УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 березня 2011 р.Справа № 2-а-473/10/1805
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Гуцала М.І.
Суддів: Зеленського В.В. , П’янової Я.В.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 06.07.2010р. по справі № 2-а-473/10/1805
за позовом Прокурора Зарічного району м. Суми
до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми
третя особа ОСОБА_1
про визнання нечинною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 06.07.2010 р. адміністративний позов Прокурора Зарічного району м. Суми до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми про визнання нечинною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задоволено.
Скасовано постанову Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми від 28.08.2009 року про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 за ст. 165-4 ч. 1 КпАП України у вигляді штрафу в розмірі 136 грн., як незаконну.
Не погодившись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що суд невірно дійшов висновку, що чинне законодавство не передбачає накладення адміністративного стягнення на головного бухгалтера, і як наслідок, невірно застосовано норму матеріального права.
Учасники адміністративного процесу в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином про дату, час та місце слухання справи.
Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 працює на посаді головного бухгалтера ВАТ «Сумський м'ясокомбінат».
28.08.2009 року начальником Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Суми Харіною В.В. було прийнято постанову про притягнення до адміністративної відповідальності головного бухгалтера ВАТ "Сумський м'ясокомбінат" ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 165-4 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 136 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в порушення вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП при розгляді адміністративного провадження відповідачем не було забезпечено всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом, не враховані приписи ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Як вбачається з постанови про накладення адміністративного стягнення від 28.08.2009 року за №40, головний бухгалтер ВАТ «Сумський м'ясокомбінат» ОСОБА_1 притягнута до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 165-4 КУпАП.
Передумовою для притягнення до адміністративної відповідальності згідно з оскаржуваною постановою було встановлення порушень приписів п. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» щодо строку та обсягу сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві за період з 10.02.2009 р. по 30.06.2009 р.
Згідно з преамбулою вказаного нормативно-правового акту - цей Закон відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві (далі - страхування від нещасного випадку).
Розділом 8 вказаного закону визначені права та обов'язки застрахованого та роботодавця як страхувальника.
Частиною 2 ст. 45 Закону встановлені обов'язки роботодавця як страхувальника.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 45 Закону (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) роботодавець, як страхувальник зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Згідно з ст. 7 Закону роботодавцем відповідно до цього закону вважається власник підприємства або уповноважений ним орган та фізична особа, яка використовує найману працю.
Отже, обов'язок своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески чинним законодавством покладено саме на роботодавця підприємства.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що суб'єктом адміністративного проступку ст. 165-4 КУпАП є посадові особи роботодавців (керівники чи працівники бухгалтерії), а також фізичні особи, які використовують найману працю, колегією суддів апеляційної інстанції не приймаються до уваги, оскільки ст. 165-4 КУпАП встановлені санкції - негативні наслідки за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у вигляді накладення штрафу, а суб'єкта правопорушення (на кого покладено обов'язок своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати страхові внески) визначено в ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
Виходячи з вищезазначеного, за порушення даної норми Закону адміністративну відповідальність несе посадова особа підприємства, яка є роботодавцем даного підприємства, а тому головний бухгалтер ВАТ «Сумський м'ясокомбінат» ОСОБА_1 не може бути притягнута до адміністративної відповідальності, оскільки не є роботодавцем підприємства.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ст. 280 вказаного Кодексу орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В порушення вищезазначених норм законодавства відповідачем при розгляді адміністративного провадження не було забезпечено всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом, а саме: не з'ясовано чи винна дана особа в його вчиненні та не враховано, що п. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» передбачено, що саме роботодавець несе адміністративну відповідальність за порушення даної норми Закону.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про задоволення позовних вимог.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
У відповідності до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми залишити без задоволення.
Постанову Зарічного районного суду м. Суми від 06.07.2010р. по справі № 2-а-473/10/1805 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя(підпис)Гуцал М.І.
Судді(підпис)
(підпис)Зеленський В.В.
П’янова Я.В.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: П’янова Я.В.