП та прийняв законне рішення.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2 будь яких інших адміністративних правопорушень по лінії ДАІ не допускав, не відповідають дійсності.
Як убачається з реєстру (а.с.3-5) ОСОБА_2 раніше неодноразово порушував правила дорожнього руху та притягався до адміністративної відповідальності, про що він також не заперечував у засіданні апеляційного суду.
Доводи апеляційної скарги в тій частині, що автомобіль є єдиним джерелом матеріального прибутку і утримання сім"ї правопорушника, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, а тому суд вважає дані обставини надуманими і такими, що не відповідають дійсності.
Таким чином, на думку апеляційного суду, постанова Києво-Святошинського районного суду Київської області є законною і підстав для її скасування або зміни не вбачається, а доводи викладені в апеляційній скарзі правопорушника не заслуговують до уваги.
Керуючись ст. 294 КУпАП суд, –
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 січня 2011 року щодо ОСОБА_2 –залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя:
«З оригіналом згідно»
Суддя Літвінов Є.В.