2-19/2011

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М                  У К Р А Ї Н И

12 квітня 2011 року Добропільський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючої судді                                                           Канурної О.Д.

при секретарі                                                                           Черкасової О.В.

за участю:

позивача                                                                              ОСОБА_1

відповідача                                                                          ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Добропіллі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини, стягнення аліментів на утримання дитини і зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виключення відомостей з актового запису про народження дитини,

В С Т А Н О  В И В :

16 липня 2010 року ОСОБА_1 звернулася до Добропільського міськрайонного суду Донецької області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини, а також з позовом про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

27 вересня 2010 року ОСОБА_2 звернувся до Добропільського міськрайонного суду Донецької області із зустрічним позовом до ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_1) про виключення відомостей з актового запису про народження дитини: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримала та пояснила, що 28 лютого 2009 року в виконавчому комітеті Білозерської міської ради міста Добропілля Донецької області зареєструвала шлюб з ОСОБА_2,  від якого мають неповнолітню дитину: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

По теперішній час  ОСОБА_1 знаходиться в декретній відпустці по догляду за дитиною до виконання ним трирічного віку. Також вона перебуває на обліку в Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради.

Причинами розладу в сім’ї стало те, що відповідач зловживає спиртними напоями, не приділяє уваги до проблем, які виникають в сім’ї. Основний вільний час від роботи відповідач проводить з друзями і заробітну плату витрачає на свої потреби. В сім’ї мали випадки рукоприкладства зі сторони відповідача.        

Відповідач добровільно матеріальної допомоги не надає тому вона має скрутне матеріальне становище.

Крім цього, відповідач добровільно матеріальної допомоги не надає на утримання неповнолітньої дитини: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідач ОСОБА_2 працює на шахті «Новодонецькій»і тому він має можливість сплачувати аліменти.

Просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на її утримання до досягнення сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 трирічного віку в розмірі 1/8 частини від усіх видів його заробітку починаючи з дня звернення з позовною заявою до суду, а також стягнути з ОСОБА_2 аліменти на її користь на утримання неповнолітньої дитини сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ? частини доходу відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення з позовною заявою до суду і до досягнення дитиною повноліття.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 свої зустрічні позовні вимоги підтримав та пояснив, що з 28 лютого 2009 року по 18 серпня 2010 року він перебував у шлюбі з  ОСОБА_1 Через певні обставини шлюб між ними було розірвано. За час шлюбу у відповідачки народилась дитина –ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Як стверджує позивач, що він є батьком дитини про що зроблений відповідний запис у свідоцтві про народження дитини. Однак це не може відповідати дійсності через певні об’єктивні причини, а отже змушений звернутись до суду за захистом своїх прав. Зокрема фактично інтимних стосунків з відповідачкою ОСОБА_2 не мав починаючи з листопада 2008 року по березень 2009 року. Враховуючи, що дитина народилась 14 липня 2009 року то це майже 10 місяців до її народження. В цей час він проживав в іншому місці за адресою: АДРЕСА_1, а відповідачка мешкала за адресою: АДРЕСА_2. На думку ОСОБА_2 це дає всі підстави вважати, що він не може бути батьком дитини, а відомості про його батьківство, які внесені у свідоцтво про народження дитини є не вірними.

Просить суд постановити рішення, яким виключити відомості про його як батька ОСОБА_2 з свідоцтва про народження дитини.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 зустрічний позов ОСОБА_2. про виключення відомостей з актового запису про народження дитини не визнала та пояснила, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позов ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дружини не визнав та пояснив, що не бажає сплачувати  аліменти. Крім цього, ОСОБА_2 сплачує аліменти за рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 07 жовтня 2010 року на користь матері ОСОБА_5, на її утримання в розмірі 1/6 частини доходів щомісячно. Тому просив позов ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дружини відмовити з врахуванням усіх обставин справи.

Крім цього, відповідач ОСОБА_2 позов ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини визнав у повному обсязі обґрунтовуючи свої вимоги тим, що після призначення судом та проведення судово-медичної експертизи, яке доручено експертам Донецького обласного бюро судово-медичної експертизи з встановленням батьківства за висновками якої батьківство практично доведено у нього більше не виникають сумнівів щодо свого батьківства.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та оцінивши надані докази, суд вважає, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини підлягає частковому задоволенню, позов ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини є обґрунтованим та підлягає задоволенню, зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виключення відомостей з актового запису про народження дитини задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

У судовому засіданні встановлено, що 28 лютого 2009 року Виконавчим комітетом Білозерської міської ради міста Добропілля Донецької області зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про що зроблено актовий запис №16. (а.с.2)

Від шлюбу подружжя має дитину –ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком якого в свідоцтві про народження записаний відповідач ОСОБА_2

Дитина проживає разом з позивачем та перебуває на її утриманні, що підтверджується довідкою про склад сім’ї. (а.с.19)  

Відповідно до статті 84 СК України  дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка –батька дитини до досягнення дитиною 3 років. Право на утримання дружина має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища.                   Відповідно до ст.182 СК України суд при визначені розміру аліментів враховує, стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних батьків, дітей, інші обставини, що мають істотне значення.   

Також встановлено, що рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 07 жовтня 2010 року з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на користь матері ОСОБА_5, на її утримання в розмірі 1/6 частини доходів щомісячно.

Беручи до уваги, що відповідач ОСОБА_2 є працездатною особою і має можливість надавати матеріальну допомогу, суд вважає, що позов заявлено обґрунтовано, його було підтверджено протягом судового засідання,  позивач ОСОБА_1 потребує  матеріальної допомоги.

Але при визнанні розміру аліментів, суд враховує, що відповідач ОСОБА_2 сплачує аліменти на користь своєї матері ОСОБА_5, на її утримання в розмірі 1/6 частини доходів щомісячно і тому суд вважає стягнути з відповідача аліменти на користь позивача у  розмірі 1/12 частки всіх видів заробітку.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини в повному обсязі, суд враховує закріплені у нормах міжнародного законодавства, зокрема у Декларації прав дитини, прийнятій 20.11.1959 року, Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, принципи щодо необхідності в особливому захисті прав дитини, а також аналогічні принципи, проголошені у Конституції України, Сімейному кодексі України, Законі України «Про охорону дитинства».

У відповідності до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно вимог ч.2 ст. 182 СК України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меньшим ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У судовому засіданні встановлено, що батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, є відповідач ОСОБА_2, що підтверджується наступними матеріалами справи та копією свідоцтва про народження, (а.с.3) який добровільно матеріальної допомоги на утримання сина не надає.

З урахуванням вище викладеного, суд вважає, що ОСОБА_2 має можливість надавати матеріальну допомогу, тому вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані і з відповідача слід стягнути аліменти в розмірі ? частини його доходу, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

За правилами ст.191 СК України аліменти присуджуються з дня пред'явлення позовної заяви в суд, в даному випадку з 16 липня 2010 року.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову  ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виключення відомостей з актового запису про народження дитини, суд враховує Постанову Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», яким згідно п.11 Постанови роз’яснено, що предметом доказування в справах про оспорювання батьківства є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. Відповідно до п.9 Постанови питання щодо  походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з  урахуванням положень ст.212 ЦПК  згідно з якою жоден доказ не має для суду наперед установленого  значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Також суд виходить з того, що відповідачем не надано достовірних, достатніх та допустимих доказів, які б свідчили про те, що він не є батьком дитини.

Між тим, тільки таким висновком експертизи може бути спростований факт походження дитини від відповідача, оскільки суд не може виключити батьківства відповідача відносно дитини тільки на підставі пояснень самого відповідача, а також графіку його роботи під час вірогідного зачаття дитини.

          Так, згідно висновку відділення судово-медичної імунології Донецького обласного бюро судово-медичної експертизи № 1656 від 02 березня 2011 року встановлено, що громадянин ОСОБА_2 може бути біологічним батьком дитини              ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з ймовірністю не менше 99,99%, що відповідає формулюванню «батьківство практично доведено».

Таким чином, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2 про виключення з актового запису про народження дитини відомостей про батьківство.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з ОСОБА_2, також слід стягнути судовий збір на користь держави у розмірі 51 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120 грн.

          На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 60, 209, 212-215, 218  ЦПК України, ст.ст. 180, 182, 191 СК України, Постановою Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», суд,

В И Р І Ш И В :

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м.Білозерське Донецької області, аліменти на утримання ОСОБА_1 в розмірі 1/12 частини його заробітку у зв’язку з доглядом за дитиною до досягнення сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, трирічного віку починаючи з 16 липня 2010 року і до ІНФОРМАЦІЯ_3, а також аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? частини заробітку але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 16 липня 2011 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави у розмірі 51 (п’ятдесят одну) грн., і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120 (сто двадцять) грн.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1, відмовити.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виключення відомостей з актового запису про народження дитини, відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд потягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Надруковано власноручно в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Головуючий суддя                                                                О.Д. Канурна