Справа №  2-82/11  

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

10 лютого 2011 року   Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

у складі:

головуючого  судді:                             Пелипенко К.В.

при секретарі:                                      Хандрига Л.І.

 за участю представників сторін:

 від позивача:                                       не з’явився       

 від відповідача:                                   ОСОБА_1, представник ОСОБА_2

 від третьої особи:                                не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петропавлівка цивільну справу   

за позовом ОСОБА_3 (смт. Петропавлівка Петропавлівського району Дніпропетровської області)

до ОСОБА_1 (смт. Петропавлівка Петропавлівського району Дніпропетровської області)

        третя особа: ОСОБА_4 (смт. Петропавлівка Петропавлівського району Дніпропетровської області)

        про зменшення розміру аліментів, -

                                                        ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся з позовом до суду, відповідно до якого просить зменшити розмір аліментів, що стягуються з нього на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини - доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1,  з ? частини доходу (заробітку) до 1/8 частини до повноліття доньки.  

Позовні вимоги мотивовані тим, що з позивача стягуються аліменти на користь відповідача на утримання доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ?  частини доходу (заробітку) до її повноліття. Крім того, відповідно до рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області з позивача ще стягуються аліменти у розмірі 1/8 частки з усіх видів заробітку на утримання сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 та аліменти у розмірі 1/8 частки з усіх видів заробітку на утримання дружини ОСОБА_1 до досягнення сином трирічного віку. Позивач зазначає, що загалом за рішеннями суду він сплачує 50% з усіх видів його заробітку, але вважає, що при стягненні аліментів на двох і більше дітей суд повинен визначити єдину частку від заробітку на їх утримання, а тому просить зменшити розмір аліментів, що стягуються з нього на користь ОСОБА_1  на утримання неповнолітньої дитини - доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, з ? частини доходу (заробітку) до 1/8 частини.

Позивач та його представник в судове засідання не з’явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, від позивача та його представника надійшла заява, відповідно до якої позивач повністю підтримав свої позовні вимоги та просив розглянути справу у його відсутність та відсутність його представника.   

Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог повністю заперечує, посилаючись на ті обставини, що зменшення аліментів з ? частини до 1/8 частини на утримання доньки ОСОБА_5 буде несправедливим по відношенню до її дитини, оскільки друга дитина позивача та його дружина, на яких він сплачує аліменти, проживають разом з ним однією сім’єю, у них спільний бюджет, спільні витрати і всі кошти, що є бюджетом сім’ї, все одно витрачаються на дитину, дружину, не зважаючи, чи сплачує офіційно позивач аліменти чи ні. Зменшуючи аліменти, що вона отримує на дитину, позивач фактично позбавляє її дитину фінансової підтримки з боку батька, оскільки вона одна, як мати, невзмозі забезпечити дитину всім необхідним, оскільки не працює, доглядає за другою маленькою дитиною, якій три з половиною роки. Крім того, донька ОСОБА_5 в цьому році закінчує навчання у школі, що, в свою чергу потребує додаткових чималеньких витрат, а батько, окрім аліментів, матеріальної допомоги більше не надає. Відповідач також зазначила, що її сімейний бюджет на чотирьох осіб складає 2 000, 00 грн. в місяць, її другий чоловік також сплачує аліменти на утримання дитини від першого шлюбу, отже грошей на життя не вистачає, не кажучи вже про належне матеріальне утримання доньки. Також відповідач зазначила, що дійсно стягнення аліментів з позивача не повинно перевищувати 50%, що у його випадку цілком відповідає обставинам справи, а будь-яких об’єктивних причин зменшення розміру аліментів позивач не зазначив.  

Третя особа також в судове засідання не з’явилась, направила до суду заяву, відповідно до якої просила справу розглядати у її відсутність, проти задоволення позову не заперечувала.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши відповідача та її представника, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частина 3 ст. 181 Сімейного Кодексу України встановлює, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 Сімейного Кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров’я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, доньки, сина;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Частина 2 тієї ж статті зазначає, що розмір аліментів на одну дитину за жодних обставин не може бути меншим ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ч. 1 ст. 183 Сімейного Кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом збільшено або зменшено  за рішенням суду за позовом одержувача або платника аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров,я когось із них.

В судовому засіданні встановлено, що позивач з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбу, від якого мають доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В подальшому шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано, що не заперечується сторонами у справі.

Відповідно до виконавчого листа Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 18.11.1999р. з позивача стягуються аліменти на користь відповідача на утримання доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ?  частини доходу (заробітку) до повноліття доньки (а.с. 22).

20.03.2009р. відповідно до свідоцтва про шлюб, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Петропавлівського районного управління юстиції Дніпропетровської області, позивач уклав шлюб з ОСОБА_4 (а.с. 8).

10.06.2009р. у подружжя народився син ОСОБА_6, що також не заперечується сторонами по справі.

