Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 квітня 2011 р. справа № 2а/0570/1776/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Зінченка О.В.
при секретарі Важинській Т.В.
з участю представників:
позивача – Аврашевського М.О.,
відповідача – Гаврилової Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Інноваційно-промисловий банк» в особі Донецької філії Публічного акціонерного товариства «Інноваційно-промисловий банк» до управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі м. Макіївки про скасування рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків № 281 від 11 жовтня 2010 року, -
в с т а н о в и в :
Публічне акціонерне товариство «Інноваційно-промисловий банк» в особі Донецької філії Публічного акціонерного товариства «Інноваційно-промисловий банк» (далі – позивач) звернулось до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі м. Макіївки про скасування рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків № 281 від 11 жовтня 2010 року.
В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що відповідачем в порушення вимог Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі – Закон №1058), статей 58, 85 Закону України «Про банки та банківську діяльність», неправомірно прийнято рішення про застосування до Донецької філії Публічного акціонерного товариства «Інноваційно-промисловий банк» фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків № 281 від 11 жовтня 2010 року, оскільки ст. 58 Закону України «Про банки та банківську діяльність» від 07.12.200 року № 2121-ІІІ встановлено, що банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади. Посилаючись на те, що постановою Національного банку України № 543 від 10 вересня 2009 року у Відкритому акціонерному товаристві «Інпромбанк» призначено тимчасову адміністрацію строком на 1 рік з 11 вересня 2009 року, а також введений мораторій на задоволення вимог кредиторів, а також на те, що на виконання ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 04 грудня 2009 року у справі № 2-10201/09 на грошові кошти Публічного акціонерного товариства «Інноваційно-промисловий банк», що зберігаються на кореспондентському рахунку та його рахунках в інших банках накладений арешт, позивач зауважував на відсутності можливості закінчити переказ грошових коштів в сумі 8436,00 грн. Крім цього, позивач посилався на те, що фактично недоїмка зі сплати страхових внесків була погашена шляхом перерахування грошових коштів за платіжним дорученням № 2 від 27 серпня 2010 року, а не платіжним дорученням № 10 від 20 січня 2010 року.
Зважаючи на вказані обставини, позивач просив суд скасувати рішення № 281 від 11.10.2010 року прийняте відповідачем.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував. В обґрунтування заперечень зазначив, що постановою правління Національного банку України № 543 від 10.09.2009 року (про призначення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Інноваційно-промисловий банк») одночасно із призначенням тимчасової адміністрації на період з 11.09.2009 року по 10.09.2010 року був введений мораторій строком на 3 місяці на період з 11.09.2009 року по 10.12.2009 року. Оскаржуване рішення було прийнято 11.10.2010 року, тобто після закінчення строків призначення тимчасової адміністрації та мораторію на задоволення вимог кредиторів. З огляду на зазначене представник відповідача просила суд у задоволенні позовних вимог позивача відмовити у повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Публічне акціонерне товариство «Інноваційно-промисловий банк» є юридичною особою, зареєстрований та обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 20021814.
11 жовтня 2010 року управлінням Пенсійного фонду в Червоногвардійському районі м. Маківки прийнято рішення № 281 про застосування фінансових санкцій, яким до Донецької філії Публічного акціонерного товариства «Інноваційно-промисловий банк» за несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування на банківські рахунки органів Пенсійного фонду сум страхових внесків, фінансових санкцій, згідно якого до позивача застосовані штрафні санкції у сумі 843,56 грн. та нарахована пеня у розмірі 1248,47 грн. (а.с. 11).
Підставою для застосування фінансових санкцій стало несвоєчасне перерахування Донецькою філією Публічного акціонерного товариства «Інноваційно-промисловий банк» на банківські рахунки територіального органу Пенсійного фонду страхових внесків в сумі 8435,64 грн., (страхувальник фізична особа - підприємець ОСОБА_3).
Як встановлено у судовому засіданні, 20 січня 2010 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, який є клієнтом Донецької філії Публічного акціонерного товариства «Інпромбанк» на підставі договору банківського рахунку від 29 жовтня 2009 року (а.с. 46-49), надано вказаній банківській установі до виконання платіжне доручення № 20 на перерахування страхових внесків в сумі 8436,00 грн. Прийняття позивачем до виконання платіжного доручення № 10 від 20 січня 2010 року підтверджується наявною на ньому відміткою банківської установи.
Грошовий переказ коштів за платіжним дорученням № 10 від 20 січня 2010 року не був завершений банківською установою, що не є спірною обставиною між сторонами та не підлягаю доказуванню, згідно ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України.
12 серпня 2010 року зазначене платіжне доручення № 10 від 20 січня 2010 року клієнтом було відкликано з банку, що підтверджується листом за вх. № 215 (а.с. 8)
Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” із змінами і доповненнями, внесеними Законами України.
На момент розгляду справи судом окремі норми згаданого Закону втратили чинність, у зв’язку із набранням чинності Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Приймаючи до уваги, що спірні правовідносини виникли у 2010 році, тобто до набранням чинності Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», при розгляді справи судом застосовуються також норми законів, що діяли на момент виникнення цих відносин.
Відповідно до ч. 5 ст. 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків.
Згідно з ч. 6 ст. 20 цього Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст.17 Закону № 1058 страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру є страхувальниками у розумінні положень пункту 1 статті 14 Закону № 1058.
Згідно абзацу 3 ч. 6 ст. 20 зазначеного Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Відповідальність страхувальників, банків, організацій, що здійснюють виплату і доставку пенсій, та їх посадових осіб визначено статтею 106 Закону № 1058.
Згідно п. 19 статті 106 Закону України № 1058 за несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування на банківські рахунки органів Пенсійного фонду та Накопичувального фонду сум страхових внесків, фінансових санкцій, зазначених у частині дев'ятій цієї статті, за несвоєчасне перерахування за платіжними документами виконавчих органів Пенсійного фонду та несвоєчасне зарахування на банківські рахунки сум коштів Пенсійного фонду та Накопичувального фонду, які використовуються на цілі, передбачені цим Законом, виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до банків фінансові санкції у вигляді нарахування пені з розрахунку 0,1 відсотка зазначених сум, розрахованої за кожний день прострочення їх перерахування (зарахування) та накладення штрафу в розмірі 10 відсотків своєчасно не зарахованих (неперерахованих) сум.
У відповідності до ч. 12 ст. 106 зазначеного Закону, нарахування пені, передбаченої частинами дев'ятою і десятою ст. 106, починається з першого календарного дня, що настає за днем настання строку відповідного платежу, до дня його фактичної сплати страхувальником, або з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку перерахування (зарахування) відповідних сум, до дня їх фактичного перерахування (зарахування) банками та організаціями, які здійснюють виплату і доставку пенсій.
При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний базовий звітний період незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період.
Загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів в межах України, визначення відповідальності суб'єктів переказу встановлені Законом України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» N 2346-III від 05 квітня 2001 року (надалі за текстом Закон № 2346).
Відповідно до п. 5.2. ст. 5 Закону № 2346 відносини між суб'єктами переказу регулюються на підставі договорів, укладених між ними з урахуванням вимог законодавства України. Пунктом 8.1. ст. 8 цього Закону встановлений обов’язок банку виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня. Банки та їх клієнти мають право передбачати в договорах інші, ніж встановлені в абзацах першому та другому цього пункту, строки виконання доручень клієнтів. Пунктом 5.3. договору банківського рахунку в національній валюті від 29 жовтня 2009 року, укладеного між позивачем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, встановлені тотожні наведеним в пункті 8.1. ст. 8.1. Закону № 2346 строки виконання наданих клієнтом розрахункових документів.
Тобто, в будь-якому разі, позивач мав перерахувати кошти за прийнятим до виконання платіжним дорученням № 10 від 20 січня 2010 року не пізніше 21 січня 2010 року. Всупереч наведеному, позивачем не дотримані встановлені строки виконання розрахункових документів.
З огляду на те, що позивачем були порушені строки виконання розрахункових документів, не був завершений переказ коштів за платіжним дорученням № 10 від 20 січня 2010 року, суд приходить до висновку, про наявність підстав, визначених п. 19 статті 106 закону № 1058 для застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені, пов’язаної із несвоєчасним перерахуванням коштів в рахунок сплати страхових внесків.
Статтею 58 Закону України «Про банки та банківську діяльність» визначено, що банк відповідає за своїми зобов'язаннями всім своїм майном відповідно до законодавства. Частиною 2 цієї статті передбачено, що банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.
Постановою Національного банку України № 543 від 10 вересня 2009 року у Відкритому акціонерному товаристві «Інпромбанк» призначено тимчасову адміністрацію строком на 1 рік з 11 вересня 2009 року, а також введений мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 3 місяці з 11 вересня 2009 року по 10 грудня 2009 року.
Отже, на момент надходження на адресу банківської установи платіжного доручення № 10, зокрема 20 січня 2010 року, мораторій на задоволення вимог кредиторів, введений вказаною постановою Національного банку України, не діяв.
16 лютого 2010 року позивача повідомлено про накладення арешту на кошти, що знаходяться на кореспондентському рахунку Донецької філії позивача № 32008171041 та зупинено власні видаткові операції філії в СЕП з 16 лютого 2010 року, у зв’язку із прийняттям до виконання Управлінням Національного банку України в Донецькій області ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 04 грудня 2009 року.
Враховуючи наведене та приймаючи до уваги ст. 58 Закону України «Про банки та банківську діяльність», позивач не може бути притягнений до відповідальності за невиконання або несвоєчасне виконання зобов’язань з дня накладення арешту на кошти банку на його рахунках, а саме з 16 лютого 2010 року.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про неправомірність застосування відповідачем штрафних санкцій в період з 16 лютого 2010 року по 14 серпня 2010 року – у зв’язку із накладенням арешту на кошти позивача, а також в період з 12 серпня 2010 року – у зв’язку із неможливістю банку виконати платіжний документ через його відкликання клієнтом.
Зазначені події не вплинули на розмір фінансової санкції у вигляді штрафу, проте спричинили невірне визначення періоду нарахування пені.
З огляду на наведене, нарахування пені за несвоєчасне перерахування коштів підлягає за період з 21 січня 2010 року по 15 лютого 2010 року включно. Враховуючи приписи п. 19 статті 106 Закону № 1058 сума правомірно нарахованої відповідачем пені складає 219,34 грн. (8436,00 грн. * 0,1 % * 26 днів). Таким чином, сума неправомірно нарахованої відповідачем пені складає 1029,13 грн. (1248,47 грн. – 219,34 грн.)
Зважаючи на встановлені обставини у справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Інноваційно-промисловий банк» в особі Донецької філії Публічного акціонерного товариства «Інноваційно-промисловий банк» до управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі м. Макіївки про скасування рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків №281 від 11.10.2010 року підлягають частковому задоволенню, а саме скасування оскаржуваного рішення в частині нарахування пені в сумі 1029, 13 грн.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача, з огляду на що, за приписами статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати здійснені позивачем підлягають стягнення на користь позивача з державного бюджету України пропорційно задоволеній частині вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 9, 10, 11, 40, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 183-2 КАС України, суд, -
п о с т а н о в и в :
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Інноваційно-промисловий банк» в особі Донецької філії Публічного акціонерного товариства «Інноваційно-промисловий банк» до управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі м. Макіївки про скасування рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків № 281 від 11.10.2010 року, – задовольнити частково.
Скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі м. Макіївки про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків № 281 від 11.10.2010 року в частині нарахування пені в сумі 1029, 13 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Присудити з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Інноваційно-промисловий банк» витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеній частині вимог у розмірі 1 (одна) грн. 70 коп.
Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено 05 квітня 2011 року.
Постанова у повному обсязі складена 08 квітня 2011 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Зінченко О.В.