Справа № 2-196/11

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

     І М Е Н Е М       У  К  Р  А  Ї Н И

17.03.2011

Замостянський районний суд м.Вінниці

в складі: головуючого судді  Клапоущак С.  Ю.,

при секретарі Гнасько Н.О.,

представника позивача Воробйової А.В., Гончар Ю.А.

перекладача відповідачів ОСОБА_3,

представника ОСОБА_4 –ОСОБА_5,

відповідачів ОСОБА_4,  ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовом Вінницького  учбового виробничого підприємства українського  товариства глухих  до ОСОБА_4, ОСОБА_6 про визнання ордера на жиле приміщення  недійсним ,-

в с т а н о в и в:

До суду звернулося Вінницьке УВП УТОГ до ОСОБА_4, ОСОБА_6 про визнання ордера на квартиру АДРЕСА_1 недійсним. Мотивувало свої вимоги наступним.

У Вінницькому УВП УТОГ на квартирному обліку для поліпшення житлових умов з 1984 року перебувала відповідач ОСОБА_4, яка проживала з чоловіком  ОСОБА_6 у відомчому гуртожитку підприємства. Згідно переліку наданих відповідних відповідачами документів, іншого житла крім кімнати в гуртожитку сім’я не мала.

У грудні 2009 року рішенням міської ради м. Вінниці підприємству було виділено 15 квартир, тому в порядку черги осіб потребуючих поліпшення житлових умов та на підставі заяви ОСОБА_4 й поданих документів, рішенням профкому підприємства їй на сім'ю з 2-х чоловік було виділено 1- кімнатну квартиру, загальною площею 52,13 м 2 відповідно до норм Житлового кодексу України.

На підставі даного рішення виконавчим  комітетом міської Ради народних депутатів відповідачам був виданий ордер на вказану квартиру в будинку №69, розташованому по вул. Москаленка в м.Вінниці.

Однак через деякий час від адміністрації агрегатного заводу, позивачу стало відомо, що чоловік відповідачки ОСОБА_6, перебуваючи в шлюбі, отримав від заводу кімнату в гуртожитку, яку пізніше приватизував.

Відповідачі даний факт приховали від позивача, не долучили до переліку документів в обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, відомостей про те, що ОСОБА_6, як член сім’ї отримав кімнату в гуртожитку, внаслідок чого позивачем було незаконно видано ОСОБА_4 оспорюваний ордер на квартиру АДРЕСА_1, чим порушили вимоги Житлового кодексу України та права інших осіб, які потребують поліпшення житлових умов на отримання житла.

Відповідно до ст.59 Житлового кодексу України ордер на жиле  приміщення  може бути визнано недійсним у судовому порядку у випадках подання громадянами не відповідаючих дійсності відомостей про потребу в поліпшенні житлових умов.

На даний час на підприємстві обліковується 45 сімей, які потребують поліпшення житлових умов.

Відповідачі, свідомо ввівши в оману адміністрацію підприємства, приховавши об’єктивні дані щодо стану житлових умов їх сім’ї, незаконно отримали ордер,  вселилися у відповідну квартиру, чим позбавили можливості поліпшити свої житлові умови інших працівників підприємства.

В судовому засіданні представник позивача Воробйова А.В., як діє на підставі довіреності, позов підтримала у повному обсязі. Вважає, що  необхідно визнати ордер недійсним, оскільки відповідачі умисно приховали  дійсні відомості щодо стану їх житлових умов, щоб отримати інше житло  в будинку державного житлового фонду, про що позивач не знав та не міг знати, тому ордер був виданий в порядку черги осіб потребуючих поліпшення житлових умов та на підставі заяви ОСОБА_4 й поданих нею документів незаконно.

Відповідачі та представник ОСОБА_4  ОСОБА_5, в судовому засіданні позов не визнали, оскільки вважають, що ордер був виданий правомірно. При наданні всіх відповідних документів щодо стану житлових умов їх сім’ї ОСОБА_4 надала  відомості лише тих документів, які стосувалися її та відповідача ОСОБА_6, та не подала документів відносно своєї доньки  ОСОБА_7 та її онуки ОСОБА_8, оскільки виділили житло, приймали рішення та надали оспорюваний ордер в один день. В той час її донька та онука, в зв’язку з вкрай тяжким фінансовим становищем та неможливістю  винаймати квартиру в м. Вінниці, проживали в селі у матері відповідачки, також донька ОСОБА_4 була вагітна другою дитиною, в зв’язку з вказаними обставинами  ОСОБА_4 не встигла зібрати необхідних документів. На даний час ОСОБА_4 та ОСОБА_6 розірвали шлюб, проживають окремо. ОСОБА_4 не знала про те, що її бувший чоловік отримав та приватизував  кімнату в гуртожитку, оскільки ніяких стосунків вони не підтримують. На даний час в квартирі АДРЕСА_1, яка належить відповідачці ОСОБА_4 її доньці  та двом онукам на праві приватної, спільної, часткової власності по ? частці, останні  проживають.   