11.12.2009р. Петропавлівським районним судом Дніпропетровської області винесено рішення, на підставі якого з позивача стягуються аліменти у розмірі 1/8 частки з усіх видів заробітку на утримання сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 та аліменти у розмірі 1/8 частки з усіх видів заробітку на утримання дружини ОСОБА_4 до досягнення сином трирічного віку (а.с. 4-5).

Позивач вважає, що його матеріальний стан істотно змінився, оскільки 20.03.2009р. він вдруге одружився, у нього народилась друга дитина і на користь дружини і другої дитини він сплачує аліменти,  вважає, що дітям повинні сплачуватися аліменти в рівних частинах, що і є причиною спору.

           Відповідно до довідки Петропавлівської селищної ради від 06.12.2010р. за вих. № 10347 позивач проживає АДРЕСА_1 (а.с. 34).

Відповідно до довідки Дмитрівської сільської ради від 06.12.2010р. за вих. № 3254 третя особа зареєстрована АДРЕСА_2 (а.с. 33).

Згідно довідок ВАТ «Павлоградвугілля» позивач працює на шахті «Дніпровська» та отримує середньомісячну заробітну плату за період з січня по червень 2010р. в розмірі 3 500, 00 грн. – 4 000, 00 грн. (а.с. 9-13).

Матеріали справи містять довідку ВАТ «Павлоградвугілля» від 05.10.2010р. за вих. № 2493, відповідно до якої ОСОБА_1 виплачуються аліменти у розмірі 25% на утримання доньки ОСОБА_5, що склали за липень 2010р. – 1 100, 05 грн., за серпень 2010р. – 728, 08 грн. (а.с. 21).

В судовому засіданні в якості свідка була допитана ОСОБА_5, яка пояснила, що вона є донькою позивача і десь два рази на тиждень вона приходить додому до батька в гості. Свідок пояснила, що вже декілька років разом з ним проживає ОСОБА_4 – друга дружина батька. Кожного разу, коли вона приходить до батька, то бачить ОСОБА_7 та другу дитину батька – ОСОБА_8 Були випадки, коли приходячи до батька вона не бачила ОСОБА_7, при цьому вона запитала бабусю, яка проживає разом з батьком, де ОСОБА_7, на що та відповідала, що остання пішла до магазину, і дійсно, через деякий час ОСОБА_7 приходила. Кожного разу, приходячи до батька, свідок бачить особисті речі дружини батька та маленької дитини, інколи навіть грається з дитиною. Жодного разу будь-яких розмов щодо того, що батько та його дружина не проживають разом, посварились чи щось таке подібне свідок не чула. Зазначила, що вони завжди проживають разом і не роз*їзжались.      

В судовому засіданні встановлено, що дійсно матеріальне становище позивача на момент звернення ним до суду з позовом та розгляду справи змінилося у порівнянні з тим, коли з нього було стягнуто аліменти на користь відповідача первісно.  На цей час, він крім дитини ОСОБА_5, 1994 року народження, має  ще 2-х утриманців – малолітнього сина ОСОБА_6, 2009 року народження, та дружину ОСОБА_7, що свідчить про зміну матеріального становища позивача.   

Між тим, відповідно до ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» із заробітної   плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до повного погашення заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також втратою годувальника,  та  збитків,  заподіяних  злочином,   - п'ятдесят відсотків заробітної плати боржника.

Тією ж статтею визначено, що загальний розмір усіх відрахувань при кожній виплаті заробітної плати не може перевищувати п'ятдесяти відсотків заробітної плати, яка належить до виплати працівникові, в тому числі при відрахуванні за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати при відбуванні виправних робіт і при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей, у  цих випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати сімдесяти відсотків.

Як зазначалося вище, згідно ст. 192 Сімейного Кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом  платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них.

Позивач в обґрунтування позову посилається на зміну його матеріального стану, однак як вбачається з матеріалів справи, а саме: довідок про розмір його заробітної плати, його матеріальний стан навіть з відрахуванням всіх видів аліментів є задовільним та стабільним, що, в свою чергу не тільки не звільняє позивача від обов’язку утримувати своїх неповнолітніх дітей, а навіть дозволяє позивачу виконувати свої зобов’язання щодо оплати аліментів на утримання дітей у частках, що не перевищують встановлений законом граничний рівень не тільки у межах допустимих 70%, а навіть 50%.

Посилання позивача на те, що він не проживає разом з третьою особою в свою чергу є доказом того, що позивач будь-яких додаткових витрат, окрім сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_6 та дружини ОСОБА_7 не несе, отже решту заробітної плати, що залишається після відрахування всіх аліментів, витрачає виключно на себе.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Будь-яких інших доказів стосовно суттєвої зміни матеріального стану, поліпшення чи погіршення здоров’я когось із сторін, що давало б підстави для зменшення розміру аліментів, відповідно до вимог ст. 192 Сімейного Кодексу України, позивачем не надано.

  Згідно ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 57-60, 79, 81, 88, 212, 213-215, 218, 223, п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України,  ст.ст.180-183, 192 Сімейного Кодексу України,  суд –   

                                                           ВИРІШИВ:          

  В позові - відмовити.

  Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

 Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя    К. В. Пелипенко