Справа № 2-а-1666/2011

ПОСТАНОВА

Іменем  України

11 квітня 2011 року                                                     м.Бар

Барський районний суд  Вінницької області в складі:

головуючого судді          Єрмічової В.В.,

з участю секретаря   Лебедевіч Н.А.

розглянувши адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Барському районі Вінницької області про визнання неправомірними дій, перерахунок та стягнення недоплаченої основної і додаткової пенсій, –  

ВСТАНОВИВ:

          ОСОБА_1 є інвалідом третьої групи внаслідок захворювання, пов’язаного з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та отримує державну і додаткову пенсії, передбачені ст.ст.50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

          Позивач ОСОБА_1, посилаючись на те, що розміри згаданих пенсій не відповідають розмірам встановленим законодавством, а його звернення до відповідача про приведення їх розмірів у відповідність до Закону залишено без задоволення, звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати дії управління Пенсійного фонду України у Барському районі щодо нарахування та виплати пенсій неправомірними, зобов’язавши відповідача провести перерахунок призначених пенсій на час його звернення до суду та виплатити на його користь недоотриману з 01.01.2007 року основну державну пенсію в сумі 120934 гривень 70 коп. та додаткову державну пенсію в сумі 9960 гривень 13 коп.

    В судове засідання позивач ОСОБА_1 не зЧявився,  подав до суду заяву про те , що позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити у повному обсязі та розглянути справу у його відсутність.     

В судове засідання представник відповідача не з`явився, просить розглянути справу у його відсутність та врахувати подані до суду заперечення та клопотання про відмову в задоволенні позовних вимог в зв`язку з пропущенням строків звернення до суду.

          Вивчивши матеріали справи суд вважає, що позов слід задовольнити частково із слідуючих підстав.

Статтею 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991р. №796-ХІІ передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ч.4 ст.54 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), якою визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв’язку із втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів ІІІ групи, щодо яких встановлено зв’язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими шести мінімальних пенсій за віком.

Згідно зі статтями 50,53 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії 1 призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, зокрема інвалідам ІІІ групи у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, виплата якої здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Таким чином, вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно зі ст.28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" від 9.07.2003р. №1058-ІV встановлюється у розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність.

Управління Пенсійного фонду вважає, що застосування до спірних правовідносин статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" суперечить вимогам її частини третьої, згідно з якою мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 тієї самої статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно із цим Законом. При цьому ст.67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зазначає, що конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати. А тому, розрахунок пенсій позивачу провело, виходячи з розмірів, встановлених відповідними постановами Кабінету Міністрів України, зокрема постановою №1293 від 27.12.2005р. "Про збільшення розмірів пенсій деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", постановою №654 від 16.07.2008р. "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян".

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Пунктом 1 частини 1 статті  92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод.

За частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Крім того, ст.22 Конституції України зазначає, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Частина четверта статті 9 КАС України зазначає, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Тому, на думку суду, при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених ст.ст.50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, виходячи з якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком. При цьому положення ч.3 ст.28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов’язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсій за віком, крім передбаченого ч.1 цієї статті. Також даний висновок не суперечить вимогам ст.67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", на яку посилається відповідач, оскільки дана стаття надає Кабінету Міністрів України право лише підвищувати розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій, а не встановлювати їх, тим більше в сторону істотного звуження обсягу встановлених законом прав.

Із урахуванням вищевикладеного та строків звернення до адміністративного суду відповідно до ст.99 КАС України, суд вважає за необхідне позов задовольнити частково , а саме : визнати дії управління Пенсійного фонду України у Барському районі Вінницької області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплати пенсії за період з 15.09.2010 р. по 15.03.2011 р. у розмірі, передбаченому ст.ст.50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи",-  неправомірними ; зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Барському районі Вінницької області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 згідно ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка повинна становити шість мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, згідно ч.1 ст.50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка повинна становити 50% мінімальної пенсії за віком, з встановленого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" розміру мінімальної пенсії за віком за період з 15.09.2010 р. по 15.03.2011 р., з урахуванням раніше проведених виплат ; в решті позовних вимог відмовити.

          На підставі викладеного , керуючись ст.ст. 8, 19, 22, 92, 95, 152 Конституції України,   Законом України "Про Державний бюджет України на 2010 рік", Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Законом України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", ст.ст. 6, 17, 18, 50, 71, 99-102, 159, 161, 162, 163 КАС України, суд,–

Постановив:

Позов задовольнити частково.

Визнати дії управління Пенсійного фонду України у Барському районі Вінницької області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплати пенсії за період з 15.09.2010 р. по 15.03.2011 р. у розмірі, передбаченому ст.ст.50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи",-  неправомірними.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Барському районі Вінницької області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 згідно ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка повинна становити шість мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, згідно ч.1 ст.50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка повинна становити 50% мінімальної пенсії за віком, з встановленого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" розміру мінімальної пенсії за віком за період з 15.09.2010 р. по 15.03.2011 р., з урахуванням раніше проведених виплат.

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана протягом десяти днів.

    Суддя: