Справа № 2-597\07 р.

 

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

 

21 грудня 2007 року        Іршавський районний суд      Закарпатської області   

 

в складі : головуючої - Даруда І.А.

                   при секретарі - Сатін Н.М.

                                             представників  -  Білинець О.О., Поп Й.Й.

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в місті Іршава справу за позовом ОСОБА_1до Іршавської автомобільної школи ТСО України про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди ,-

 

в с т а н о в и в :

 

            Позивач ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом  до Іршавської автомобільної школи ТСО України про поновлення на попередньому місці роботі - на посаді інструктора методиста Іршавської автомобільної школи ТСО України, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 5000 грв. моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що він працював начальником Іршавської автошколи з липня 1971 року, і 26.10.06 р. переведений на посаду інструктора методиста Іршавської автошколи ТСО України, згідно наказу № 42 від 20.10.06р. Наказом № 19 від 29.08.2007 р. він звільнений з роботи у зв”зку зі скороченням штату і таке вважає незаконно, оскільки його попередили про звільнення, а звільнили через вісім місяців, його попередили про звільнення  з роботи у січні 2007 року,а іншу роботу запропоновано згідно наказу № 12 від 20.06.07 р., крім того йому  запропонували роботу викладача, по договору на що він не згідний, оскільки контрактна форма трудового договору погіршує істотні умови праці, та згідно штатного розпису Іршавської автошколи є можливість перевести його на постійну роботу, враховуючи  кваліфікацію та досвід роботи. Вважає, що скорочення штату не відбулося, а дирекція таким чином вирішила позбутися небажаних працівників, він є ветераномТовариства сприяння обороні України, а тому згідно розд. 3 Положення „ Про почесне звання „ ветеран Товариства сприяння обороні України „ при скороченні посади ветеран користується правом надання йому можливості працевлаштування на іншій посаді за його  особистою згодою та за станом здоров”я, що не було враховано відповідачем при звільненні.

            Незаконним звільненням йому завдано моральну шкоду яка полягає в тяжких моральних стражданнях, негативних емоціях та переживаннях, погіршення здоров”я, втраті душевного спокою, тому оцінює моральну шкоду у 5000 грв.

            В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю та суду показав , що з наказом № 25 від 26.12.07 р. його не ознайомлювали і прийнятий він на один рік пізніше, про наступне звільнення його ознайомили 14.02.07 р., а звільнили через вісім місяців, як на момент звільнення, так і на сьогоднішній день в автошколі є наявні три вакантні посади викладачів згідно штатного розпису, однак йому таку не запропонували. А лише на контрактній основі могли працевлаштувати, на що він не погоджується, тому що погіршуються істотні умови праці, просить позов задовільнити.

           

 

 

 

 

Представник відповідача Білинець О.О. в суді позов не визнав суду пояснив, що у зв”язку з скороченням чисельності штату та  зверненням трудового колективу було звільнено позивача з підстав ст. 40 п. 1 КЗпП, яке проведено у відповідності  до вимог трудового законодавства, хоча і є  вакантні посади викладачів, можливості надати  таку роботу, не має можливості оскільки викладачі по контракту ведуть всі групи, які є в школі. Позивачу також пропонувалася робота викладача по контракту, однак він відмовився, просить в позові відмовити.

            Заслухавши сторін представника відповідача Поп Й.Й., свідка ОСОБА_2., дослідивши матеріали справи та книгу відомостей по заробітній платі, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з слідуючих підстав.

            В судовому засіданні свідок ОСОБА_2. суду показала, що згідно штатного розпису в автошколі є шість посад викладачів, з них три посади вакантні оскільки ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5. працюють по контракту, а ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8. прийняті і працюють на постійній роботі згідно штатного розпису з посадовим окладом, затвердженим штатним розкладом.

            В судовому засіданні встановлено, що згідно наказу № 42 від 20.10.2006 р. позивач ОСОБА_1. переведений з посади начальника на посаду інструктора методиста. Наказом № 19 від 29.08.07 р. позивач звільнений з роботи, з підстав ст. 40 п. 1 КЗпП України.

            Відповідно до ст.49-2 КЗпП України про  наступне вивільнення працівників персонально попереджують за два місяці. Але при більш ранньому попередженні працівника доцільно зазначити точну дату майбутнього звільнення. У такому разі при виникненні спору працівник не зможе посилатися на те, що він вважав, що власник скасував своє рішення про звільнення, а тому перестав підшукувати собі роботу і просить суд змінити дату звільнення  на більш пізній строк.

            Як вбачається з матеріалів справи наказ про скорочення посади методиста прийнято 26.12.2007 року, тому суд відноситься до такого критично, оскільки дата наказу не відповідає фактичним обставинам справи.

            02.01.07 позивача попереджено наступне звільнення з роботи, однак не вказано дату звільнення, як це вимагає ст. 49-2 КЗпП України, оскільки звільнення відбулося лише через вісім місяців, а саме з 30.08.2007 року.

            Як вбачається з штатних  розкладів, представлених відповідачем не відбулося фактичного скорочення чисельності штату . Так згідно штатного розкладу з 01.12.2006 р. працювало на підприємстві 35.5 штатних одиниць з місячним фондом заробітної плати 29066 грн., з 01.01.07 р. - 33.5 одиниць з місячним фондом заробітної плати 26 716 грн., а з 01.07.2007 р. - 34.5 одиниць з фондом заробітної  плати 29706 грн., тобто на момент звільнення - 30.08.07 р. збільшилася як кількість штатних одиниць так і фонд заробітної плати.

            В порушення вимог ст. 49-2 КзПП України позивачу при звільненні не було запропоновано вакантну посаду викладача, хоча  згідно штатного розпису таких в наявності було три, що  стверджено і повідомленням начальника Іршавського районного центру зайнятості населення про потребу у працівниках за вказаними посадами. ( а.с. ).

            Крім того відповідачем не враховано, що  позивач є  ветераном Товариства сприяння обороні України  пропрацював більше 45 років, має численні нагороди за успіхи в роботі ( а.с. ), виключно позитивно характеризується  головою Закарпатської обласної організації ТСОУ ( а.с.)

           

 

 

 

 

 

За таких обставин суд вважає, що позивач підлягає поновленню на попереднє місце роботи, оскільки відповідач не довів законності  звільнення ОСОБА_1. з роботи. Підлягає до задоволення і вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 30.08.07 р. по 21.12.07 р. і становить 3.129.25 грн. = з 30.08.07. по30.11.07 р. = 782,35 х 3 = 2.347,05 грн + 31.11.07 р. по21.12.07 р. =37; 25 х 21 = 782, 25 коп,  а всього 3.129.25 грн.

            Що стосується стягнення моральної шкоди, то така підлягає до часткового задоволення і з врахуванням моральних страждань негативних емоцій  та переживань, погіршення стану здоров”я, що стверджується лікарняними листами ( а.с.) оформлення різних документів , що вимагало додаткових зусиль для організації свого життя, на думку суду становить 2.500 грн.

 

 

 

            Керуючись ст.ст. 10.131,212,213, 215 ЦПК України, ст.ст. 232-235, 236-237 -1 КЗпП України,

 

Р і ш и в :

 

 

            Позов задовільнити. Поновити ОСОБА_1на попереднє місце роботи на посаді інструктора-методиста Іршавської автомобільної школи ТСО України.

            Стягнути з Іршавської автомобільної школи ТСО України на користь ОСОБА_1 3129, 25 грн ( три тисячі сто двадцять дев”ять грн.. 25 коп. ) середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 2500 грн ( дві тисячі п”ятсот) грн.. моральної шкоди.

            В частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць в сумі 782 грн. 25 коп. допустити негайне виконання рішення.

            Стягнути з Іршавської автомобільної школи в користь держави 51 грн. судового збору та 7.50 грн. за інформаційно-технічне забезпечення.

            На рішення може бути  подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області протягом 20 днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом 10 днів з дня проголошення рішення до Іршавського районного суду.

 

 

 

 

 

 

Суддя                                                                                                                              І.А.Даруда