Справа № 2-644/11

Р І Ш Е Н Н Я  

Іменем України

14.04.2011 року. Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

у складі:    головуючого -              судді Шестакової З.С.,

                  при секретарі -                       Пометій Є.Т.,

                  позивача –                            ОСОБА_1,

                  відповідача -                           ОСОБА_2,

                  представника відповідача –ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, суд

встановив:

          Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

          Свої вимоги мотивує тим, що вона в січні 2007 року уклала з відповідачем усний договір на виконання ремонтних робіт її квартирі за адресою: АДРЕСА_1.  

Відповідно до умов договору ОСОБА_2 зобов’язався  до кінця квітня 2007 року провести наступні ремонтні роботи:

-          вирівнювання стін по рівню;

-          оброблення віконних прорізів;

-          цементна стяжка підлоги;

-          виготовлення гіпсокартонних конструкцій для стелі та перегородок для стін;

-          заміна в квартирі електричної проводки з перенесенням вимикачів та розеток;

-          настил сантехники;

-          шпаклювання стін, обклейка шпалерами з наступним фарбуванням;

-          укладка лінолеуму;

-          укладка кахлю у кухні та ванній кімнаті;

-          установка дверей та їх фарбування.

          На виконання умов договору та придбання будівельних матеріалів позивач передала ОСОБА_2 гроші в сумі 15 000 грн.

          В установлені строки відповідач не виконав роботу в повному обсязі. Роботі, які він виконав, мали істотні недоліки, а саме:   

-          цементно-піщана штукатурка, яка використовувалася для вирівнювання стін, була у   

 тріщинах та не мала міцного зчеплення з основною поверхнею;

-          гіпсокартоні перегородки не мали  звукоізолюючий захисний шар та теплоізоляцію;

-          підвісна конструкція на стелі була нерівна;

-          не була зроблена стяжка підлоги;

-          електрична проводка була зроблена часткового;

-          кахель на кухні був покладений не якісно.

Вона змушена була відмовитися від послуг позивача та пропонувала йому повернути гроші за несвоєчасно та неякісно виконані роботи, але ОСОБА_2 відмовився це зробити. Позивач зверталася до правоохоронних органів за захистом порушеного її права. Під час перевірки її заяви працівниками міліції відповідач визнавав факт невиконання договірних обов’язків та погодився відшкодувати їй заподіяну шкоду. Однак, добровільно гроші їй не повернув.

ПП ПКФ „ТОМ” був складений кошторис будівельних робіт, які були виконані ОСОБА_2 в її квартирі. Вартість виконаних робіт складає 3 609 грн.

Тому ОСОБА_1 просила суд стягнути з відповідача на її користь різницю між сплаченими грошами ОСОБА_2 та виконаними ним роботами в сумі 11 391 грн.

          Також позивач просила стягнути з відповідача суму недоотриманих відсотків за дострокове розірвання депозитного договору  в сумі 1 743 грн. та моральну шкоду в розмірі 5 000 грн.

          Так вона змушена терпіти незручності: із-за тривалого та неякісного проведення відповідачем ремонту її квартири, вимушена шукати інших робітників, які перероблювали неякісну роботу відповідача, витрачати додаткові кошти на придбання будівельних матеріалів.

          Відповідач позовні вимоги не визнав та суду показав, що його вини в заподіяні шкоди позивачу не має. Дійсно, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений усний договір на виконання будівельних робіт квартири ОСОБА_1 За домовленістю сторін позивач давала йому гроші на придбання будівельних матеріалів. Оплату виконаних робіт ОСОБА_1 робила лише після їх виконання. Помилки в роботі  він усував самостійно та за власні гроші. Власники квартири тривалий час не могли  визначитися з дизайном квартири, внаслідок чого приходилося додаткового робити отвори для розеток та вимикачів. Все це приводило до створення тріщин на стенах. Підвісна конструкція на стелі була нерівна через те, що позивач відмовилася вирівнювати стелю. Відповідач  погодився з тим, що гіпсукартоні перегородки не мали звукоізолюючого захисного шару та теплоізоляцію, але за цю роботу він грошей не отримав. Також ОСОБА_2 показав, що після того, як він сказав позивачу про те, що змушений припинити проводити ремонтні роботи, до нього були заявлені претензії та ОСОБА_1 пропонувала йому повернути отримані гроші. При цьому кожен раз вона називала іншу суму, яка значно перевищувала суму, яку він фактично отримав. Так, він отримав від ОСОБА_1 8 000 грн. на придбання будівельних матеріалів. Квитанції він передавав позивачу. За роботу остаточний розрахунок з ним проведений не був. В зв’язку з тим, що його вини в неякісному ремонту не має, ОСОБА_2 та його представник просили суд в позові ОСОБА_1 відмовити.

          Заслухавши сторони, допитавши свідків, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

          Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).          Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

-          припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, або розірвання договору;

-          зміна умов зобов’язання;

-          сплата неустойки;

-          відшкодування збитків та моральної шкоди.

          Згідно ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо неналежного виконання зобов’язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов’язання.

Ст. 615 ч. 1, 2 ЦК України передбачено, що у  разі порушення зобов’язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов’язання, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідності за порушення зобов’язання.

Як встановлено судом в січні 2007 року сторони уклали усний договір на виконання ОСОБА_2 ремонтних робіт в квартирі ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1.  

За домовленістю сторін ОСОБА_2 взяв на себе зобов’язання в строки до кінця квітня 2007 року провести наступні ремонтні роботи у квартирі:

-          вирівнювання стін по рівню;

-          оброблення віконних прорізів;

-          цементна стяжка підлоги;

-          виготовлення гіпсокартонних конструкцій для стелі та перегородок для стін;

-          заміна в квартирі електричної проводки з перенесенням вимикачів та розеток;

-          установка сантехники;

-          шпаклюванню стін, обклейка шпалерами з наступним фарбуванням;

-          настил лінолеуму;

-          укладка кахлю у кухні та ванній кімнаті;

-          установка дверей та їх фарбування.

          В свою чергу ОСОБА_4 зобов’язалася передати ОСОБА_2 гроші на придбання будівельних матеріалів та оплатити проведену роботу по ремонту квартири.

Так, документально (накладними та чеками) підтверджується, що ОСОБА_1 передала ОСОБА_2 гроші на придбання будівельних матеріалів на суму 3 661 грн. 93 коп.  

В судовому засіданні відповідач показав, що ОСОБА_1 передала йому 8 000 грн., за які він придбав будівельні матеріали.

Цей факт також підтверджується поясненнями ОСОБА_2 при проведенні Нікопольським МВ УМВС України в Дніпропетровській області перевірки за заявою ОСОБА_2 про висловлювання погроз фізичною розправою в його адресу з боку ОСОБА_1 (відмовний матеріал №  2945 від 15.05.2007).

          Оскільки позивач не довела суду факт передачі відповідачу 15 000 грн., інших доказів цих обставин судом не добуто, суд приймає до уваги пояснення ОСОБА_2 та вважає доведеним факт передачі йому грошей в сумі 8 000 грн., з урахуванням накладних та чеків на придбання будівельних матеріалів на суму 3 661 грн. 93 коп.

          Судом встановлено, що під час виконання зобов’язання ОСОБА_2 порушив умови, визначених змістом зобов’язання. Так, роботі, які він виконав, мали істотні недоліки, а саме:   

-          цементно-піщана штукатурка, яка використовувалася для вирівнювання стін, була у    тріщинах та не мала міцного зчеплення з основною поверхнею;

-          в гіпсокартонних перегородках були порушені технологічні процеси зборки та вимагався їх демонтаж та укладення звукоізолюючого захисного шару та теплоізоляції;

-          підвісна конструкція на стелі була нерівна та встановлена з порушенням технології;

-          електрична проводка та монтаж точок водопостачання були зроблені не в повному обсязі та мали недоліки;

-          кахель на кухні був укладений з браком;

-          установка дверних коробок не дороблена.

Судом було оглянута відеозапис ремонтних робіт в квартирі ОСОБА_1, які проводив відповідач, та дійсно було виявлено неякісність виконаних робіт.

В судовому засіданні представник ПП ВКФ „ТОМ” інженер-будівельник Саділов О.Л., якій складав кошторис на дороблювання будівельних робіт квартирі позивача, суду показав, що після проведення будівельних робіт ОСОБА_2 було встановлено, що стіни квартири мають мікротріщини, багаточисельні вставки, при простукуванні виявлено відшарування штукатурки. Це свідчить про те, що при проведенні будівельних робіт були недодержані технологічні процеси та пропорції, тобто порушені будівельні норми: ДБН Д.2.2-15-99; ДБН Д.2.4-11-2000; СН 290-74. В наслідок чого якісність штукатурки при подальшій експлуатації не гарантовано. Кахель на робочій стіні кухні укладений  на схилах з браком. Підвісна конструкція на стелі мала різні по висоті розміри. Була набрана не по технології на дерев’яних брусках, тому вимагався повний її демонтаж. Також підвісна конструкція на стелі кухні була набрана на дерев’яних брусках, з порушенням технології, без виготовлення попередньої витяжної коробки, що вимагало повторного демонтажу  конструкції. В гіпсокартонної конструкції санвузла були порушені технологічні процеси зборки. Вимагався демонтаж гіпсокартонних листів та усунення порушень, а саме: укладення звукоізолюючого захисного шару та теплоізоляції. Також не були дороблені  гіпсокартоні конструкції для труб у санвузлі, дитячій кімнаті та шафи-купе. Роботи по заміни електропроводки  виконані не до кінця. Монтаж точок водопостачання  не виконаний належним образом.    

Свідок ОСОБА_6 суду показала, що вона перероблювала будівельні роботи в квартирі ОСОБА_1 по вирівнюванню стін по рівню та їх шпаклюванню. Раніше проведенні роботи були неякісні, оскільки були недодержані технологічні процеси та пропорції.

У судовому засіданні ОСОБА_2 погодився з виявленими недоліками та висновком інженера-будівельника ОСОБА_5, але суду показав, що частково це було зроблено з вини позивача, яка остаточного не визначилась з дизайном квартири та змушувала його додаткового робити отвори для розеток та вимикачів, що приводило до створення багаточисельних вставок.

Відповідно до ст.ст. 611, 615 ЦК України ОСОБА_4 відмовилася від подальшого виконання ОСОБА_2 зобов’язання та пропонувала йому відшкодувати збитки та моральну шкоду за порушення зобов’язання.

ПП ПКФ „ТОМ” був складений кошторис на дороблювання будівельних робіт квартирі ОСОБА_1 Вартість цих робіт складає 4 014 грн. 31 коп.

З урахуванням викладених обставин, суд приходить висновку, що в неякісності проведення будівельних робіт у квартирі позивача має місце наявність вини відповідача, а тому саме він повинен відшкодувати ОСОБА_1 збитки в розмірі вартості  будівельних робіт на усунення недоліків в сумі 4 014 грн. 31 коп.

В той же час ОСОБА_2 не довів відсутність своєї вини в виявлених недоліках.

Також частково підлягають задоволенню і вимоги позивача про відшкодування їй моральної шкоди.

            Моральна шкода, яка заподіяна ОСОБА_2 за порушення зобов’язання полягає в наступному.

            Позивач змушена терпіти незручності із-за тривалого та неякісного проведення відповідачем ремонту її квартири, вимушена шукати інших робітників, які перероблювали неякісну роботу відповідача, витрачати додаткові кошти та придбання будівельних матеріалів, та докладати додаткові зусилля для організації свого життя, ходити в різни установи для виклику робітників ПП ПКФ „ТОМ” та інші.  

Виходячи з характеру протиправних дій та ступеня вини ОСОБА_2; щиросердечних страждань, випробуваних позивачем у зв’язку з неналежним виконанням зобов’язання відповідачем, - суд, з огляду на вимоги розумності і справедливості, дійшов висновку, що розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з ОСОБА_2 повинен складати 2 000 грн.

В той же час позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми недоотриманих відсотків за дострокове розірвання депозитного договору  в сумі 1 743 грн. задоволенню не підлягають оскільки вони не стосуються даного виду зобов’язання та не пов’язані з порушенням зобов’язання.    

Згідно ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати 81 грн. та на користь держави у частині вимог про стягнення моральної шкоди в розмірі 8,5 грн.

          Керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 217-218 ЦПК, 610, 611, 614, 615 ЦК України, суд

вирішив:

1.          Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

2.          Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 4014,31 грн. (чотири тисячі чотирнадцять грн. 31 коп.), моральної шкоди 2000 (дві тисяча) грн., а всього до стягнення 6014,31 грн. (шість тисяч чотирнадцять грн. 31 коп.).

3.          Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 81 (вісімдесят одна) грн.

     4.          Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати у розмірі  

           8,50 грн. (вісім п’ятдесят) грн.

     5.          В іншому в позові відмовити.

          Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.                                                   

СуддяЗ. С. Шестакова