ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________УХВАЛА
про повернення позовної заяви
"11" квітня 2011 р.№ 17/17-2011-471
Суддя БРАГІНА Я.В., розглянувши матеріали від 08.04.2011р. за зареєстровані за № 1908/2011, за заявою: Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1
(65069, АДРЕСА_1. Ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі –ТОВ) „Південна будівнича компанія”(65023, м. Одеса, вул. Торгова, буд.26. Код ЄДРПОУ 31907971);
про визнання відсутнього боржника банкрутом.
ВСТАНОВИВ:
01.04.2011р. фізична особа –підприємець ОСОБА_1 звернулася до господарського суду із заявою про визнання відсутнього боржника Товариства з обмеженою відповідальністю „Південна будівнича компанія” банкрутом за спрощеною процедурою банкрутства, здійснюючи провадження з особливостями, передбаченими статтею 52 Закону України “Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (надалі Закон №2343-ХІІ), оскільки останній неспроможний виконати свої грошові зобов’язання перед кредитором на загальну суму 7200 грн. 00 коп. після настання встановленого строку їх сплати та визнаних претензій боржником.
Проте, заява фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 про порушення провадження у справі про банкрутство у порядку ст. 52 Закону (№2343-ХІІ) підлягає поверненню заявнику без розгляду, оскільки в заяві не вказано обставин, на яких ґрунтуюєся вимога та доказів, що підтверджують викладені у ній обставини.
Відповідно до п. 1 ст. 5 Закону (№2343-ХІІ) та ст.4-1 ГПК України провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Статтею 9 Закону (№2343-ХІІ), передбачено, що суддя повертає заяву про порушення провадження у справі про банкрутство з підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.
Згідно п.3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає заяву і додані до неї документи без розгляду якщо у заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується вимога та доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини.
Відповідно до статті 52 Закону (№2343-ХІІ) у разі, якщо громадянин –підприємець –боржник або керівні органи боржника –юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов’язань.
Статтею 93 Цивільного кодексу України передбачено, що місцезнаходження юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
Відповідно до вимог статті 17 Закону „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” (надалі закон 755-ХV), який набув чинності з 01.07.2004 року в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.
Вказаний Закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, які здійснюються державним реєстратором (пункт 7 статті 19 зазначеного Закону (755-ХV).
Виходячи з вимог ч.2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідна правова позиція викладена у пункті 105 постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18 грудня 2009 року „Про судову практику в справах про банкрутство”.
Проте, ініціюючим кредитором в заяві про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ „Південна будівнича компанія”, не вказано доказів та до заяви не додано жодних доказів, що підтверджують відсутність боржника- юридичної особи за її місцезнаходженням.
Крім того, кредитором не надано господарському суду відомостей податкового органу про ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності ТОВ „Південна будівнича компанія”.
Фізична особа –підприємець ОСОБА_1 обґрунтовує свої безспірні грошові вимоги до боржника копіями рахунку-фактури та видаткової накладної від 15.12.2010р. на суму 7200 грн. і повідомленням боржника про результати розгляду претензії, відповідно якого ТОВ „Південна будівнича компанія” визнає вказану заборгованість.
Визнана у встановленому порядку претензія виключена з переліку документів за якими проводиться примусове виконання за виконавчими документами органами державної виконавчої служби відповідно до Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про виконавче провадження” та деяких інших законодавчих актів щодо виконання судових рішень, який набрав чинності з 14.04.2006р.
Отже, з дати набрання чинності цим законом претензія до боржника та її визнання боржником не приймаються органами державної виконавчої служби, як виконавчі документи.
Крім того, з 14.04.2006р., також набула чинності нова редакція ст. 8 ГПК України, вказана стаття на даний час не передбачає можливості примусового стягнення заборгованості за претензією яка визнана боржником, державною виконавчою службою, в порядку, встановленому Законом України „Про виконавче провадження”.
Частина 3 ст. 6 Закону (№ 2343-ХІІ) містить загальні норми, а стаття 52 Закону (№ 2343-ХІІ) передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою.
За змістом ч.3 ст.6 та ч.ч. 1, 8 ст. 7 Закону (№ 2343-ХІІ) справа про банкрутство порушується господарським судом лише у разі підтвердження кредитором (кредиторами) своєї (своїх) вимоги (вимог) до неплатоспроможного боржника документами, що свідчать про їх безспірність.
Відповідно до Закону (№2343-ХІІ) вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджуються документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, зокрема виконавчими.
Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема в своїй постанові від 17.10. 2006р. у справі № 3/157.
Пунктом 27 Постанови Пленуму №15 „Про судову практику в справах про банкрутство” від 18.12.2009 року: „зазначено, що за змістом частини третьої статті 6 та частин першої і восьмої статті 7 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом лише в разі підтвердження кредитором (кредиторами) своєї (своїх) вимоги (вимог) до неплатоспроможного боржника документами, що свідчать про їх безспірність. Тому судам на підставі частини другої статті 8 Закону та пункту 3 частини першої статті 63 ГПК України слід відмовляти у прийнятті заяв кредитора (кредиторів) про порушення справи про банкрутство, якщо безспірність його (їх) вимог не підтверджено відповідними документами.
Таким чином, кредитором в заяві не вказано належних доказів та не додано до заяви доказів відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням, доказів безспірних вимог та доказів неплатоспроможності ТОВ „Південна будівнича компанія”, а тому заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підлягає поверненню без розгляду на підставі ч.1 ст. 9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та п. 3 ст. 63 ГПК України.
Повернення заяви про порушення справи про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
При повторному зверненні до суду також необхідно надати відомості про боржника (про включення його до ЄДРПОУ та інші), на підставі яких правильно зазначити повне найменування боржника.
Керуючись п. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України та ч.1 ст. 9, ст.52 Закону України “Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, суддя, -
У Х В А Л И В:
1. Заяву фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 (65069, АДРЕСА_1. Ідентифікаційний номер НОМЕР_1) про визнання банкрутом відсутнього боржника ТОВ „Південна будівнича компанія” (65023, м. Одеса, вул. Торгова, буд.26. Код ЄДРПОУ 31907971) - повернути без розгляду.
2. Заяву про порушення справи про банкрутство на 3 аркушах та додані до неї документи на 14 аркушах повернути заявнику.
Суддя Брагіна Я.В.