ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 квітня 2011 р. Справа № 2а/0270/789/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Поліщук Ірини Миколаївни,
при секретарі судового засідання: Ткачук Вікторії Олексіївні
за участю представників сторін:
позивача : Гиренка Т.А., Пустовіт Г.Г.
відповідача : Дейлик О.В., Шуляка О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Споживчого товариства "Каріна"
до: Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції
про: визнання незаконними та скасування рішень
ВСТАНОВИВ :
21 лютого 2011 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Споживче товариство «Каріна» (далі – СТ «Каріна») з позовом до Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції (далі – Крижопільська МДПІ) визнання протиправними та скасування податкових повідомлень –рішень від 24.01.2011р. №0000062350/0 та №0000052350/0.
Позов мотивовано тим, що у період з 29.10.2010р. по 06.01.2011р. посадовими особами Крижопільської МДПІ була проведена планова виїзна перевірка СТ «Каріна» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року.
За результатами перевірки було складено акт “Про результати планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єкта підприємницької діяльності за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року” від 12.01.2011 року за №77/23/32213213. На підставі даного акту перевірки, Крижопільською МДПІ прийнято податкове повідомлення–рішення №0000062350/0 від 24.01.2011 року, яким було визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємства 43449,00 грн. та штрафні санкції 10862,00 грн.; податкове повідомлення–рішення №0000052350/0 від 24.01.2011 року, яким було визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість 34760,00 грн. та штрафні санкції 8694,00 грн. Позивач вважає, що дані податкові повідомлення - рішення є протиправними та просить їх скасувати.
Представники позивача в судовому засідання позов підтримали повністю та просили суд задовольнити його, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та додаткових поясненнях.
Відповідач позовні вимоги не визнав, надавши суду письмові заперечення № 1245 від 14.03.2011р. (а.с. 113-118), в яких вказав, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті Крижопільською МДПІ правомірно та відповідають вимогам чинного законодавства, а тому адміністративний позов Споживчого товариства "Каріна" не підлягає задоволенню.
У судовому засіданні представники відповідача позов не визнали та просили суд відмовити у його задоволені, посилаючись на обставини, викладені в письмових запереченнях та додаткових поясненнях.
Заслухавши пояснення представників позивача, заперечення представників відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що у період з 29.10.2010р. по 06.01.2011р. посадовими особами Крижопільської МДПІ була проведена планова виїзна перевірка СТ «Каріна» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року.
За результатами перевірки працівниками Крижопільської МДПІ складено акт №77/23/32213213 від 12.01.2011р. (а.с. 125-169). Відповідно до даного акту, перевіркою виявлено порушення СТ «Каріна» п.п. 5.2.1 п. 5.2, п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про податкування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в період, що перевірявся, на загальну суму 43449,00 грн.
Також, виявлено порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, в редакції чинній на момент проведення перевірки, в результаті чого занижено податок на додану вартість у період, що перевірявся, на загальну суму 34760,00 грн.
За результатами встановлених порушень Крижопільською МДПІ винесено податкові повідомлення-рішення № 0000062350/0 від 24.01.2011 року (а.с. 16), яким було визначено суму податкового зобов’язання по податку на прибуток підприємства 43449,00 грн. та штрафні санкції 10862,00 грн. та №0000052350/0 від 24.01.2011 року (а.с. 17), яким було визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість 34760,00 грн. та штрафні санкції 8694,00 грн.
Визначаючись щодо заявленого позову суд виходив з наступного.
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в редакції чинній на момент проведення перевірки, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно із п.п. 5.2.1 п. 5.2 даної статті Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в редакції чинній на момент проведення перевірки, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).
Пунктом 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», в редакції чинній на момент проведення перевірки, визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Згідно із п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в редакції чинній на момент проведення перевірки, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в редакції чинній на момент проведення перевірки, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Згідно із п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в редакції чинній на момент проведення перевірки, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг)
Так, в акті перевірки відображенні наступні порушення:
- СТ "Каріна" включило до складу валових витрат вартість електроенергії, спожитої магазинами, що знаходяться за наступними адресами: АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, АДРЕСА_5 АДРЕСА_6, АДРЕСА_7 с. Крикливець та які надані в безоплатне користування ПП ОСОБА_5, не виставляючи при цьому рахунки ПП ОСОБА_5 на компенсацію спожитої вартості електроенергії;
- СТ "Каріна" включило до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість вартості електроенергії, спожитої магазинами, що знаходяться за наступними адресами: АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, АДРЕСА_5 АДРЕСА_6, АДРЕСА_7 с. Крикливець та які надані в безоплатне користування ПП ОСОБА_5, не виставляючи при цьому рахунки ПП ОСОБА_5 на компенсацію спожитої вартості електроенергії.
Оскільки перевіряючими були встановлені такі порушення, вони зняли витрати за спожиту електроенергію, включенні СТ "Каріна" до складу валових витрат та до складу податкового кредиту по податку на додану вартість.
Однак, такі висновки працівників відповідача, спростовуються наступним.
Так, як вбачається з пояснень представників позивача та підтверджується матеріалами справи, 01.01.2004р. між СТ "Каріна" та ПП ОСОБА_5 було укладено договір оренди (а.с. 18), відповідно до якого СТ "Каріна" передало ОСОБА_5 в безоплатне користування магазини, якими користується СТ "Каріна", що знаходяться за наступними адресами: АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, АДРЕСА_5 АДРЕСА_6, АДРЕСА_7 с. Крикливець. Проте, позивач не передавав ПП ОСОБА_5 зазначені в даному договорі об`єкти нерухомості в оренду, а тому не виставляв йому рахунки на компенсацію спожитої електроенергії, яку той не використовував.
Крім того, висновки перевіряючих щодо використання даних магазинів ПП ОСОБА_5 базуються лише на договорі оренди. Однак, ними не досліджено питання фактичного його виконання, тобто не досліджувалисть акти прийому-передачі даних магазинів ПП ОСОБА_5
Також, доказами того, що ПП ОСОБА_5 не здійснював господарської діяльності в орендованих магазинах є його свідоцтва про сплату єдиного податку від 01.04.2008р. (а.с. 191), від 01.01.2009р. (а.с. 189), від 01.01.2010р. (а.с. 190). Відповідно до даних свідоцтв суб`єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_5 здійснює господарську діяльність лише в с. Тернівка.
Отже, на підтвердження того, що СТ "Каріна" правомірно включено до складу валових витрат та до складу податкового кредиту по податку на додану вартість, вартість спожитої електроенергії, позивачем до позовної заяви додано податкові накладні (а.с. 76-106), що свідчать про таку сплату.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що оскаржувані податкові-повідомлення рішення № 0000062350/0 та №0000052350/0 від 24.01.2011 року, винесені Крижопільською МДПІ з порушенням вимог законодавства, не розсудливо, упереджено та на підставі не обґрунтованих висновків про можливі порушення законодавства, підлягають скасуванню.
У силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Статтею 2 КАС України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ст. 11, ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У судовому засіданні представником відповідача, суб'єкта владних повноважень, не доведено правомірність своїх дій щодо прийняття податкових повідомлень-рішень №0000062350/0 від 24.01.2011 року по податку на прибуток підприємства у загальному розмірі 54311,00 грн., у т.ч.: за основним платежем - 43449,00 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями - 10862,00 грн. та №0000052350/0 від 24.01.2011 року по податку на додану вартість у загальному розмірі 43454,00 грн., у т.ч.: за основним платежем - 34760,00 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями - 8694,00 грн. до СТ "Каріна".
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Оскільки, квитанцією №89 від 04.02.2011 року (а.с. 2) підтверджено сплату позивачем судового збору у розмірі 3,40 грн., то дана сума має бути стягнута з Державного бюджету України на користь СТ «Каріна».
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд-
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції №0000062350/0 від 24.01.2011 року та №0000052350/0 від 24.01.2011 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Споживчого товариства "Каріна" (вул. Комсомольська, 17, смт. Крижопіль, Вінницька область, 24600) 3,40 грн. (три гривні сорок копійок) судового збору.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Поліщук Ірина Миколаївна