q

Справа №  1-59/11

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

14 березня 2011 рокум. Кодима

Кодимський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Сопільняк О. М.

        при секретарі                                Гурі С.А.

        з участю:

                        прокурорів                        Поченюка С.В., Шевчука В.В.        

законного представника          потерпілої    ОСОБА_1

                                               захисника             ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кодима Одеської області кримінальну справу по звинуваченню:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, який має незакінчену середню освіту, працездатного, не працюючого, не одруженого, спів мешкає, раніше не судимого (судимість на підставі ст.89 КК України погашена,

- в скоєнні злочину, передбаченого частиною1 статті 125 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_3 27 листопада 2010 року о 20 год.00 хв. перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, що надавало йому можливість усвідомлювати свої дії та керувати ними, знаходячись в будинку своєї матері ОСОБА_4 в АДРЕСА_1, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, маючи намір на спричинення тілесних ушкоджень, безпричинно умисно наніс удар рукою по обличчю неповнолітньої ОСОБА_4., ІНФОРМАЦІЯ_3, в результаті чого сприщив їй згідно висновку судово-медичної експертизи №2 від 14 січня 2011 року легке тілесне ушкодження у вигляді крововиливу обличчя, що не спричинило короткострокового розладу здоров'я потерпілої.  

Роз’яснивши учасникам судового процесу (підсудному, захиснику, законному представнику потерпілої та прокурору) положення ст.299 КПК України стосовно обмеження порядку та обсягу дослідження доказів у справі, вияснивши їх думку про можливість обмеження дослідження доказів у справі допитом підсудного ОСОБА_3, законного представника потерпілої та дослідження висновку судово-медичної експертизи, роз’яснивши їм наслідки застосування такого порядку дослідження доказів, зокрема, те, що вони будуть позбавлені можливості оскаржити в апеляційному порядку ті фактичні дані, дослідження яких суд визнає недоцільним, вияснивши їх розуміння таких наслідків, з їх згоди, впевнившись в добровільності та істинності їх намірів, суд визнав необхідним обмежити порядок дослідження доказів по даній кримінальні справі допитом підсудного ОСОБА_3, законного представника потерпілої та дослідження висновку судово-медичної експертизи.

Підсудний ОСОБА_3 винним себе визнав повністю, в скоєному щиро розкаявся та пояснив, що біля п’яти років проживає разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_1 та її неповнолітньою донькою від іншого шлюбу ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3.  Остання дуже не слухняна, з  важким некерованим характером, часто сперечається, в школі навчається посередньо, часто надходять скарги від вчителів щодо її поведінки та навчання. 27 листопада 2010 року в вечірній час близько 19.00 год. він повернувся додому, при цьому, перебував в стані алкогольного сп’яніння. Запропонував співмешканці піти в гості до його матері ОСОБА_4, переглянути телевізор, після чого втрьох –він, співмешканка та її донька ОСОБА_4 пішли до матері. У матері вжив ще спиртного, після чого  почав дивитись телевізор, а ОСОБА_4 разом з його сестрами ОСОБА_6 та ОСОБА_7 грались в цій же кімнаті, бігали, заважаючи йому дивитись телевізор. Через це декілька разів зробив їм зауваження щоб вони заспокоїлись, але вони продовжували бавитись.   Після цього він почав сваритись з ОСОБА_4, попрікаючи її крадіжками у людей, на що ОСОБА_4 все заперечувала, через що він ще більше розгнівався, продовжував сваритись з нею та в ході сварки  вдарив її рукою по обличчю, через що остання закривши обличчя руками вибігла на вулицю та пішла додому.  

В судовому засіданні законний представник неповнолітньої потерпілої ОСОБА_1 пояснила, що дійсно 27 листопада 2010 року разом зі своєю донькою ОСОБА_4 та співмешканцем ОСОБА_3 пішла в гості до матері співмешканця, де ОСОБА_3 під час сварки з донькою вдарив її рукою по обличчю.  Просить підсудного суворо не карати.

Оцінив всі зібрані у справі докази в сукупності, суд діючи в межах пред’явленого звинувачення прийшов до висновку, що своїми умисними діями підсудний ОСОБА_3 скоїв злочин передбачений ч.1 ст.125 КК України, а саме –спричинення малолітній ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 умисного легкого тілесного ушкодження у вигляді крововиливу обличчя, що не спричинило короткострокового розладу її здоров'я.

При визначенні виду та розміру покарання підсудному ОСОБА_3 суд враховує суспільну небезпечність вчиненого ним злочину, його тяжкість, яка відповідно до ст.12 КК України є невеликою, особистість підсудного, який місцем свого проживання характеризується задовільно, раніше вчиняв злочин, судимість за який у встановленому законом порядку погашена, проте характеризує його з негативної сторони, вчинив злочин відносно малолітньої дитини, яка проживає в його сім»ї, при цьому, повністю визнав свою провину та щиро покаявся у вчиненому злочину, що свідчить про усвідомлення ним протиправності своїх дій, їх критичну оцінку та готовність нести покарання.

Щире каяття підсудного у вчинені злочину суд на підставі п.1 ч.1 ст.66 КК України визнає обставиною, що пом’якшує його покарання.

Вчинення злочину щодо малолітньої дитини та в стані алкогольного сп’яніння суд на підставі п.п.6 та 13 ч.1 ст. 67 КК України визнає обставинами, що обтяжують його покарання.

За таких обставин суд вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_3, запобігання вчиненню нових злочинів, як ним так і іншими особами, можливе без його ізоляції від суспільства, а тому вважає можливим призначити йому покарання у вигляді громадський робіт, оскільки з огляду на його особистість його залучення до безоплатних примусових суспільно-корисних робіт на користь сільської громади с.Пиріжна Кодимського району за місцем його проживання буде мати виховне та профілактичне значення і є необхідним та достатнім для його виправлення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.299, 323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України та призначити йому покарання у вигляді двохсот годин громадських робіт.

До набрання вироком законної сили обраний відносно засудженого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд залишити без змін, після чого скасувати.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області на протязі 15 діб з моменту його постановлення.

Суддя   О. М. Сопільняк