Судове рішення #14607189

Справа № 11-23                                                                                 Головуючий у І інстанції  Пасіка К.Г.

Категорія  42                                                                                          Доповідач у 2 інстанції  Літвінов Є.В.

                 

        У Х В А Л А

  І М Е Н Е М     У К  Р А Ї Н И


    12 січня 2011 року                                                                         м. Київ

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого – судді Літвінова Є.В.

суддів – Черкасова В.М., Ященко І.Ю.

за участю:  

прокурора –Нечепоренко С.П.

потерпілих –ОСОБА_2, ОСОБА_3

засудженого –ОСОБА_4

                  

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06 жовтня 2010 року, –

   В С Т А Н О В И Л А :

Згідно вироку суду

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Біла Церква Київської області, українець, громадянин України, одружений, на утриманні малолітня дитина ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3, освіта середня, не працюючий, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий,

засуджений за ч. 2 ст. 286 КК України до 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнений від відбування основного призначеного судом покарання, якщо він протягом 3 років не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов’язки.

В силу вимог ст.76 КК України на ОСОБА_4 покладено обов’язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.  

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь потерпілих ОСОБА_2 і ОСОБА_3 солідарно 10280 (десять тисяч двісті вісімдесят) гривень матеріальної шкоди та 144000 (сто сорок чотири тисячі) гривень моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_4 судові витрати.

Цим же вироком вирішено питання про речові докази.

Згідно вироку суду, ІНФОРМАЦІЯ_2 о 22 годині 30 хвилин, ОСОБА_4, керуючи технічно-справним автомобілем марки Volkswagen-Passat В6, номерний знак НОМЕР_1, на 24 кілометрі + 300 метрів автодороги сполученням Київ –Одеса, зокрема у селищі Глеваха Васильківського району Київської області, проявляючи злочинну самовпевненість, порушив вимоги п. п. 1.3, 2.1 (б), 2.3 (б), 18.1, 4.16 (а) Правил дорожнього руху України, відповідно до яких водій зобов’язаний знати і неухильно виконувати вимоги правил дорожнього руху, а також бути взаємно ввічливим, керуючи без засвідченого в установленому порядку документа на керування транспортним засобом, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не реагував на її зміну, створив небезпеку для руху і, при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебував пішохід, не зменшив швидкість руху, а вразі потреби не зупинився, щоб дати дорогу пішоходу, для якого може бути створена перешкода чи небезпека. Виїхавши на позначений дорожніми знаками та дорожньою розміткою нерегульований пішохідний перехід, де пішохід мав перевагу під час переходу проїзної частини, скоїв наїзд на ОСОБА_5

Внаслідок цієї дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_5 отримав рани в лобній ділянці голови, перелом кісток основи черепа, забій головного мозку, перелом правого стегна, перелом обох кісток обох гомілок, численні переломи ребер зліва по різних анатомічних лініях з пошкодженням тканини лівої легені, розрив аорти, розрив правого купола діафрагми і від отриманих тілесних ушкоджень, які не сумісні з життям, на місці події помер.  

       

На даний вирок прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції подав апеляцію в якій не оспорюючи доведеність вини засудженого у вчинені інкримінованих злочинів та правильності кваліфікації його дій вважає, що вирок суду є незаконним і підлягає скасуванню у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону. Апелянт вважає, що суд порушив вимоги ст.75 КК України звільнивши ОСОБА_4 від призначеного основного покарання, що не відповідає принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. У зв’язку з необґрунтованим застосуванням ст.75 КК України для ОСОБА_4 фактично не настало ніяких негативних наслідків засудження.

Тому просить вирок скасувати та постановити новий вирок, яким засудити ОСОБА_4 за ч.2 ст.286 КК України до 4 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки.

Вислухавши:

-          доповідь судді апеляційного суду,

-          пояснення прокурора, який апеляцію підтримав, просив вирок скасувати та постановити новий вирок, згідно поданої апеляції;

-          пояснення засудженого ОСОБА_4 який просив залишити апеляцію прокурора без задоволення, а вирок суду без зміни;

-          пояснення потерпілих, які не підтримали апеляцію прокурора, просили вирок суду залишити без зміни;

вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_4 у вчинені зазначених злочинних дій, не оспорюються учасниками процесу, він відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.

Суд, при призначенні покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України,  також врахував, що вчинений злочин є необережним, щире каяття та добровільне часткове відшкодування заподіяної шкоди, позитивну характеристику засудженого, що він має на утриманні малолітню дитину, відсутність судимостей.

Покарання засудженому  призначене  у  відповідності  з  вимогами  ст. 65 КК та положеннями загальної частини Кримінального кодексу України з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, які  обтяжують та   пом’якшують покарання і  підстав  для  його жорстокості  колегія  суддів  не знаходить, а тому апеляція прокурора  задоволенню не підлягає.

Суттєвих  порушень  вимог КПК, які б  тягли  за  собою  скасування або зміни вироку, колегія  суддів  не  вбачає, а тому вважає, що вирок суду є законним.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів:    

                                                                                                                                                                                              

                                                             У Х В А Л И Л А :                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                       

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції - залишити без задоволення.

Вирок Васильківського міськрайонного суду Київської області від            06 жовтня 2010 року, щодо ОСОБА_4 –залишити без зміни.

Судді:

        _____________        _____________          _____________

                (Літвінов Є.В.)                     (Черкасов В.М.)                               (Ященко І.Ю.)

З оригіналом згідно:

Суддя                  Є.В. Літвінов

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація