Справа № 11-318 Головуючий у І інстанції Шевчук
Категорія 42 Доповідач у 2 інстанції Димарецький
УХВАЛА
Іменем України
30 березня 2011 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого - АВРАМЕНКА
суддів: ДИМАРЕЦЬКОГО В.М., МАТЮШКА М.П.
з участю прокурора - СКРИПКИ І.М., потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_4, потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3, прокурора, який брав участь в суді першої інстанції, на вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 січня 2011 року, яким
ОСОБА_4, який народився
ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл.,
не одружений, раніше не судимий, проживаючий за адресою:
АДРЕСА_1
засуджений на підставі ст. 286 ч. 2 КК України до позбавлення волі строком на 3 (три) роки, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 (два) роки.
Цивільні позови потерпілих по справі судом задоволені частково. Судом постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_4 на користь: потерпілого ОСОБА_2 - 14640 грн.66 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди і 60 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди; потерпілої ОСОБА_5 - 80 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди; потерпілої ОСОБА_3 - 60 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
ОСОБА_4 вчинив злочин при наступних обставинах.
21 листопада 2009 року, близько 20 год. 30 хв., ОСОБА_4 в м. Бровари Київської області, керуючи автомобілем ,,TOYOTA Fortuner” д.н.з. НОМЕР_1 та рухаючись на ньому по вулиці Короленка, не вибрав в установлених межах видимості безпечної швидкості, яка б давала можливість при виникненні небезпеки, безпечно зреагувати на неї, не врахував дорожню обстановку, проявив неуважність та безпечність чим порушив вимоги п.п. 2.3 ,,б”, 12.3 Правил дорожнього руху. Як наслідок ОСОБА_4, не переконавшись у безпечності для руху, невірно оцінив дорожню обстановку, при виникненні небезпеки для руху, не застосував термінове гальмування та допустив наїзд керованого ним автомобіля на пішохода ОСОБА_6, що переходив проїзну частину вулиці Короленка. В результаті вказаного наїзду ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження, від яких помер на місці дорожньо - транспортної пригоди.
В апеляції засуджений ОСОБА_4, не оспорюючи вирок, в частині встановлення фактичних обставин та кваліфікації вчиненого ним, вважає вирок явно не справедливим в наслідок суворості. На думку апелянта суд при призначенні йому покарання повною мірою не врахував, що вчинений ним злочин хоча і відноситься до категорії тяжких, але скоєний по необережності, що має суттєво впливати на визначення міри покарання. Суд у вироку перечислив численні пом’якшуючи обставини, а саме: позитивні характеристики, часткове відшкодування шкоди, розкаяння в скоєному, визнання вини, що раніше він до кримінальної відповідальності не притягувався, на утриманні має бабку похилого віку, а також вказав і ту обставину, що потерпілий перебував в стані алкогольного сп’яніння, сам наразив себе на небезпеку. Вказані обставини давали суду можливість застосувати до нього ст. ст. 69 та 75 КК України. В завершенні апеляції ОСОБА_4 просить вирок суду першої інстанції відносно нього скасувати та постановити свій вирок, яким застосувати до нього ст. 75 КК України.
Потерпілі ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в апеляції просять скасувати вирок, в частині призначеного засудженому судом 1-ї інстанції покарання, яке, на їх думку, є не справедливим по причині суттєвої невідповідності тяжкості злочину і особі засудженого, у зв’язку з чим просять постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі, а в іншій частині вирок залишити без змін.
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не оспорюючи кваліфікацію дій засудженого та доведеність його вини у вчиненому, просить скасувати вирок, в частині призначеного засудженому покарання, оскільки, на його думку, суд, призначаючи засудженому покарання, не в повній мірі врахував дані, що характеризують його особу, тяжкість скоєного та його ставлення до вчиненого. Скасувавши вирок, апелянт просить постановити новий вирок, яким визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України та призначити йому покарання у виді 5 років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
Заслухавши доповідь судді, пояснення: засудженого, прокурора, потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3 на підтримку поданих ними апеляцій, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів приходить до висновку, що апеляції не підлягають задоволенню, виходячи при цьому з наступного.
Висновок суду 1-ї інстанції про винуватість ОСОБА_4 у вчиненому, а також кваліфікація його дій за ст. 286 ч. 2 КК України базуються на зібраних по справі доказах, які сторонами не оспорюються.
Торкаючись питання про справедливість покарання, яке призначене засудженому ОСОБА_4, апеляційний суд виходить з наступного.
Призначаючи засудженому ОСОБА_4 покарання, суд 1-ї інстанції, як прямо зазначено у вироку, врахував характер і ступінь небезпечності вчиненого злочину, обставини, що пом’якшують покарання (визнання підсудним вини та щире каяття в скоєному, що він вперше притягається до кримінальної відповідальності, знаходження на його утриманні бабки похилого віку), а також те що він позитивно характеризується за місцем проживання та роботи. Також при визначенні покарання судом враховувалась і та обставина, що потерпілий, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, сам наразив себе на небезпеку.
Таким чином, прийняте рішення суду 1-ї інстанції щодо призначеного ОСОБА_4 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, а саме: воно призначено з урахуванням характеру і ступеню тяжкості вчиненого злочину та даним про його особу і є необхідним для виправлення засудженого та запобігання новим злочинам, у зв’язку з чим його не можна визнати несправедливим, як внаслідок суворості, так і в наслідок м”якості.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 січня 2011 року відносно ОСОБА_4 залишити без змін, а апеляції засудженого, потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3, прокурора - без задоволення.
З оригіналом згідно,
Суддя Апеляційного суду
Київської області В.ДИМАРЕЦЬКИЙ