Справа №2-156/07
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 травня 2007 року.
Великоновосільківський районний суд Донецької області у складі: головуючого- судці Єфименко В.І., при секретарі Тахтаровой Н.П.,розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду с.м.т. Велика Новосілка справу за позовом ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Великоновосілківського районного управління юстиції Донецької області ,третя особа -відділення Державного казначейства у Велико ново-сільківському районі Донецької області про визнання дій неправомірними «стягнення ма-термальних збитків та моральної шкоди,-
встановив:
позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відділу державної виконавчої служби Великоновосілківського управління юстиції Донецької області,третя особа -відділення Державного казначейства у Великоновосільківському районі Донецької області про визнання дій неправомірними,стягнення матеріальних збитків в сумі 2051,59 грн та моральної шкоди в сумі 3000 грн,вважаючи, що діями державного виконавця під час виконання судового рішення було порушено її право при слідуючих обставинах. 06.05.2005року відповідач відкрив виконавче провадження про стягнення з Великоновосілківського райсільгоспкомунгоспу на ьь користь заборгованості по заробітній платі в сумі 2051,59 грн..26.10.2005 року,в зв*язку з визнанням боржника банкрутом, виконавче провадження було закінчено і тільки 20.12.2005 року постанова про це була надіслана арбітражному керуючому,тобто, відповідач не виконав свої обов*язки ,в зв*язку з чим вона не отримала стягнуту судом заборгованість по зарплаті.
В судовому засіданні позивачка змінила свої вимоги лише в частині розміру моральної шкоди з 3000 грн на 2000 грн
Представник відповідача Свістунов В.О. їх не визнав і пояснив,що дії виконавчої служби проводились у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче проваджен-ня»/далі Закон/. Виконавче провадження було відкрите 06.05.2005 року і закінчене 26.10.2005 року,у зв*язку з визнанням боржника банкрутом ,тобто, в установлений законом строк і виконавчий документ був направлен арбітражному керуючому не 20.12.2005 року,як вказує позивачка, а 27.10.2005 року, на слідуючий день після закінчення виконавчого провадження ,тобто в установлений строк,що спростовує ствердження позивачки про те,що виконавча служба діяла протиправно.
Представник третьої особи-Худяков В.В.просить суд постановити рішення у відповідності до закону.
Заслухавши пояснення сторін,перевіривпш матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню за таких підстав.
В судовому засіданні установлено дцо 06 травня 2005 року відповідачем на підставі виконавчого листа за № 2-301 .виданого Великоновосільківським районним судом і заяві позивачки було відкрите виконавче провадження про примусове стягнення з Великоно-восільківського райсільгоспкомунгоспу заборгованості по зарплаті в сумі 2051,59 грн. У відповідності до ст.25 ч.2 Закону, державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови
про відкриття виконавчого провадження, що і робилось Згідно ж ч.І ст.25 Закону виконавець діє до завершення виконавчого провадження, а саме до закінчення виконавчого провадження згідно із ст. 37 Закону. У відповідності до п. 7 ч. 1 ст.37 Закону виконавче провадження підлягає закінченню у випадку передачі виконавчого документа арбітражному керуючому у разі визнання боржника банкрутом.
26.10.2005 року виконавче провадження було закінчене по вищевказаній підставі і згідно виходящого за № 8284 від 27.10.2005 року, виконавчий документ був направлен арбітражному керуючому, що спростовує ствердження позивачки про бездіяльність відповідача і зокрема, що арбітражному керуючому відповідач направив постанову про закінчення провадження лише 20.12.2006 року.Тобто ,копія постанови про закінчення провадження надіслана арбітражному керуючому у відповідності до ч. 2 ст.37 Закону у 3-денний строк., що підтверджено документально.
Таким чином, дії відповідача відповідали вимогам ст.ст.5,25,37 Закону і суд не знаходить підстав для визнання їх протиправними і задоволення вимог позивача. У відповідності до чЛ .2 ст .82 ЦПК України з позивачки слід стягнути судові витрати: судовий збор в дохід держави :по майновим вимогам-51 грн; по немайновим-100 грн. і витрати на інформаціно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн. на користь територіального управління Донецької обласної судової адміністрації.
На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 5,25,37 Закону України « Про виконавче провадження», ст..ст. 60,82,209,212-215,218 ЦПК України,
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Великоновосільківського районного управління юстиції про визнання його дій протиправними та стягнення матеріальних збитків в сумі 2051,59 грн та моральної шкоди в сумі 2000 грн, залишити без задоволення
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Велико-новосільківський районний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в^орядкуії. 4 ст.295 ЦПК України