Дослідивши всебічно, повно та об'єктивно надані сторонами докази, вивчивши матеріали справи, вислухавши сторони, взявши до уваги обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд вважає, що позов  доведений та такий, що підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно вимог ст. 60 ЦПК України,  кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які посилається як на підставу позовних вимог або заперечень.

Стаття 47 Конституції України кожному гарантує право на житло. .

          Відповідно до ст. 58 ЖК України на підставі рішення  про надання жилого приміщення в будинку державного  або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення  в надане  жиле приміщення.

Згідно зі ст. 59 Житлового кодексу України ордер на жиле приміщення може бути визнано недійсним у судовому порядку у випадках подання  громадянами не відповідаючих дійсності відомостей про потребу в поліпшенні житлових умов, порушення прав інших громадян або організацій на зазначене в ордері жиле приміщення, неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про надання жилого приміщення, а також в інших випадках порушення порядку і умов надання жилих приміщень. Вимогу про визнання ордера недійсним може бути заявлено протягом трьох років з дня його видачі

Згідно ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Недодержання сторонами в момент вчинення правочину вимог, які встановлені, зокрема частиною першою статті 203 ЦК України, є підставою недійсності правочину відповідно до ст. 215 цього кодексу.

В судовому засіданні встановлено, що у грудні 2009 року рішенням міської ради м. Вінниці підприємству було виділено 15 квартир (а.с.4).

На підставі заяви ОСОБА_4 й поданих документів, рішенням профкому підприємства, їй на сім'ю було виділено 1- кімнатну квартиру, загальною площею 52,13 м 2 відповідно до норм Житлового кодексу України (а.с.5,6).

На підставі даного рішення виконавчим  комітетом міської Ради народних депутатів 14.01.2010 року ОСОБА_4 з сім’єю 2-х двох осіб був виданий ордер на квартиру АДРЕСА_1 (а.с.53).

Відповідно до  пропозицій щодо громадян, між якими пропонується розділити квартири, що придбані державною іпотечною установою, Вінницька обласна організація УТОГ надала відомості про те, що відповідач ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, працює швачкою в Вінницькому УВП УТОГ з 1980 року, проживає в гуртожитку та перебуває на квартирному обліку для поліпшення житлових умов відповідно  РИК №153 від 16.06.1984 року, Протокол №6 від 17.01.1984 р за №17.  З 2001 року ОСОБА_6 перебуває на обліку як член сім’ї ОСОБА_4 (а.с.47).

Як вбачається з довідки КП «Вінницьке МБТІ»за № 104 д/вих від 20.01.2011 року ОСОБА_6 належить квартира, що складає 2/25 частки секції №7 по АДРЕСА_2; згідно облікових даних по м. Вінниці станом на 20.01.2011 року за ОСОБА_4 в реєстрі прав власності на об’єкти нерухомого майна не зареєстровано (а.с.41,42).

Відповідно до свідоцтва  виконкому Вінницької міськї ради  від 30.11.2010 року №2587  квартира АДРЕСА_1 належить відповідачці ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на праві приватної, спільної, часткової власності по ? частці(а.с.48).

Суд не приймає до уваги пояснення відповідачки ОСОБА_4 про те, що остання не встигла долучити відповідних документів відносно її доньки  ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 та онуки ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3 та надала лише відомості, які стосувалися її та відповідача ОСОБА_6, оскільки перебувала в черзі з 1984 року, а ордер отримала  14.01.2010 року  і могла за такий тривалий період зібрати відповідні документи.

Наведене свідчить про, те, що видача ордера №0188 ОСОБА_4, яка надала невідповідаючі дійсності відомості про потребу в поліпшенні житлових умов на право заняття  однокімнатної квартири АДРЕСА_1 відбулося без законних підстав, що є порушенням порядку надання жилого приміщення відповідно до вимог Житлового кодексу України та засадам цивільного законодавства.

При таких обставинах суд, враховуючи всі зібрані по справі докази в їх сукупності, вважає, позовні вимоги позивача підлягають повному задоволенню.

Керуючись ст. ст. 58,64,65, 106 ЖК України, ст.ст. 203, 215 ЦК України, ст.ст. 6-14, 60, 212-218 ЦПК України,  суд, -

в и р і ш и в:

Позов Вінницького  учбового виробничого підприємства українського  товариства глухих  -задоволити.

Ордер на квартиру АДРЕСА_1 виданий ОСОБА_4 з сім’єю 2-х двох осіб, визнати  недійсним.

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Вінницької області через Замостянський районний суд м. Вінниці.  Особи,  які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення,  можуть  подати  апеляційну  скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.           

 Суддя:                                                                                          С.  Ю.   Клапоущак